ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"03" липня 2006 р. |
Справа № 5/52-5А. |
за позовом Підприємця ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України у Рожищенському районі
про визнання недійсною вимоги від 03.04.2006р. про сплату боргу по страхових внесках за І квартал 2005 року
Суддя Слупко В.Л.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -підприємець, ОСОБА_2
від відповідача: Супрунюк М.І. -гол.спеціаліст-юрист (дор.№1671/07-16 від 27.06.2006р.)
В судовому засіданні -27.06.2006р. оголошувалась перерва до 03.07.2006р. до 10год.00хв. для надання відповідачем додаткових доказів.
Суть спору: Підприємець ОСОБА_1 просить визнати недійсною вимогу Управління ПФУ в Рожищенському районі від 03.04.2006р. про сплату нею боргу по страхових внесках за І кв. 2005р. в сумі 251грн.52коп., мотивуючи тим, що в І кв. 2005 року вона була платником фіксованого податку, а тому відповідач не вправі був донараховувати страхові внески, оскільки вони були сплачені в складі фіксованого податку. Законом України „Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року -І кварталу 2005 року” від 16.03.2006р. №3583-ІV (далі -Закон №3583-ІV) передбачено, що до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, не застосовуються донарахування та фінансові санкції за 2004р. та І кв. 2005р.
Управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі проти позову заперечує, посилаючись на те, що донарахування підприємцю ОСОБА_1 страхових внесків за І кв. 2005 року в сумі 251грн.52коп. грунтується на п.8 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якого фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування зобов'язані сплачувати страхові внески у фіксованому розмірі. Згідно ст.45 Закону України „Про Державний бюджет на 2005 рік” фіксований розмір страхових внесків для зазначеної категорії в І кв. 2005р. становить 83грн.84коп. в місяць з урахуванням частини єдиного та фіксованого податків. Сума сплаченого позивачкою фіксованого податку у повному обсязі була зарахована до доходів загального фонду місцевих бюджетів. Лише з 31.03.2005р. Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів” було запроваджено порядок сплати та зарахування коштів від єдиного та фіксованого податків, який діяв до 01.01.2005р. На підставі Закону України №3583-ІV, на який посилається позивачка, з неї не підлягає стягненню сума внесків, яка була сплачена в І кв. 2005р. у складі єдиного податку, а тому на адресу Рожищенського ДВС 14.06.2006р. було направлено повідомлення про часткове погашення частини боргу ОСОБА_1 в сумі 17грн.70коп. (по 5грн. за січень-березень та 2грн.70коп. зайво нарахованих за березень).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
За матеріалами перевірки з питання донарахування підприємцем ОСОБА_1 своєчасно не сплачених страхових внесків за І кв. 2005 р. (акт перевірки від 03.04.2006р.) управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі 03.04.2006р. сформувало вимогу про сплату позивачкою боргу перед Пенсійним фондом України в сумі 251грн.52коп. При формуванні зазначеної вимоги відповідачем не було враховано суми страхових внесків, які позивачкою були сплачені в І кв. 2005 р. в складі фіксованого податку. Вказаного факту відповідач не заперечує. Крім того, за березень місяць зайво донараховано 2грн.70коп., що також підтверджує відповідач у своєму поясненні на адресу суду. Зазначені дії відповідача свідчать про те, що застосовуючи до підприємця ОСОБА_1 пп.4 п.8 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ним фактично проведено донарахування вже сплачених нею в складі фіксованого податку страхових внесків. Ст.2 Закону України №3583-ІV передбачено, що донарахування та фінансові санкції до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування та звітності щодо сум фактично сплачених внесків у 2004р. -І кв. 2005р. не застосовуються.
Виходячи з вищевикладеного, вимоги позивачки підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,
п о с т а н о в и в:
1.Визнати недійсною вимогу Управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі від 03.04.2006р. про сплату боргу по страхових внесках за І квартал 2005 року.
2.Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі на користь підприємця ОСОБА_1 3грн.40коп. судових витрат по справі.
3.Повернути підприємцю ОСОБА_1 з Державного бюджету України 98грн.60коп. зайво сплаченого по квитанції №НОМЕР_1 державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постанову може бути оскаржено у строк і порядку, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.Л.Слупко
Дата виготовлення
повного тексту постанови
18.07.2006р.