ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.06.2006 Справа № А38/300
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді – Тищик І.В.- доповідач,
суддів –Белінської В.О., Сизько І.А.
при секретарі – Врона С.В.
за участю представників
позивача: Шолох О.О.- директор
Кандрашин К.В.-предст.,дов.б/н від14.10.05р.
відповідача: Босько Є.С.-гол.держ.подат.інсп., дов.№29171/9/10/20 від 28.10.05р.
Пищик С.В.-зав.сектору, дов.№31930/9/10/023 від 22.11.05р.
Прошакова М.В..-гол.держ.подат.інсп., дов.№ 35845/9/10/023 від 27.12.05р.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.05 року у справі № А38/300
за позовом приватного підприємства з іноземними інвестиціями „Домашнє лото”, м. Дніпропетровськ
до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.05 року у? справі № А38/300 (суддя Бишевська Н.А.) позовні вимоги задоволені та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 12.07.05р. №0002222306/3.
Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідно до пп. 10.2.1 та 10.2.2 ст. 10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” порядок податкового обліку виграшів та витрат осіб, а також порядок звітності суб’єктів грального бізнесу встановлюється центральним податковим органом.
Розроблений ДПА України, затверджений наказом № 35 та зареєстрований в Мінюсті України 20.02.98р. за № 126/2566 Порядок податкового обліку виграшів та витрат осіб, а також порядок звітності суб’єктів грального бізнесу не містить у собі методики встановлення об’єкта оподаткування по пп. 10.2.1 п.10.2 ст. 10 вказаного Закону.
Не погоджуючись з постановою господарського суду, відповідач - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оспорювану постанову господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
При цьому скаржник посилається на порушення позивачем пп.10.2.1 п.10.2 ст.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, дія якого поширюється не тільки на платників податку, які здійснюють виплату виграшів у лотерею, а також інші види ігор чи розиграшів, які передбачають придбання особою права на участь у таких іграх чи розиграшах до їх проведення.
Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу вважає доводи, викладені у апеляційній скарзі, необґрунтованими, висновки господарського суду правомірними та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
22.10.2004р. державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002222306/0, яким приватному підприємству з іноземними інвестиціями „Домашнє лото” було визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток з доходів від грального бізнесу у сумі 2 959 800 грн., з яких: основний платіж –986 600,0 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 973 200грн.
Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення явився акт № 006172 від 22.10.2004р. документальної перевірки підприємства за період з 01.04.2003р. по 30.06.2004р.
Проведеною перевіркою було встановлено, що в порушення пп.10.2.1 п.10.2 ст.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” при виплаті виграшів у лотерею, яка передбачає придбання особою права на участь у розіграшу до його проведення, підприємством не нараховувалися та не сплачувалися до бюджету 30% від суми таких виграшів.
За результатами адміністративного оскарження оспорюване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін та, відповідно, прийнято податкове повідомлення-рішення №0002222306/3 від 12.07.05р., з вимогою про визнання якого нечинним позивач звернувся до господарського суду.
Як убачається з матеріалів справи, підприємство у відповідності зі своєю статутною діяльністю протягом квітня 2003р.-червня 2004р. здійснювало надання послуг у сфері грального бізнесу, при цьому при оподаткуванні доходів від ігорного бізнесу не застосовувало пп.10.2.1 п.10.2 ст.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Оподаткування доходів від ігорного бізнесу визначено п.10.2 ст.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
В силу пп. 10.1.2 зазначеної статті платник податку, який здійснює виплату виграшів у лотерею або інші види ігор чи розиграшів, які передбачають придбання особою права на участь у таких іграх чи розиграшах до їх проведення, зобов'язаний утримувати та вносити до бюджету 30 відсотків від суми таких виграшів.
Згідно пп. 10.2.2 цієї статті незалежно від положень підпункту 10.2.1 цього пункту будь-яка особа, яка здійснює виплату особі у зв'язку із виграшем у казино, бінго, інші ігри у гральних місцях (домах), зобов'язана утримувати та вносити до бюджету 30 відсотків від суми прибутку такої особи, який визначається як різниця між її доходами, отриманими у вигляді виграшів за відповідний робочий день, та витратами, понесеними такою фізичною особою протягом такого робочого дня, пов'язаними з таким виграшем, але не більше суми такого виграшу.
Порядок податкового обліку виграшів та витрат осіб, а також порядок звітності суб'єктів грального бізнесу встановлюються центральним податковим органом України.
З аналізу наведених вище норм випливає, що порядок податкового обліку виграшів та витрат осіб, а також порядок звітності суб'єктів грального бізнесу як для п. 10.2.1, так і для п. 10.2.2 повинен бути встановлений центральним податковим органом України.
Даний висновок узгоджується з загальними принципами податкового законодавства, відповідно до яких база оподаткування не може бути визначена без врахування відповідних витрат. Так, в силу п.1.29 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” податок на виплату виграшів є видом податку на прибуток; прибутком при цьому слід вважати суму на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку З “Звіт про фінансові результати”).
Порядок податкового обліку виграшів і витрат громадян, а також порядок звітності суб’єктів ігорного бізнесу, затверджений наказом ДПА України №35 від 19.01.98р. (норми якого діяли на час виникнення спірних правовідносин), дозволяє визначити об’єкт оподаткування щодо пп. 10.2.2 ст. 10 вказаного Закону.
При цьому методики встановлення об’єкта оподаткування по пп.10.2.1 цієї статті зазначений Порядок не містить.
Окрім того, як убачається з матеріалів справи, правила проведення телевізійного-парі-казино „Домашнє лото” передбачають виграші як у грошовій, так і в натуральній формі. Порядок вилучення 30% від суми виграшу в натуральній формі законом не визначений, що також вказує на відсутність механізму вилучення податку по пп.10.2.1 ст. 10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Колегією суддів відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України враховується рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.03р. та постанова ВГСУ від 03.06.04р. у справі №27/171, якими господарські суди визначилися, що підставою для скасування податкових повідомлень-рішень про донарахування підприємству податку на прибуток є приписи пп.10.2.1 ст.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та відсутність розробленого та затвердженого ДПА України порядку податкового обліку виграшів.
За викладених обставин правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не доведено.
З огляду на відповідність висновків, викладених у постанові суду, обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог відповідача щодо скасування постанови господарського суду. Доводи відповідача не приймаються колегією суддів в силу викладеного.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160,196, 198, 200, 205-206 КАС України, суд
УХВАЛИВ :
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.05 року у справі № А38/300 залишити без змін, а апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.В.Тищик
Судді: В.О.Белінська
І.А.Сизько