№ 2/229/727/2015

ЄУН 229/1555/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Рагозіної С.О.,

за участю секретаря судового засідання Пантелєєвої Є.О.,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківки Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Дружківського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини, в якому вказав, що сторони мають спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з матір'ю. Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 30 липня 2012 року з нього на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісяця до досягнення дитиною повноліття. Позивач вказує, що в даний час його матеріальний та сімейний стан змінився, він перебуває у шлюбі з ОСОБА_4, виховує спільну з нею дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Дружина і син перебувають на його утриманні. Він є пенсіонером і єдиним джерелом існування родини є його пенсія. Позивач вказує, що він надає матеріальну допомогу своєму старшому синові, який є студентом, у розмірі 500 грн. щомісячно. Позивач просить суд зменшити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_3 до розміру 30 % від суми прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Зазначила, що відповідач отримує пенсію як колишній працівник міліції, але це не єдиний його дохід. Аліменти він сплачує лише з пенсії, але регулярно і боргу не має. З сином ОСОБА_3 він не спілкується, не телефонує йому, не приїжджає до нього. Як їй відомо, старшому сину-студенту він не допомагає. Просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач має ще інші доходи від приватного бізнесу.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши докази по справі, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 мають спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На утримання ОСОБА_3 рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області №2/2305/354/12 ЄУН 2305/1031/12 від 30 липня 2012 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Згідно зі ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Крім сина ОСОБА_3 позивач ОСОБА_2 має неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суд встановив, що при стягненні з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини усіх його доходів не було враховано його обов'язок утримувати сина ОСОБА_5. Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов'язок батьків не залежить від місця проживання дитини, тому ОСОБА_2 зобов'язаний утримувати обох своїх неповнолітніх дітей.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_2 є батьком двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_5, стягнення аліментів на утримання однієї дитини не повинно ставити у більш скрутне матеріальне становище іншу дитину. У зв'язку з цим, суд вважає, що сімейне становище позивача змінилося, на його утриманні перебуває ще одна неповнолітня дитина, тому суд вважає за можливе зменшити розмір стягнутих з позивача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 до 1/6 частини від усіх доходів позивача, але цей розмір не повинен бути меншим мінімального розміру аліментів, встановленого законом.

Посилання позивача ОСОБА_2 на інші обставини, як то утримання дружини, надання допомоги повнолітньому сину позивача, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження цих обставин.

Посилання відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області №22ц/793/795/15 від 12 березня 2015 року суд не приймає до уваги, оскільки цією ухвалою не вирішувався спір по суті, а було залишено без змін ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області про повернення позову позивачу у зв'язку з порушенням правил підсудності.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 131, 209, 212-215 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Княжа Звенигородського району Черкаської області, РНОКПП НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини з усіх видів його доходів, але не менше мінімального розміру аліментів, встановленого законом, до досягнення дитиною повноліття.

Державній виконавчій службі всі виконавчі дії перенести в виконавчий лист за даним рішенням з виконавчого листа за рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області №2/2305/354/12 (ЄУН 2305/1031/12) від 30 липня 2012 року.

Раніше виданий виконавчий лист за рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області №2/2305/354/12 ЄУН 2305/1031/12 від 30 липня 2012 року повернути на адресу суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошені 08 червня 2015 року. Повний текст рішення складений 09 червня 2015 року.

Суддя: С. О. Рагозіна