У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві 3 березня 2009 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 29 березня 2008 року,

в с т а н о в и л а :

постановою Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2008 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, скасовано постанову ст. слідчого прокуратури Приморського району м. Одеси від 12 січня 2008 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, та у порушенні кримінальної справи стосовно нього відмовлено.

Згідно з матеріалами, кримінальна справа стосовно ОСОБА_1 була порушена 12 січня 2008 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, у зв'язку з тим, що він, будучи членом правління, фінансовим директором ЗАТ «Готель «Юність» (м. Одеса, вул. Варламова, 32) взяв участь у незаконному відчуженні нежилої будівлі готелю «Юність», чим акціонерам вказаного ЗАТ спричинені тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на суму 4 787 046, 91 грн. При цьому ОСОБА_1. передав  26 червня 2007 року ОСОБА_3 підроблений документ - балансову довідку про вартість майна, яке належить ЗАТ «Готель «Юність» від 27 червня 2007 року, у яку вніс завідомо неправдиві відомості про те, що балансова вартість майна ЗАТ «Готель «Юність» на цей час становить 18287066,00 грн., з яких вартість будівлі готелю становить 4737448,00 грн.

Місцевий суд, скасовуючи постанову ст. слідчого прокуратури про порушення кримінальної справи та відмовляючи у порушенні кримінальної справи, у постанові від 18 березня 2008 року вказав, що з наданих матеріалів не вбачається яких-небудь даних, що вказували б на наявність у діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

З таким рішенням місцевого суду погодився апеляційний суд.

У касаційному поданні з доповненнями прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що на момент порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 згідно з вимогами ст. 94 КПК України існували достатні приводи і підстави для винесення постанови про порушення кримінальної справи, зокрема заява ОСОБА_4, пояснення ОСОБА_3.,ОСОБА_6

Заслухавши доповідача, заявника та адвоката, які заперечували проти касаційного подання, міркування прокурора про підтримання касаційного подання з доповненнями та скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційному поданні доводи, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Скасовуючи постанову ст. слідчого прокуратури про порушення кримінальної справи та відмовляючи у порушенні кримінальної справи, місцевий суд у постанові від 18 березня 2008 року послався на те, що заява представника акціонерів ЗАТ Готель «Юність» - ЗАТ «Супутник» (РФ та м. Київ) ОСОБА_4 не є приводом до порушення справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, оскільки вказана заява не містила вказівки про службове підроблення або підробку документів ні з бокуОСОБА_7., ні з боку ОСОБА_1 Крім того, суд вважає, що у матеріалах, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1, також відсутні відповідні приводи до порушення кримінальної справи (а.с.25).

Вказані висновки суду, на думку колегії суддів, є передчасними.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи, зокрема, є заяви або повідомлення окремих громадян.

Як убачається з матеріалів, на підставі яких була порушена кримінальна справа стосовно ОСОБА_1, приводом до порушення кримінальної справи є заява ОСОБА_4, подана до правоохоронних органів 11 січня 2008 року, у якій, зокрема, вказано, що відчуження будівлі готелю «Юність» відбулося за ціною, що значно менше реальної вартості об'єкта нерухомості (матеріали, а.с. 12). Зазначена заява містила також прохання вирішити у встановленому законом порядку питання необхідності додаткової кваліфікації дій осіб, причетних до протиправного заволодіння будівлею готелю «Юність».

Колегія суддів вважає, що зазначена заява ОСОБА_4 є належним приводом до порушення кримінальної справи за ознаками ч. 2 ст. 366 КПК України.

Не грунтується на вимогах закону і посилання суду на те, що постанова про порушення кримінальної справи не містить достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину.

Згідно з  ч. 2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена  тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Як убачається з пояснень, наданихОСОБА_3, його знайомий  ОСОБА_1. просив його в кінці червня 2007 року на підставі довіреності підписати у м. Києві договір купівлі-продажу будівлі готелю «Юність», а також акт прийому-передачі векселів і з цією метою передав йому пакет документів. ОСОБА_3 ставив свій підпис на ряді документів, однак печатка на його підпис ставилася не в його присутності і ким, він вказати не може (матеріали, а.с. 26-33).

Водночас доводи касаційного подання про те, що про наявність даних для порушення кримінальної справи свідчать і показання свідкаОСОБА_6, не можуть бути взятими касаційним судом до уваги, оскільки вони є доказом у справі, який на підставі ч.15 ст. 236-8 КПК України суд не вправі розглядати, оскільки його розгляд можливий тільки судом при розгляді справи по суті.

 Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що при порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 366 КК України були дотримані вимоги ст.ст. 94, 98 КПК України, а рішення суду про скасування постанови про порушення кримінальної справи та відмову в порушенні кримінальної справи є передчасним.

Вказані помилки місцевого суду не були виправлені під час розгляду справи апеляційним судом.

На підставі наведеного постанова Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2008 року та ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 29 березня 2008 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, при якому необхідно врахувати викладені вище зауваження касаційного суду, доводи касаційного подання прокурора та прийняти законне і обгрунтоване рішення.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 29 березня 2008 року скасувати, а матеріали скарги направити на новий судовий розгляд у той же суд  в іншому складі суду. 

С У Д Д І :

Присяжнюк Т.І.                  Ковтюк Є.І.                    Школяров В.Ф.