ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

11 липня 2006 р.

№ 24/374

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги О.Ф.- головуючого, Козир Т.П., Кота О.В. розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства Трест “Київміськбуд-6” на рішення господарського суду  м.Києва  від 20 жовтня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 березня 2006 року у справі № 24/374 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Верстатник” (далі - Товариство) до відкритого акціонерного товариства Трест “Київміськбуд-6”  (далі - Трест), за участю третьої особи – товариства з обмеженою відповідальністю “Містспецпроект” про стягнення 211 342,29 грн.

за участю представників:

від позивача – Сліпчука М.С.;

від відповідача –Коршгунова Р.Ю,;

від третьої особи –не з’явилися,

встановив:

   Рішенням господарського суду м. Києва  від 20 жовтня 2005 року (суддя Ващенко Т.М.) позов Товариства задоволено повністю,             стягнуто з Треста на користь Товариства 173 957,67 грн. основного боргу, 18 863, 79грн. пені, 18 520,83 грн. інфляційних та судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29 березня 2006 року (судді Зеленін В.О., Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, Трест звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права  та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставини справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами, 8 липня 2004 року між будівельним управлінням № 26 Треста та Товариством був укладений Договір на виконання робіт № 02/07, згідно якого позивач взяв на себе зобов’язання виконати роботи згідно кошторису, а відповідач зобов’язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

Вартість всіх робіт по Договору орієнтовно складає з урахуванням ПДВ 280 000 грн.

Згідно п. 2.7. Договору проміжні розрахунки проводяться на підставі підписаного акту виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 щомісяця у строк до 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Стягуючи борг, господарські суди виходили з встановленого боргу  актом звірки взаєморозрахунків від 1 квітня 2005 року на суму 285 232,80 грн.

Проте, судами не враховано, що акт звірки взаєморозрахунків є документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік, а наявність чи відсутність будь–яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами, зокрема, накладними, рахунками, актами прийняття-виконання робіт, тощо.

Відповідно до ст. 193 Господарського процесуального кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки Договором передбачено, що розрахунки проводяться на підставі актів виконаних робіт, тому вирішуючи господарський спір суди в порушення ст. 43 ГПК України не врахували зазначене.

Крім того, господарськими судами не дано належної оцінки розрахунку боргу позивача, у зв’язку з чим не можна визнати обґрунтованим стягнення спірної суми.

Враховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій передчасно прийняли рішення, не врахувавши вимог Закону та не дослідивши всіх обставин справи.

Наведене свідчить, що винесені судові рішення підлягають скасуванню, а справа —направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

          При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір у відповідності з обставинами справи і вимогами закону.

  Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

постановив:

          Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства трест “Київміськбуд-6” задовольнити.

          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2006 р. та рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2005 р. у справі № 24/374 скасувати.

          Справу № 24/374 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      О.Шульга

                                Судді:                                                                      Т. Козир

                                        

                                                                                                              О. Кот