УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року Справа № 876/5013/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2015 року у справі №303/1324/15-а за позовом Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до ОСОБА_4 про примусове видворення, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2015 року позивач - Мукачівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина Китайської Народної республіки, провінція Тибет ОСОБА_4 про примусове видворення за межі території України.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 01 березня 2015 року о 19 год 40 хв. відповідач був виявлений на ділянці відділу прикордонної служби «Горонглаб» Мукачівського прикордонного загону, на напрямку 294 прикордонного знаку 500 м від лінії державного кордону на території Попівської сільської Ради, Берегівського району, Закарпатської області під час спроби незаконно, поза пунктами пропуску перетнути Державний кордон з України в Угорщину, в складі групи осіб та на момент затримання документів, що посвідчують особу не мав.

Постановою Ужгородського Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2015 року позов задоволено. Зобов'язано примусово видворити громадянина Китайської Народної республіки, провінція Тибет ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.

Не погодившись із прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що при винесенні оскаржуваної постанови суд порушив норми матеріального та процесуального законодавства, а також не встановив обставини, які мають значення для справи, просить постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю та провадження у справі закрити.

Заслухавши суддю - доповідача у справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що відповідно до протоколу про адміністративне затримання та протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів, складеного дільничним інспектором прикордонної служби відділу прикордонної служби "Горонглаб" старшим сержантом Чорней Володимиром Павловичем від 01 березня 2015 року, під час спроби незаконно перетнути Державний кордон з України в Угорщину поза пунктами пропуску, як особа без документів, що посвідчує особу був затриманий ОСОБА_4 на ділянці відділу прикордонної служби "Горонглаб" Мукачівського прикордонного загону в напрямку 294 прикордонного знаку 500 метрів від лінії державного кордону, на території Попівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області (а.с.4,5), що також підтверджується листом начальника Мукачівського прикордонного загону Ченчик В.М. за № П/43-1522 від 02 березня 2015 року (а.с.6).

Згідно постанови Берегівського районного суду Закарпатської області від 06 березня 2015 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, визнано його винним за вищевказаною статтею та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 3 статті 183 - 5 Кодексу адміністративного судочинства України, позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України подаються до адміністративного суду за місцезнаходженням відповідного органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що іноземці та особи без громадянства перебувають у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, протягом строку, необхідного для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як дванадцять місяців.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці, які вчинили злочини на території України і засуджені за них відповідно до законодавчих актів України, можуть бути передані для відбування покарання тим державам, громадянами яких вони є, якщо така передача передбачена міжнародними договорами України.

Встановлено, що відповідач перебуває на території України незаконно, документів та коштів для виїзду з території України не має, працевлаштуватись на території України не має змоги, вчинив протиправні дії щодо перетину державного кордону України. ОСОБА_4 не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту.

Як встановлено в ході розгляду справи апеляційним судом, обґрунтованими є підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виїзду за межі території України, оскільки у відповідача відсутні будь - які документи, необхідні для добровільного виїзду за межі території України, відповідач незаконно прибув на територію України, а також здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, колегія суддів приходить до висновку про те, що відсутність у відповідача близьких родичів, власного житла, постійного джерела існування та законних представників на території України, незаконне перетинання ним державного кордону з метою подальшого транзитного пересування без належним чином оформлених проїзних документів по території України, з метою виїзду до інших країн, свідчать про те, що відповідачем порушені вимоги ст.ст. 25, 28 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", а тому згідно з вимогами ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" відповідач підлягає примусовому видворенню за межі території України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив всі обставини справи, надав належну оцінку доказам у справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У відповідності до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2015 року у справі №303/1324/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська