Справа № 22 Ц- 782 / 2008 р.                 Суддя 1-ї інстанції: Висоцька Г.А.

Категорія- 27                                             Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

У X В АЛА

23 квітня     2008 р.    Судова колегія судової палати в цивільних справах о Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого:               Галущенка О.І.

суддів:                         Колосовського С.Ю.

Шолох З.Л.

при секретарі-           Фірсовій Т.В.

за участю:

представника

позивача -                 ОСОБА_1.

відповідачки -           ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.01.2008 р., у справі за позовом

ОСОБА_3до ОСОБА_2 про стягнення заборгованності за договором позики,

встановила:

11.10.2007р. ОСОБА_3. звернувся з позовом до ОСОБА_2. про стягнення заборгованності за договором позики у розмірі 5500 грн.

Позивач зазначав, що відповідно до умов договору від 13.11.2006 р. передав ОСОБА_4. 5500 грн. за умови повернення грошових коштів до 17.11.2006 р.

Відповідачка не виконала цих зобов'язань у повному обсязі і станом на 11.10.2007 р. заборгувала йому 5500грн.

Договором не були передбачені штрафні санкції за прострочку виконання зобов'язання, а тому відповідачка додатково має сплатити, на підставі ст.. ст.. 625, 1050 ЦК України, три процента річних від простроченої суми у розмірі 151 грн. 25 коп.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив про стягнення зазначених сум.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.01.2008 р. постановлено про відмову у задоволенні позову.

Судом також вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення позову, посилаючись на необгрунтованність висновків суду та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає  задоволенню  з таких підстав.

Відповідно до положень ст. ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики позикодавець передає позичальникові грошові кошти, а останній зобов'язується повернути зазначені кошти у визначений термін.

2

Підтвердженням укладення договору позики та його умов може бути розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

З матеріалів справи вбачається, що 13.11.2006 р. ОСОБА_5. скоїв ДТП в якому, з його вини отримав механічні пошкодження автомобіль позивача «ГАЗ - 31105».

Зазначеними діями відповідача позивачеві завдана матеріальна шкода у розмірі 2400 грн., яка відшкодована йому страховою компанією «Інгострах».

В цей же день в присутності ОСОБА_5. відповідачка, яка є його дружиною, видала розписку позивачеві, якою взяла на себе зобов'язання про повернення 5500 грн. до 17.11.2006 р.

На підтвердження своїх вимог позивач надав суду зазначену розписку та пояснив, що зобов'язання з відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_5. внаслідок ДТП не пов'язане із зобов'язанням позичальниці.

Спростовуючи такі твердження відповідачка наполягала на тому, що грошей від позивача не отримувала, а розписку видала в рахунок відшкодування шкоди, завданої позивачу її чоловіком.

Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини і виходячи з того, що позивач не довів наявність факту укладення договору позики, прийшов обґрунтованого висновку щодо відсутності законних підстав для покладення на відповідачку відповідальності за неналежне виконання позикового зобов'язання.

З врахуванням такого висновку судом постановлено обґрунтоване та законне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеллянта щодо належності та достовірності наданих ним доказів на підтвердження позовних вимог не заслуговують на увагу, оскільки зазначені докази не відповідають вимогам ч. 2 ст, 1047 ЦК України, щодо укладення договору позики та передачі ним позичальниці визначеної суми.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 314, 315 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3- відхилити, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.01.2008 р. - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.