УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 р. Справа № 876/619/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського оружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виноградівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Управління Міністерства внутрішніх справ в Закарпатській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2014 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом Виноградівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Управління Міністерства внутрішніх справ в Закарпатській області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив суд належним зобов»язанням зупинити умисні дискримінаційні дії Виноградівського РВ УМВС щодо його звернень. Заявою від 02 червня 2014 року позивач збільшує позовні вимоги та просить суд долучити до справи ще один факт умисної бездіяльності Виноградівського РВ УМВС, так як 22.04.2014 року подав чергову заяву про вчинений полом металевої огорожі на його будівельній ділянці гр.ОСОБА_2, але до 31.05.2014 року відповіді не надано, тому 31.05.2014 року подав до РВ УМВС заяву-запит. На дану заяву - запит в черговій частині Виноградівського РВ УМВС йому видали талон -повідомлення, що заява 22.04.2014 року є зареєстрована, у зв»язку з чим просить суд визнати дії Виноградівського РВ УМВС по даному факту незаконними. Також 05 вересня 2014 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, за якою позивач збільшує позовні вимоги та просить суд надати оцінку ігноруванню його чергової заяви із зверненням від 19.05.2014 року до Виноградівського РВ УМВС та вказує на черговий факт бездіяльності по його скаргах від 11.06.2014 року і від 17.06.2014 року Закарпатським УМВС України; бездіяльність щодо розгляду його скарги від 23.07.2014 року Міністерством внутрішніх справ України. За даними фактами просить визнати бездіяльність протиправною.

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що в липні 2013 року в нього з»явилася необхідність звернутися до Виноградівського РВ УМВС по факту скоєним до нього правопорушенням Виноградівською філією ПАТ «Закарпатгаз», але йому було дано нікчемну відповідь, у зв»язку з чим звернувся до прокуратури. Згідно відповіді районного відділу міліції звернення внесено до ЄДР № 12013070080001413, але за наслідками даного кримінального провадження його досі не повідомлено. 18.03.2014 року знову звернувся о Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області та написав заяву - запит начальнику РВ УМВС, відповідь на яку не отримав, просить суд належним зобов»язанням зупинити умисні дискримінаційні дії Виноградівського РВ УМВС щодо його звернень.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року закрито провадження в частині звернення позивача за заявою від 31 липня 2013 року Виноградівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області.

Постановою Закарпатського оружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, стосовно нерозгляду заяви поданої ОСОБА_1 від 23 липня 2014 року. Зобовя»зано Міністерство внутрішніх справ України розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 липня 2014 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на неї, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду справи не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 31 липня 2013 року звернувся до Виноградівського РВ УМВС відносно скоєння щодо нього правопорушенням працівниками Виноградівської філії ПАТ «Закарпатгаз». Позивач в адміністративному позові зазначив, що йому було дано нікчему відповідь, у зв»язку з чим він звернувся до прокуратури, міліція відреагувала відповіддю, що звернення внесено до ЄДР № 12013070080001413, але за наслідками даного кримінального провадження його досі не повідомлено. 18.03.2014 року знову звернувся о Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області та написав заяву - запит начальнику РВ УМВС, відповідь на яку не отримав, просить суд належним зобов»язанням зупинити умисні дискримінаційні дії Виноградівського РВ УМВС щодо його звернень.

22.04.2014 року в чергову частину Виноградівського РВ УМВС подав заяву про полом металевої огорожі на його будівельнім майданчику гр. ОСОБА_2 Крім того, позивач зазначив, що станом на 31.05.2014 року відповіді не отримав, тому 31.05.2014 року подав до Виноградівського РВ УМВС заяву-запит, де для нього виписали талон-повідомлення. Згідно доданого повідомлення №450 стверджується, Виноградівським РВ УМВС заяву ОСОБА_1 зареєстровано 22.04.2014 року в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, за реєстраційним номером №1666.

У відповідь на звернення від 22.04.2014 року, судом встановлено, що надано відповідь Виноградівським РВ УМВС України в Закарпатській області за вих. № 40/4199 від 26.04.2014 року, згідно вимог Закону України «Про звернення громадян».

