Справа № 199/3420/15-ц

(2/199/1929/15)

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 червня 2015 року м. Дніпропетровськ

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючий - суддя Сенчишин Ф.М.

При секретарі Карабань А.Є.

За участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Скринник Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - Інжинірингова група Логос - Інвест» про стягнення грошового відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої пошкодженням майна позивача,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 просить суд стягнути з ТОВ «Інвестиційно - Інжинірингова група Логос - Інвест» на його користь відшкодування майнової шкоди у розмірі 16284,90 грн., відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 грн. та понесені позивачем судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 17 березня 2015 року на автомобіль позивача з вежі № 1 Торгівельного центру «Вавілон», який належить відповідача, впав шматок цегли, яким було пошкоджене лобове скло. Вартість відновлювального ремонту складає автомобіля 15884,90 грн., та на проведення автотоварознавчого дослідження позивачем витрачено 400 грн. Позивач стверджує, що через значний дискомфорт у процесі керування автомобілем з розбитим склом, він переживає моральні страждання, грошові відшкодування яких він оцінює в 1 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви, на яких вони ґрунтуються.

Представник відповідача Скринник Н.Д. в суді заперечила проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки відповідач не вчиняв дій, або бездіяльності, які з знаходилися в прямому причинному зв'язку з пошкодженням автомобіля позивача.

На підставі досліджених доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 6) вбачається, що позивач ОСОБА_3 є власником автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Висновком Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 19 березня 2015 року за результатами перевірки заяви позивача (а.с. 7) встановлено, що 17 березня 2015 року в період часу з 17.00 год. до 17.30 год. ОСОБА_3 припаркував власний автомобіль «Мітсубісі Лансер», д/н НОМЕР_1, біля вежі № 1, ТРЦ «Вавілон», по вул. Малиновського, 2. Через деякий час заявник вийшов з торгівельного центру, підійшов до автомобіля, виявив пошкодження, а саме, пошкоджене лобове скло, спричинене від уламку цегли.

За висновком автотоварознавчого дослідження № 1404/15/15 від 10 квітня 2015 року (а.с. 9-29), вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 15884,90 грн.

До позову додана копія квитанції (а.с. 29), згідно якої позивач за проведення вказаного автотоварознавчого дослідження 10 квітня 2015 року сплатив 400 грн.

Суд виходить з того, що згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями та бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд враховує роз'яснення, викладені у п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», за якими суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Також суд враховує роз'яснення, викладені у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», за якими відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Позивач посилається на те, що шкода, завдана його майну, а також моральна шкода, були завдані падінням уламка цегли на автомобіль позивача. З пояснень представника позивача в судовому засіданні вбачається, що, на думку позивача, таке падіння уламка цегли є наслідком протиправної винної бездіяльності відповідача, який не забезпечив цілісність конструкції вежі № 1 Торгівельного центру «Вавілон», внаслідок чого зазначений уламок цегли відділився від стіни та пошкодив автомобіль позивача.

Суд керується вимогами ч. 1 ст. 60 ЦПК України, за якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд виходить з того, що сам факт пошкодження автомобіля позивача уламком цегли сторонами не оспорюється, натомість відповідачем не визнається наявність дій або бездіяльності з його боку, які б могли спричинити пошкодження автомобіля позивача.

Єдиним доказом, наданим на підтвердження відповідних дій або бездіяльності відповідача є вищевказаний висновок Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 19 березня 2015 року (а.с. 7), який, на думку представника позивача, містить в собі свідчення ОСОБА_5, який стверджує, що на момент пошкодження автомобіля позивача на паркувальному майданчику нікого не було.

Таке твердження представника позивача судом відхиляється, оскільки зазначені у висновку пояснення ОСОБА_5 не є показаннями свідка в розумінні ст. 63 ЦПК України та не містять тих фактичних обставин, на які посилається представник позивача, а дослівний вислів «він не бачив хто саме пошкодив скло автомобіля» був довільно розтлумачений представником позивача з викривленням початкового змісту.

Позивачем та його представником суду не надані інші докази на підтвердження вчинення відповідачем протиправних винних дій або бездіяльності, які б знаходилися в прямому причинному зв'язку з завданням позивачу майнової та моральної шкоди.

Судом представнику позивача в судовому засіданні роз'яснювалися обов'язки щодо доказування, роз'яснені джерела доказів, було запропоновано подати суду інші докази на підтвердження викладених у позовній заяві фактичних обставин а також роз'яснено обов'язок суду сприяти повному та всебічному з'ясуванню обставин справи і способи реалізації такого обов'язку.

Позивач через свого представника процесуальними правами скористався на власний розсуд та заявив про відсутність інших доказів, крім тих, що були додані до позовної заяви.

Таким чином, обґрунтування позивачем позовних вимог в цій частині ґрунтується виключно на припущеннях, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 60 ЦК України.

Оскільки наданими сторонами та дослідженими судом доказами не доведено, що відповідачем були вчинені протиправні винні дії або бездіяльність, які б знаходилися в прямому причинному зв'язку з завданням позивачу майнової та моральної шкоди, відсутні і визначені ст.ст. 1166, 1167 ЦК України підстави для покладення на відповідача відповідальності за таку шкоду і у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати, згідно вимог ст. 88 ЦПК України, розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - Інжинірингова група Логос - Інвест» про стягнення грошового відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої пошкодженням майна позивача - відмовити в повному обсязі.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий :