РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2011 р. Справа № 18/2091-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригінець Л.М.

суддів Щепанська Г.А.

суддів Демидюк О.О.

при секретарі судового засідання Риштун О.М.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Понінківський картонно-паперовий комбінат" на рішення господарського суду Хмельницької області від 20.01.11 р.

у справі № 18/2091-10 (суддя Саврій В.А. )

позивач ОСОБА_2 підприємство "Лідер-Основа"

відповідач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Понінківський картонно-паперовий комбінат"

про стягнення 65833,61 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3 ( довіреність № б/н від 10.12.2010 р. )

відповідача - ОСОБА_4 ( довіреність № б/н від 01.01.2011 р. )

Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.01.2011р. (суддя Саврій В.А.) у справі №18/2091-10 задоволено позов приватного підприємства "Лідер-Основа" м.Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківський картонно-паперовий комбінат" смт. Понінка, Хмельницької області, Полонського району про стягнення 65833,61 грн. заборгованості. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківський картонно-паперовий комбінат" на користь приватного підприємства "Лідер-Основа" м.Черкаси 65833,61 грн. боргу; 658,34 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 січня 2011 року скасувати , позов ПП - Лідер - Основа до ТОВ «Понінківський КПК»про стягнення 65 833,61грн. залишити без розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого суду винесене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт посилається на те, що судом не було взято до уваги заяву Відповідача про відкладення розгляду справи, в зв"язку з відрядженням представника (юрисконсульта).

Судом не досліджено той факт, що в п.1 та в п.2 специфікації №1, що є додатком «1. Марка, кількість, ціна та вартість ОСОБА_5, який Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю до договору поставки №109 від 12.02.2010 року визначено :

Макулатура, МС-5Б ДСТУ 3500-97 (ГОСТ 10700-97) кількістю 200тон по ціні 1308,33 грн. за тону (без ПДВ) на загальну суму 313 999,20грн. (з ПДВ) Строк поставки - щомісяця.»

В пб.4. Розділу «Відповідальність Сторін»визначено:

«6.4. У разі порушення Постачальником строків поставки. Постачальник сплачує Покупцеві штраф в розмірі 0,5% вартості недопоставленого ОСОБА_5 за кожний день прострочення поставки.»

Заплановано, що з лютого по серпень 2010р. згідно п.2 Специфікації №1 буде поставлено макулатури на суму 2 197 994,40 грн.

Фактично було поставлено макулатури з лютого по серпень 2010р. на суму 623658,61 грн.

Різниця між запланованим та фактично поставленим товаром за вказаний період становить суму 1 574335,79грн.

Тобто позивачем було недопоставлено ОСОБА_5 на сумму 1 574 335,79 грн. ( один мільйон п"ятсот сімдесят чотири тисячі триста тридцять п»ять гривень 79 копійок).

Апелянт зазначає, що договірні зобов"язання, визначені в Договорі порушені позивачем, в свою чергу Відповідачем були застосовані оперативно-господарські санкції (без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов 'язання), проте судом не було враховано ці обставини та неналежно досліджено всі наявні докази по справі, а саме Специфікацію №1, як невід"ємну частину договору поставки №109 від 12,02,2010 року. Проте в п, 3,1, вказано, що «ОСОБА_5 поставляється Постачальником на склад Покупця партіями з періодичністю та на умовах обумовлених Специфікацією».

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що судом першої інстанції було досліджено специфікацію № 1 до договору поставки № 109 від 12.02.2010 року (далі Специфікація). Зокрема Позивачем до позовної заяви надавалася копія Специфікації та оригінал для огляду, яка є відмінна від Специфікації Відповідача.

Крім того, Відповідач визнає той факт, що Позивач поставив Відповідачу ОСОБА_5 на загальну суму 623658,61 грн. в т.ч. ПДВ, та те, що Відповідач має заборгованість з оплати ОСОБА_5 перед Позивачем. Викладене підтверджується апеляційною скаргою Відповідача.

Доводи відповідача (апелянта), що його заборгованість перед позивачем є погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, спростовує.

Наводяться інші обгрунтування в запереченні на апеляційну скаргу .

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Між приватним підприємством "Лідер-Основа" м.Черкаси (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Понінківський картонно-паперовий комбінат" смт. Понінка, Хмельницької області, Полонського району (Покупець) 12.02.2010р. було укладено договір поставки №109, згідно якого Постачальник зобов'язується протягом 2010 р. поставити і передати у власність, а Покупець зобов'язався прийняти і сплатити на умовах цього договору макулатуру марок, визначених ДСТУ-3500-97 (ГОСТ 10700-97) (надалі - товар) (п.1.1 договору).

Пунктами 1.2 договору Постачальник зобов'язаний поставляти товар в асортименті, в кількості, за ціною та на умовах, узгоджених сторонами. Сторони визначили асортимент, кількість, ціну, а також умови поставки товару в додатках до цього договору - Специфікаціях, які є його невід'ємною частиною. (п. 1.2 договору).

З матеріалів справи не вбачається, що Специфікації, додатки до договору, надавались місцевому господарському суду .

