УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 року Справа № 876/11777/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С.,Іщук Л.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у справі за його позовом до відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби України, Державної виконавчої служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2013 року управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова (далі - УПФУ в Залізничному районі м. Львова) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати дії відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби України протиправними та скасувати постанову від 15.07.2013 року ВП № 38852860 про повернення стягувану виконавчого документа № 2а-6321/2009 року, виданого 16.11.2009 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач УПФУ в Залізничному районі м. Львова просить зазначене судове рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення його позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскільки стягувачем у виконавчому провадженні № 38852860 є УПФУ в Залізничному районі м. Львова, тобто державний орган, оскаржувана постанова ВП № 38852860 від 15.07.2013 року є протиправною і підлягає скасуванню.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 року про зміну способу та порядку виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2009 року у справі № 2а-6321/90/1370 було прямо зазначено про стягнення 2040,00 грн. в користь УПФУ в Залізничному районі м. Львова з рахунку Державного бюджету України в Головному управлінні Державного казначейства України у Львівській області. Крім того, пряма вказівка на Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, згідно якого виконуються рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ міститься і в ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження». За таких обставин, оскільки кошти слід стягнути з державного бюджету, то виконавчий документ слід пред'являти безпосередньо до органів казначейської служби. Тому у державного виконавця були правові підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом.

Даючи правову оцінку доводам апелянта та висновкам суду, що викладені у оскаржуваному судовому рішення, апеляційний суд виходить із таких міркувань.

Як встановлено судом, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 року у справі № 145456/12/9104 заяву УПФ в Залізничному районі м. Львова про зміну способу виконання судового рішення задоволено частково, а саме, змінено спосіб виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року у справі № 2а-6321/09/1370 шляхом стягнення на користь УПФУ у Залізничному районі м. Львова 2040,00 грн. з рахунку Державного бюджету України в Головному управлінні Державного казначейства України у Львівській області.

15 липня 2013 року старшим державним виконавцем ВПВР ДВС України Рагімовою А.Н. винесено постанову ВП № 38852860 про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв'язку із тим, що боржником є Головне управління Державного казначейства України у Львівській області, а отже рішення про стягнення коштів з державного бюджету відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконується органами Державного казначейства в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Спірні правовідносини були врегульовані приписами Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент їх виникнення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 2 статті 3 цього Закону передбачено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Частиною 3 зазначеного Порядку встановлено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Виходячи з наведеного апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправною відмови відповідача у відкритті виконавчого провадження постановою № 38852860 від 15.07.2013 року, а отже про безпідставність позовних вимог УПФУ в Залізничному районі м. Львова.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у справі № 813/6183/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

Л.П.Іщук