ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2015 року Справа № 876/8300/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.
з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м.Львова від 12 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій УПФУ у Франківському районі м.Львова та бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, -
В С Т А Н О В И Л А:
25.09.2013р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому з врахуванням заяви про зміну позовних вимог (а.с.35-49) просить визнати дії управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова щодо виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушеними термінами виплати доплат до пенсії за період з 21.02.2007 року по 26.09.2008 року та щодо невиконання цим управлінням постанови колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року N39825/09/9104 протиправними; стягнути з управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова 2758,64 грн. заборгованості з компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушеними термінами виплати доплат до пенсії за період з 21.02.2007р. по 26.09.2008р., 1886,64 грн. заборгованості з доплат до пенсії за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 19.05.2009р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», 57350,00 грн. відшкодування моральної шкоди внаслідок протиправних дій цього управління, а всього стягнути 61995,28 грн. Окрім цього, просить зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова при стягненні (виплаті) заборгованості з доплат до пенсії за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 19.05.2009р. нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати», визнати бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області щодо виконання постанови колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року №39825/09/9104 протиправною, а також скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області Сіщука В.В. про закінчення виконавчого провадження від 12.09.2013р. та зобов»язати його вчинити дії по виконанню рішення.
Постановою Франківського районного суду м.Львова від 12 серпня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач оскаржив дану постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування вимог посилається на те, що оскільки з виконанням рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011р. виникли труднощі, суд безпідставно відмовив у зміні способу його виконання на стягнення суми, як і безпідставно відмовив у всіх інших позовних вимогах. При цьому не врахував достатність доказів порушеного права.
Вважає, що при стягненні (виплаті) заборгованості слід зобов»язати пенсійний орган нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати».
Також, вважає, що відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області закриваючи виконавче провадження не вчинив всіх дій щодо виконання рішення суду, згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача, який дав пояснення аналогічні апеляційній скарзі та просить задоволити апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Львівського апеляційного
адміністративного суду 21.06.2011р. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано бездіяльність
УПФ України у Франківському районі м.Львова щодо невиплати на користь ОСОБА_1 підвищення до
пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 19.05.2009р.
протиправною. Зобов'язано УПФ України у Франківському районі м.Львова провести нарахування та
виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,
передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по
31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 19.05.2009р. включно, виходячи з мінімального розміру пенсії за
віком, встановленого абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування з урахуванням виплачених сум».
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень
Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Сіщука В.В. від 12.09.2013р., виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-47/09, виданого 31.05.2013р. Франківським районним судом м.Львова закінчено. Відповідно до повідомлення УПФУ у Франківському районі м.Львова від 27.06.2013р. управлінням підготовлено розпорядження про нарахування підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 19.05.2009р. з урахуванням виплачених сум, однак виплати буде проведена після надходження коштів з Державного бюджету.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції і з таким погоджується колегія суддів, виходив з того, що відсутні правові підстави для стягнення заборгованості підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за вказаний період; оскільки спірне підвищення до пенсії не було нараховано і виплачено відповідачем, а тому відсутні підстави для нарахувати і виплатити позивачу компенсації втрати частини грошових доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», виходячи з наступного:
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду 21.06.2011р. зобов'язано УПФ України у Франківському районі м.Львова провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 19.05.2009р. включно, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування з урахуванням виплачених сум».
Розпорядженням УПФ України у Франківському районі м.Львова позивачу нараховану суму.
Прикінцевими положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що ст.5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013р. Враховуючи, що кошти на виплату пенсій за судовими рішеннями з Державного бюджету не надходять, суми доплат, які
були нараховані будуть виплачені після додаткових грошових надходжень з Державного бюджету
України.
У відповідності до ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» - компенсація громадянам втрати частини доходів у
зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позову про стягнення з пенсійного органу заборгованості з компенсації втрат частини грошових доходів та нарахувати і виплатити таку при стягненні (виплаті) заборгованості з доплат до пенсії за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 19.05.2009р., оскільки позивач таким чином просить змінити спосіб виконання рішення суду і наперед стягнути компенсацію.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії державного виконавця є правомірними, оскільки останній діяв у межах своїх повноважень та відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виходячи з наступного:
Згідно ч.1 ст.255 КАС України - постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження підлягає закінченню у разі: повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону, якою передбачено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Таким чином, колегія суддів вважає, що дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011р. є протиправними, а постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Сіщука В.В. про закінчення виконавчого провадження ВП №38463649 від 12.09.2013р. підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання виконавчої служби прийняти невідкладні заходи щодо виконання рішення, то колегія суддів зазначає, що державний виконавець повинен діяти відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» і визначати, як йому діяти, суд не вправі.
Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова, то доказів спричинення такої, позивачем не представлено, як суду першої так і апеляційної інстанції, а лише обґрунтовано одним теоретичним тлумаченням значення такої.
Відповідно до ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги частково є підставними, враховуючи порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з»ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає до скасування з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову, що узгоджується з положеннями п.3 ст.2 КАС України.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.1, 4 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Франківського районного суду м.Львова від 12 серпня 2014 року по справі №465/9199/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити частково.
Визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011р.
Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Сіщука В.В. про закінчення виконавчого провадження ВП №38463649 від 12.09.2013р.
В решті вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: О.І.Мікула
А.Р.Курилець
Повний текст виготовлено 08.06.2015р.