Справа № 22ц- 849/08                         Головуючий суду 1 інстанції   Костюченка Г.С.

Категорія 41                                    Доповідач суду апеляційної інстанції Шолох З.Л.

Ухвала

Іменем України

23 квітня 2008 року колегія суддів   судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Галу щенка О. І.,

суддів - Колосовського С.Ю., Шолох З.Л.,

при секретарі судового засідання - Соколовій Н.М., за участю :

·  позивачів та їх представника - ОСОБА_1,

·  представника   відповідача -  виконкому   Миколаївської міської ради - Полевої І.С.,

розглянувши   у відкритому   судовому   засіданні   у м. Миколаєві   цивільну справу за    апеляційною скаргою

виконавчого комітету Миколаївської міської ради на   рішення  Ленінського  районного  суду м. Миколаєва    від  21 січня  2008 року у справі за

позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до державного підприємства житлово - експлуатаційної дільниці «Будівельник» (далі - ДП ЖЕД «Будівельник») асоціації «Миколаївоблагробуд» та виконавчого комітету Миколаївської міської ради про надання житлового приміщення,

встановила:

В лютому 2002 року ОСОБА_2, ОСОБА_3. звернулися до суду з позовом до ДП ЖЕД «Будівельник» асоціації «Миколаївоблагробуд» про надання житлового приміщення

Позивачі зазначали, що вони постійно проживають та зареєстровані в двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 в м. Миколаєві разом з неповнолітнім ОСОБА_4, 1990 року народження.   Будинок перебуває на балансі відповідача.

Згідно з рішеннями міськвиконкому № 548 від 25 травня 1984 року та № 441 від 23 жовтня 1987 року вказаний будинок визнано непридатним для проживання та таким, що підлягає знесенню. Зобов'язано організації та підприємства м. Миколаєва за місцем працевлаштування мешканців будинку взяти їх на квартирний облік.

Позивачі вказували, що в зв'язку з тим, що будинок непридатний для проживання, вони включені в списки осіб, які підлягали відселенню, але до теперішнього часу ніякої житлової площі не отримали. Тому в 2001 році змушені були залишити квартиру і тимчасово проживають у родичів, оскільки іншого житла не мають.

Посилаючись на вимоги житлового законодавства, позивачі просили зобов'язати відповідача надати їхній сім'ї двокімнатну квартиру.

Справа судами розглядалася неодноразово.

До участі у справі в якості співвідповідача залучено виконком Миколаївської міської ради.

Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 січня 2008 року позовні вимоги до виконкому Миколаївської міської ради задоволено, його зобов'язано надати ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4.  двокімнатну благоустроєну квартиру в межах м. Миколаєва, яка

2

відповідає встановленим нормам житлової площі на кожного члена сім'ї. Відмовлено у задоволенні позовних вимог до іншого відповідача.

В апеляційній скарзі виконком Миколаївської міської ради, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що будинок, в якому проживає сім'я позивачів рішенням виконкому Миколаївської міської ради № 547 від 25 травня 1984 року визнано непридатним для проживання і таким, що підлягає знесенню. А позивачі включені в списки осіб, які підлягали відселенню (а.с. 34, 48, 52,53, 63, 87). Проте, до теперішнього часу вони житло не отримали і іншого житла не мають (а.с. 128, 215, 216).

Відповідно до ч. 1 ст. 110 ЖК України громадяни підлягають виселенню з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення у разі, якщо будинок, у якому знаходиться жиле приміщення підлягає знесенню.

При цьому, згідно ст. 111 ЖК України, таке жиле приміщення надається особам, які підлягають виселенню, державною, кооперативною або іншою організацією, якій належить будинок, що підлягає знесенню, а в разі відсутності цієї організації чи неможливості надання нею жилого приміщення - виконавчим комітетом місцевої Ради.

За таких обставин, суд повно, всебічно дослідивши обставини спору, дав належну оцінку доказам по справі та прийшов до вірного висновку про те, що сім'я позивачів відносяться до кола осіб, яким виконком зобов'язаний надати житло, яке відповідає вимогам ст. ст. 50,113 ЖК України.

Посилання апелянта на те, що житло надається в порядку черговості і черга позивачів не надійшла, висновків суду не спростовують, оскільки законодавець у зазначеному випадку не пов'язує обов'язок надання квартири з постановкою на квартирний облік.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення районного суду, постановленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу виконкому Миколаївської міської ради відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня з дня набрання чинності.