ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.07.06р. | Справа № 16-7 |
За позовом Приватного підприємства "Вік", м. Дніпропетровськ
до Приватного підприємства "Технологія", м. Дніпропетровськ
третя особа1 Приватне підприємство „Максімум”, м. Дніпропетровськ
третя особа2 Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпропетровське виробничо-технічне підприємство „Укрчерметавтоматика”, м. Дніпропетровськ
третя особа3 Приватне науково –виробниче підприємство „Реал-К”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
про стягнення 75 420 грн. 00 коп.
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Шипіленко О.А. дов. від 02.03.06р. №015 представник;
від третьої особи1: не з’явився;
від третьої особи2: не з’явився;
від третьої особи3: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить стягнути з відповідача сталь кутову у кількості 69,0 тн на суму 75 420 грн. 00 коп., безпідставно отриману у відповідності з залізничною накладною від 31.01.2002р. №45343870.
Відповідачу відзиві на позов посилається на те, що по залізничній накладній від 31.01.2002р. №45343870 відповідачем дійсно отримано через Приватне науково - виробниче підприємство „Ріал-К” вагон №67601385 з металопрокатом загальною вагою 69 тн по договору купівлі-продажу від 28.01.2002р. №003 між приватним підприємством „Технологія-2000” та Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпровським виробничо-технічним підприємством „Укрчерметавтоматика”, залізничні послуги по доставці вагона №67601385 були оплачені контрагентом по договору №003 від 28.01.2002р. - Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпровським виробничо-технічним підприємством „Укрчерметавтоматика” відправнику - приватному підприємству „Максимум”; також відповідач посилається на те, що відповідачем було оплачено вартість отриманого металопрокату Товариству з обмеженою відповідальністю Дніпровському виробничо-технічному підприємству „Укрчерметавтоматика” і сталь кутова є власністю Приватного підприємства „Технологія-2000” з моменту видачі вантажу 05.02.2002р. згідно залізничній накладній №45343870.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2003р. провадження у справі 16/7 було зупинено у зв'язку з направленням матеріалів справи до прокуратури Дніпропетровської області для перевірки.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2006р. провадження у справі №16/7 було поновлено.
Ухвалою голови господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2006р. строк вирішення спору було продовжено до 05.07.2006р.
За згодою представника відповідача у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
- 30.01.2002р. між УПТК ДК ПТП „Укрчерметавтоматика” (покупцем) та позивачем - Приватним підприємством "Вік” (продавцем) було укладено договір купівлі-продажу, згідно з пунктом 1.1 якого продавець зобов’язується поставити, а покупець оплатити товар на умовах, в кількості та в строк, узгоджений сторонами;
- згідно зазначеного договору та листа УПТК ДК ПТП „Укрчерметавтоматика” у власність відповідача згідно залізничної накладної від 31.01.2002р. №45343870 було поставлено 69,0 тн сталі кутової на суму 75 420 грн. 00 коп.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного:
- згідно листа від 12.05.2006р. №2049 прокуратури Бабушкінського району м. Дніпропетровська в ході розслідування кримінальної справи №62029021, порушеної 04.03.2002р. відносно посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровського виробничо-технічного підприємства „Укрчерметавтоматика”, було встановлено, що Шелест М.І., працюючи заступником головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровського виробничо-технічного підприємства „Укрчерметавтоматика”, без відома керівництва зазначеного підприємства, звернулася до директора Приватного підприємства "Вік" із пропозицією укласти договір поставки сталевого куточка вагою 70 тн і повідомила, що зробить оплату за поставлений металопрокат після пред’явлення залізничної накладної у розмірі 75 420 грн. 00 коп.; Шелест М.І. було внесено в доручення від 30.01.2002р. №273721 неправдиві відомості про доручення їй одержання від Приватного підприємства "Вік" матеріальних цінностей –кутової сталі, у якому власноручно розписалася за генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровського виробничо-технічного підприємства „Укрчерметавтоматика” Шиферсона Б.І. і поставила печатку структурного підрозділу зазначеного підприємства УПТК ДК ПТП „Укрчерметавтоматика”, який на той період часу не здійснював господарської діяльності; внаслідок цього, Шелест М.І. шляхом обману заволоділа чужим майном - сталлю кутовою загальною вагою 69 тн на суму 75 420 грн. 00 коп., що відповідно до залізничної накладної від 31.01.2002р. №45743870 було поставлено Приватному підприємству "Технологія"; в результаті злочинних дій Шелест М.І. позивачу заподіяно матеріальний збиток на суму 75 420 грн. 00 коп.
- згідно частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом;
- отже з матеріалів справи не вбачається наявність вини відповідача у заподіянні позивачу збитків у розмірі 75 420 грн. 00 коп., оскільки ці збитки заподіяні громадянкою Шелест М.І.
З урахуванням викладеного вимоги позивача необгрунтовані і задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.
Керуючись статтями 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
„ 04„ липня 2006р.