22 травня 2014 року звернувся до Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області на незаконні дії відділення Укрпошти смт. Королево, Виноградівського району, яка незаконно обраховує відповідну вартість рекомендованої доставки його листів, а Закарпатська дирекція Укрпошти ігнорує його звернення. Просить РВ УМВС в Закарпатській області його заяву належно зареєструвати та дати відповідь. До вказаного звернення позивач додав лист відповідь на звернення дирекції Державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта» Закарпатська дирекція від 12.05.2014 року, за яким винних працівників притягнуто до відповідальності.

Висновком ДІМ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області за заявою ОСОБА_1 від 22.05.2014 року ЄО № 2105, заявника повідомлено, що у даній події відсутній будь-який склад злочину передбачений КК України

Виноградівський районний відділ УМВС України в Закарпатській області, листом від 06.06.2014 року №40/5332 на звернення позивача повідомив, що 06 червня 2014 року керівництвом Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області було прийнято рішення у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».

11 червня 2014 року позивач направив листа Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, у зв»язку з тим, що 05.06.2014 року Виноградівський РВ УМВС України йому надав Укрпоштою простого листа, та такий висновок сфабрикований ОСОБА_4 та зроблений на іншу особу.

28 липня 2014 року Управління МВС України в Закарпатській області направило позивачу листа, у якому зазначено, що з приводу неправомірний дій по відношенню до позивача окремих працівників міліції Виноградівського РВ вже проводилася перевірка у травні 2012 року, викладені у заяві факти свого підтвердження не знайшли. В даному випадку розгляд даної скарги було доручено на виконання старшому ДІМ вказаного РВ майору міліції ОСОБА_4 В діях членів сім»ї ОСОБА_2, не встановлено ознак кримінального правопорушення, а тому прийнято рішення відповідно до закону України «Про звернення громадян», про що вже було надіслано відповідь позивачу № 40/4199 від 24.04.2014 року

17 червня 2014 року ОСОБА_1 повідомив Управління МВС України в Закарпатській області, що 14 червня 2014 року отримав від Виноградівського РВ УМВС України відповідь на зроблену ним заяву від 19.05.2014 року ( зареєстровану Виноградівським РВ УМВС 22.05.2014 року), однак така відповідь надана йому простою кореспонденцією, але висновки зазначені у відповіді сфабриковані та просить притягнути до відповідальності осіб, які підписали висновок від 06.06.2014 року та зобов»язати Укрпошту відшкодувати завдану позивачу шкоду.

Листом від 04 липня 2014 року № 16/П-193 Управління МВС України в Закарпатській області повідомило позивач, що 20 червня 2014 року Виноградівським РВ УВС дане звернення внесено до Журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення за № 2524. Враховуючи, що в процесі проведенні перевірки в діях працівників відділення Укрпошти в смт. Королево не встановлено ознак будь-якого кримінального правопорушення передбаченого КК України, керівництвом Виноградівського РВ УМВС прийнято рішення відповідно до Закону «Про звернення громадян», відповідь надіслано ОСОБА_1 №40/6644 від 02.07.2014 року.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив факт звернення до Міністерства внутрішніх справ з приводу неналежного розгляду його скарг від 11.06.2014 року та 16.06.2014 року Управлінням Міністерства внутрішніх справ в Закарпатській області, відповідач, в даному випадку, Міністерство внутрішніх справ України, дані доводи не спростувало, як і не надало доказів, щодо належного реагування у визначений законом спосіб та у встановлені строки на заяву позивача. Отже, в даному випадку має місце бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду заяви поданої ОСОБА_1 від 23 липня 2014 року та свідчить про не дотримання приписів статей 7 та 15 Закону України «Про звернення громадян», що призвели до порушення прав та інтересів позивача, що визначено ст. 4 цього Закону.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (ст. 7 Закону).

Статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» передбачений обов'язок суб'єктів, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань, об'єктивно і вчасно розглядати звернення, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до вимог чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв.

Відповідно до ст. 20 вищезгаданого Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Виходячи із змісту матеріалів справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскільки Міністерством внутрішніх справ не надано доказів щодо належного реагування у визначений законом спосіб та у встановлені строки на заяву позивача, то позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського оружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у справі №807/1600/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

В.В. Святецький