П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2010 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Пономаренко М.С., розглянувши скаргу приватного обвинувачення ОСОБА_1 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

22 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою приватного обвинувачення по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, мотивуючи свої вимоги тим, що останній веде себе неадекватно, а саме постійно вживає спиртні напої, вчиняє сварки, погрожує фізичною розправою. Так, 14 вересня 2010 року повернувшись додому, ОСОБА_2 вчинив побиття своє матері ОСОБА_1, чим наніс останній тілесних ушкоджень. На даний момент вона проживає у сторонніх людей, чим позбавлена можливості розпоряджатись і проживати у власному будинку.

Стаття 251 КПК України передбачає, що скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які встановлені щодо обвинувального висновку. Ці вимоги містяться у ст.ст. 223, 224 КПК України.

Відповідно до статті 223 КПК України, обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частини. В описовій частині зазначаються обставини справи, місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого обвинуваченим, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого, показання обвинуваченого по суті пред’явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки, наявність обставин, які обтяжують та пом’якшують його покарання. При посиланні на докази обов’язково зазначаються аркуші справи. В резолютивній частині наводяться відомості про особу обвинуваченого, коротко викладається суть пред’явленого обвинувачення із зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин.

Скарга ОСОБА_1 по змісту не відповідає вимогам ст. 223 КПК України. Зокрема, в ній не повно і не чітко викладені обставини справи, що підлягають доказуванню, а саме подія злочину, місце скоєння злочину, не наведено мотиви інкримінованого злочину, докази, які на думку потерпілого, підтверджують вину обвинуваченого, не зазначені обставини, які обтяжують та пом’якшують його покарання.

З врахуванням вищенаведеного, приходжу до висновку, що відповідно до наданої скаржником заяви не можливо прийняти рішення про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2, оскільки подана з порушенням вимог ч. 1 ст. 251 КПК України, а тому скаргу слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 224, 251 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу приватного обвинувачення ОСОБА_1 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125КК України залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: