Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/582/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Бутельська Г. В.

Категорія 121 (101) Доповідач в колегії апеляційного суду Осєтров В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2015 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Осєтрова В.І.,

суддів - Новіцького Е.Й., Широкоряда Р.В.,

при секретарі - Яременко З.А.,

за участю прокурора - Канівець М.В.,

в режимі відео конференції засудженого - ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_3, за апеляційною скаргою останнього на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.04.2015 року якою стосовно,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Коростень, Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1 засудженого вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.02.2014 року за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.07.2014 року на підставі акту амністії скорочено наполовину невідбутий термін покарання,

відмовлено в застосуванні до нього умовно-дострокового звільнення.

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.04.2015 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого про застосування умовно - дострокового звільнення від відбування покарання щодо нього. Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції вказав, що засуджений не довів своє виправлення, оскільки не знайшла свого підтвердження та обставина, що останній проявляв сумлінну поведінку та ставлення до праці.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, засуджений ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким звільнити його від відбування покарання умовно - достроково. В обґрунтування своїх вимог, апелянт вказує на те, що суд першої інстанції у своєму рішенні навів безпідставні доводи для відмови в задоволенні клопотання апелянта. Так, апелянт зазначає, що він хоча і мав два стягнення за період перебування у СІЗО, однак зазначені стягнення були погашені в установленому законом порядку та в подальшому за весь час знаходження в слідчому ізоляторі він характеризувався позитивно. Окрім цього, посилання суду на те, що апелянт не був працевлаштований є сумнівним, адже суд не звернув увагу на довідку про стан здоров'я, а також те, що він приймав участь у благоустрої виправної колонії, за що був заохочений начальником установи. Також, апелянт зазначає, що за час відбування покарання у виправній колонії він почав навчатись, та за період навчання зарекомендував себе з позитивної сторони. З урахуванням наведених фактів, на переконання апелянта, він довів своє виправлення, а тому до нього можливо застосувати ст. 81 КК України.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_3, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вислухавши думку прокурора, який просив апеляційну скаргу засудженого залишити без задоволення, дослідивши матеріали клопотання та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

З аналізу наведено норми закону слідує, що передумовою для застосування положень даної статті обов'язковими є наявність двох ознак, які свідчать про те, що засуджений довів своє виправлення, а саме: сумлінна поведінка та ставлення до праці.

Так, матеріали клопотання не містять достатніх даних про те, що ОСОБА_3 своїм сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення, так як згідно характеристики Кіровоградської виправної колонії (№ 6) (а.к. 16-17), а також довідки з виправної колонії (а.к. 22) слідує, що засуджений, відбуваючи покарання в Кіровоградській ВК № 6 з 01.08.2014 року відпрацював лише 56 годин по благоустрою колонії та поліпшення житлово-побутових умов засуджених, при цьому безвідповідально ставиться до виконання робіт із благоустрою установи, не вбачає суспільної необхідності у їх виконанні та проявляє негативне ставлення до праці.

Таким чином, оскільки за час відбування покарання у Кіровоградській ВК № 6 ОСОБА_3 безвідповідально ставився до праці, а тому слід вважати, що він не довів своє виправлення, у зв'язку із чим застосування до нього положень ст. 81 КК України є неможливим.

Що стосується апеляційних доводів засудженого, з приводу того, що він заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, колегія суддів визнає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Так, наявність у ОСОБА_3 захворювання, а саме після операційної грижи з права, не перешкоджає останньому працювати і тим самим доводити своє виправлення, адже надані довідки про стан здоров'я не містять заборони займатися працею та фізичним навантаженням.

Посилання апелянта на те, що він навчається в установі виконання покарання та за місцем навчання характеризується з позитивної сторони, а також наявність подяки за сумлінне ставлення до навчання та зразкову поведінку, свідчать лише про те, що останній зарекомендував себе з позитивної сторони своєю поведінкою, однак вказані факти жодним чином не можуть вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, а тому колегією суддів до уваги не приймаються.

Також слід зазначити, що матеріали клопотання не містять жодних достовірних даних, які б спростовували наявну характеристику на засудженого з Кіровоградської ВК № 6, а тому посилання апелянта на недостовірність інформації у характеристиці є лише твердження засудженого і жодним доказом не спростовується, а навпаки підтверджується іншими наявними в матеріалах клопотання документами.

З урахуванням вище вказаного, колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що ОСОБА_3 не проявив сумлінне ставлення до праці, а тому не довів своє виправлення.

Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів.

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3, залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.04.2015 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання останнього про застосування до нього умовно - дострокового звільнення від відбування покарання, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

В.І. Осєтров Е.Й. Новіцький Р.В. Широкоряд