СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
11.03.2009 |
Справа № 22-а-1999/08 Попередній № справи 2-а-2604/08/3 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Горошко Н.П. ,
Дадінської Т.В.
секретар судового засідання Галайдіна Г.І.
сторони не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О.) від 16.10.2008
за позовом Прокурора м. Армянськ АР Крим (мкрн. ім. Ген. Васил'єва 1, Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96012)
в інтересах ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим (вул. Шкільна 55-а, Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96012)
про визнання незаконною бездіяльність та спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2008 року Прокурор міста Армянська Автономної Республіки Крим звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; визнання неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим у вигляді невиплати пенсії ОСОБА_1 в розмірах, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим підвищити ОСОБА_1 пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 09.07.2007, і здійснювати подальшу виплату пенсії в розмірах, передбачених законом; про стягнення з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 3,40грн. (аркуш справи 3).
15.10.2008 позивач уточнив позовні вимоги, і просив суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим у вигляді невиплати пенсії ОСОБА_1 в розмірах, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим підвищити ОСОБА_1 пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 (аркуш справи 20).
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О.) від 16.10.2008 позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.09.2007 по 30.09.2007 у розмірі 123,02грн.; за період з 01.10.2007 по 31.12.2007- у розмірі 124,53грн.- щомісячно. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено, в задоволенні клопотання про поновлення пропущених строків для звернення до суду відмовлено (аркуш справи 30).
Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2008, у позовних вимогах відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанову суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, судом не повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Так, відповідач вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми статей 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 28, 72, 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а кошти Пенсійного Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Представники сторін, прокурор у судове засідання 11.03.2009 не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно, про поважність неявки в судове засідання ніяких документів до суду апеляційної інстанції не направили.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю сторін, прокурора, явка яких не визнавалася обов'язковою.
Колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV від 18.11.2004 (із змінами та доповненнями). Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто, станом на час закінчення Другої світової війни йому було менш 18 років, є пенсіонером за віком і має статус "дитина війни".
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції Закону України № 489-V від 19.12.2006, що діяла з 01.01.2007, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
При цьому, Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, ОСОБА_1 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, так як має відповідний статус.
Для визначення мінімальної пенсії за віком з 01.04.2007 по 01.10.2007 застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1%, тобто, з 01.04.2007 - 410,06 грн., а з 01.10.2007 - 415,11 грн.
Таким чином, за липень, починаючи з 09.07.2007 розмір підвищення пенсії позивачу, як дитині війни, складає: 94,30 грн., виходячи з розміру мінімальної пенсії 410,06 грн., за серпень та вересень 2007 року розмір пенсії складає по 123,02 грн., виходячи з розміру мінімальної пенсії 410,06 грн., за жовтень, листопад, грудень 2007 року розмір підвищення пенсії складає по 124,53грн., виходячи із розміру мінімальної пенсії 415,11 грн. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що загальна сума підвищення розміру пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, з 01.09.2007 по 31.12.2007 складає 496,61грн.(з 01.09.2007 по 30.09.2007- 123,02грн., з 01.10.2007 по 31.12.2007- 124,53грн. щомісячно), яку і зобов'язано Управління пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити позивачу.
Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.
Приймаючи до уваги, що позивач просив суд зобов'язати відповідача нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу, судова колегія враховуючи викладене вище, вважає можливим в цій частині вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідне для повного захисту прав та інтересів сторін у справі, і стягнути з Управління пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим на користь позивача щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 496,61грн.
Судом враховано, що вихід за межи позовних вимог у такий спосіб також не суперечить правилу, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 105, пунктом 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не порушує принципи змагальності та диспозитивності в адміністративному процесі, а застосовуються виключно з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги з 01.09.2007 по 31.12.2007, враховуючи встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк для звернення до суду.
Фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (стаття 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”).
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” надбавки та підвищення, встановлені до пенсій виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що законодавством не передбачено механізму розрахунку підвищення пенсії дітям війни та те, що частинами першої, другої статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного Фонду України та їх використання тільки за призначенням, не приймаються апеляційною інстанцією до уваги у зв'язку з їх недоведеністю.
При цьому судова колегія зазначає, що відповідно до вимог статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відсутність механізму виплат вказаної державної соціальної допомоги в законі відповідно до статті 3 Конституції України не дає підстав відповідачу відмовляти позивачу в її виплаті, оскільки норма статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є діючою, а за відсутності закону, який регулює дані правовідносини, повинен застосовуватися закон, який регулює подібні правовідносини, відповідно до вимог частини четвертої статті 8 і частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, для розрахунку вказаної державної соціальної щомісячної допомоги необхідно керуватися статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, яка передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, який в свою чергу встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Право позивача на отримання підвищення пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов'язок на здійснення перерахунку пенсії позивача покладено саме на Управління Пенсійного Фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим.
Судова колегія зазначає, що з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення статті 58 Конституції України, реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно - правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Судом першої інстанції не розглянути позовні вимоги щодо визнання неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим у вигляді невиплати пенсії ОСОБА_1 в розмірах, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", які на думку судової колегії з урахуванням вищевикладеного та статей 11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають задоволенню. Крім того, судом першої інстанції не розглянуто питання про судові витрати, що також є підставою для зміни судового рішення. У даному випадку на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України 1,70грн. судового збору відповідно до вимог частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є вирішення не всіх позовних вимог або питань.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2008 підлягає зміні, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим не підлягає задоволенню.
Керуючись статями 11, 162, частиною першою статті 195, пунктом 2 частини першої статті 198, пунктом 2 частини першої статті 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2008 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
"Адміністративний позов Прокурора міста Армянська Автономної Республіки Крим в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим у вигляді невиплати пенсії ОСОБА_1 в розмірах, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим нарахувати на користь ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік у сумі 496,61грн. (з 01.09.2007 по 30.09.2007 -123,02грн., з 01.10.2007 по 31.12.2007- по 124,53грн. щомісячно).
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік, як дитині війни, у розмірі 496,61 грн.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) 1,70грн. судового збору."
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис Н.П.Горошко
підпис Т.В. Дадінська
З оригіналом згідно