В суд апеляційної інстанції подано ксерокопію двох специфікацій до договору № 109 від 12.02.2010р., які визначають поставку товару на загальну суму 1227998грн.

В специфікаціях зазначено в графі "строк поставки" - протягом 2010р., в графі "кількість" зазначається : у видаткових накладних ; вартість товару.

Подані специфікації не можуть бути прийняті як доказ звільнення відповідача від відповідальності.

Згідно п.п. 3.1.,3.2 договору передбачено, що товар постачається Постачальником на склад Покупця партіями з періодичністю та на умовах, обумовлених Специфікаціями. За партію вважають кількість макулатури однієї марки, оформленої одним документом - товаро-транспортною накладною, яка повинна містити: назву Постачальника, марку товару, масу нетто, кількість пак товару, дату. Допускається формування партії з макулатури не більше ніж трьох марок, в цьому випадку макулатура класифікується як марка МС-13В. Датою виконання Постачальником зобов'язань по поставці товару вважається дата приймання товару Покупцем за актом. Інший порядок виконання зобов'язань по поставці товару і (або) переходу права власності на нього може бути встановлений в додатках до цього договору.

У відповідності до п.п. 4.1,4.2,4.3 договору ціна товару узгоджується сторонами та відображається в Специфікаціях-додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Загальна вартість договору визначається сумарною вартістю всіх відвантажених Постачальником і сплачених Покупцем партій товару впродовж всього строку дії цього договору. Порядок розрахунків - Покупець зобов'язаний здійснити оплату вартості товару, вказаної в Рахунку-фактурі, виставленому Постачальником Покупцю, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника з дати отримання Покупцем Рахунку-фактури.

Згідно видаткових накладнх: №1 від 17.02.10р. на суму 28825,20 грн., №5 від 09.03.10р. на суму 27827,20 грн., №7 від 15.03.10р. на суму 26944 грн., №8 від 25.03.10р. на суму 25850,55грн., №10 від 31.03.10р. на суму 28314 грн., №12 від 08.04.10р. на суму 28710 грн., №13 від 16.04.10р. на суму 28673,70 грн., №14 від 21.04.10р. на суму 24456,30 грн., №15 від 23.04.10р. на суму 27569,16 грн., №16 від 28.04.10р. на суму 25364,34 грн., №17 від 29.04.10р. на суму 32521,50грн., №18 від 11.05.10р. на суму 28989,90 грн., №19 від 13,05,10р. на суму 11340 грн., №20 від 17.05.10р. на суму 30930,66 грн., №21 від 17.05.10р. на суму 25435,62грн., №22 від 21.05.10р. на суму 32270,40 грн., №23 від 25.05.10р. на суму 27512,46 грн., №25 від 03.06.10р. на суму 25322,22 грн., №27 від 10.06.10р. на суму 21667,80 грн., №28 від 22.06.10р. на суму 28674,80 грн., №29 від 23.06.10р. на суму 30399,60 грн., №31 від 29.06.10р. на суму 13250,80грн., №32 від 09.07.10р. на суму 24052,40 грн., №38 від 10.08.10р. на суму 18756 грн. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 623658,61 грн.

Отже, виконання зобов"язань "постачальником" підтверджено видатковими накладними та актами приймання товару, підписаними сторонами, що узгоджується з п.п. 3.1, 3.2 договору.

Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Положеннями ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач частково оплатив товар на загальну суму 557825 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Станом на 02.11.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 65833,61 грн.

Умовами договору не встановлювався строк оплати товару. Позивач 02.11.10р. направив відповідачу вимогу про сплату боргу в сумі 65833,61 грн.

Відповідач в добровільному порядку решту суми заборгованості не сплатив, тому позивачем подано позов до суду про стягнення з відповідача 65833,61 грн.

Отже, виконання позивачем умов договору щодо поставки відповідачу товару на суму 623658,61грн. підтверджено матеріалами справи. Заборгованість в сумі 65833,61 грн. відповідачем не спростована. Докази оплати боргу не подавались.

Посилання скаржника на ту обставину, що судом першої інстанції не було взято до уваги заяву Відповідача про відкладення розгляду справи, в зв"язку з відрядженням представника (юрисконсульта) і у зв"язку з чим були порушені його процесуальні права, до уваги не приймається.

Стаття 28 ГПК України, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суду, не обмежує їх у виборі тих осіб, які здійснюватимуть таке представництво. (Лист ВГСУ від 14.12.2007р. №01-8/973 п. 10 абз.1).

Тобто, відповідач мав направити в судове засідання іншого представника.

Щодо зарахування зустрічних вимог слід зазначити:

Згідно ч. 2 ст. 601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

З матеріалів справи не вбачається направлення однією із сторін (відповідачем) заяви про зарахування зустрічних вимог, а тому як доказ зарахування таких вимог, не може бути взятий до уваги.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень.

Враховуючи викладене, Рівненський апеляційний господарський суд, підстав для скасування рішення місцевого господарського суду у відповідності до ст.104 ГПК України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 20.01.2011р. у справі № 18/2091-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Понінківський картонно-паперовий комбінат"- без задоволення.

2. Матеріали справи № 18/2091-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригінець Л.М.

Суддя Щепанська Г.А.

Суддя Демидюк О.О.