Справа № 11- 83/2009р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст. 286ч.2КК Горобець О.К..
Доповідач в апеляційній інстанції
Охріменко І.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
З лютого 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Охріменка І.К.
суддів Тапала Г.К., Лиги М. П.
за участю прокурора Свищ Л.А.
Засудженого ОСОБА_1
Захисника ОСОБА_2
Потерпілого ОСОБА_3
Представника
потерпілого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 01.12.2008 року, яким
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, одружений, маючий на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, проживаючий в АДРЕСА_1, раніше не судимий засуджений за ст. 286 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на 2 роки з покладенням на нього зобов'язання не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь:
- потерпілого ОСОБА_3 4196 грн.58 коп. в рахунок завданої матеріальної шкоди та 3000 грн. - моральної шкоди, а також 1000 грн.- понесені витрати за надання правової допомоги;
- Шполянської райлікарні -2117 грн. 17 коп.3а витрати, понесені на лікування потерпілого ОСОБА_3:
- судові витрати за проведення за проведення автотехнічної експертизи в сумі 300 грн.48 коп.
Залишено арешт, накладений на належний ОСОБА_1 легковий автомобіль ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_1 для забезпечення стягнення грошових сум по цивільних позовах.
Вирішена доля речових доказів по справі, відповідно до положення ст. 81 КПК України, -
встановила:
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 04.10.2007 року, близько 20 год.20 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ-21104 реєстраційний НОМЕР_2 зі швидкістю близько 60 км/год., рухаючись в напрямку центра м. Шпола по вул. Лервоноармійській, в порушення вимог п.11.12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, виявивши перешкоду для свого руху, не вжив заходів для своєчасного екстреного гальмування аж до зупинки транспортного засобу, скоїв наїзд автомобілем на пішохода ОСОБА_3, який в той час, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я знаходився в лежачому положенні на проїзній частині дороги близько осьової лінії на полосі руху автомобіля ОСОБА_1, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота з розривом селезінки, підшлункової залози, перелому 2, 6, 7 ребер справа, наявністю повітря під шкірою правої половини грудної клітки, ссадин підборіддя і виличної ділянки.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись з вироком, просить його скасувати та направити справу на додаткове розслідування.
В обґрунтування своєї апеляції засуджений посилається на однобічність та неповноту, як досудового так і судового слідства, вважає, що його вина в у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, не доведена, вказує, що у вироку покази свідків не відповідають тим, які вони давали в судовому засіданні, що під час досудового слідства не проводилася експертиза належності його автомобілю уламка лакофарбового покриття, який був виявлений на місці огляду місця пригоди, не проведена відповідна експертиза щодо виявленої на куртці потерпілого фарби сріблястого кольору та ідентичності її фарби на автомобілі засудженого. Крім того, апелянт посилається на те, що під час досудового слідства відтворення обстановки та обставин події з його участю було проведено невірно, без урахування знаходження в автомобілі 5-ти чоловік, без наявності розташування на дорожньому полотні велосипеда, не проведена також трасологічна експертиза на предмет встановлення якими саме частинами тіла та частинами автомобіля відбулося зіткнення транспортного засобу та людини. Апелянт також вважає, що по справі необхідно провести комплексну судово-медичну, авто технічну та транспортно-трасологічну експертизу для встановлення істини по справі, а також вважає, що судом невірно вирішено питання по цивільному позову та безпідставно не скасована
Постанова слідчого про накладення арешту на все майно засудженого.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляцію засудженого, пояснення потерпілого ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, які заперечували проти задоволення апеляції, просили залишити вирок без змін, заслухавши міркування прокурора, вважаючої вирок законним та обгрунтованим, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності в частковому задоволенні апеляції з таких підстав.
Згідно ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Вказані вимоги закону органом досудового слідства не були належно виконані, так як була допущена однобічність та неповнота слідства, допущені протиріччя при виконанні окремих слідчих дій, які не були усунуті та допущена інша неповнота досудового слідства.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обгрунтованим.
Разом з тим, суд не звернув уваги на недоліки досудового слідства, припустивши аналогічні помилки, допущені при розслідуванні даної справи, а тому справу необхідно направити на додаткове розслідування з наступних підстав.
Зокрема, як в обвинувальному висновку, так і у вироку зазначено про те, що пішохід ОСОБА_3 знаходився на проїжджій частині дороги в лежачому положенні, в зв'язку з погіршенням його стану здоров'я. Проте, ні орган досудового слідства, ні суд не дали оцінки тому, що, згідно медичних документів ( а.с. 52-54) ОСОБА_3 під час доставки його в медичний заклад після вказаної ДТП знаходився в стані тяжкого ступеня сп'яніння, що підтверджується і даними акту судово-медичного дослідження (а.с. 39).
Вказані дані свідчать про те, що потерпілий ОСОБА_3 знаходився на проїжджій частині дороги в стані тяжкого ступеня сп'яніння, про що необхідно врахувати його поведінку, як пішохода в даній ДТП.
Крім того, при відтворенні обстановки і обставин події 08.02.2008 року з участю ОСОБА_1 встановлено, що відстань видимості при ближньому світлі фар до статиста ( де знаходився потерпілий) становить 27 м. 20 см. , тобто момент виникнення перешкоди для руху, а видимість елементів дороги становить 35 м. 10 см. (а.с. 78-83 ).
Разом з тим, при проведенні аналогічної слідчої дії 27.03.2008 року з участю ОСОБА_1, встановлено видимість лежачого манекена ( місце де знаходився потерпілий) - момент виникнення перешкоди для руху при ближньому світлі фар становить 52 м. 30 см. , а видимість елементів дороги - 82 м. 60 см (а.с. 94).
При цьому, органом досудового слідства не були усунуті явні протиріччя вихідних даних зазначених слідчих дій щодо видимості уявного потерпілого, а саме моменту виникнення перешкоди для руху, та видимості елементів дороги та слідчим винесена
Постанова про призначення авто-технічної експертизи на вирішення якої запропоновані вихідні дані, взяті з протоколу відтворення обстановки і обставин події від 27.03.2008 року.
На підставі цих вихідних даних, зазначених в постанові слідчого, була проведена авто технічна експертиза.
Враховуючи наведене, виникає необхідність під час додаткового розслідування проведення відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_1 в наближених умовах до вказаної ДТП, в тому числі наявності на проїжджій частині дороги велосипеда, наявності в салоні автомобіля пасажирів, погодніх умов та інше та з урахуванням здобутих при цьому вихідних даних призначити повторну авто-технічну експертизу, висновки якої вкажуть на те, чи мав ОСОБА_1 можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3 шляхом своєчасного екстренного гальмування.
При необхідності, з метою з'ясування обставин виникнення ДТП провести відтворення обстановки і обставин події з пасажирами автомобіля, яким керував ОСОБА_1, свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6 таОСОБА_7
Крім того, під час огляду місця події від 04.10.2007 року вилучено уламок лакофарбового покриття, який знаходився на проїжджій частині дороги на місці ДТП, який, згідно постанови слідчого від 07.02.2008 року (а.с. 148) безпідставно вилучений з числа речових доказів, по якому необхідно було провести відповідну судову експертизу на предмет належності цього уламку автомобілю засудженого, чи можливо іншому транспортному засобу.
Враховуючи наведене, під час додаткового розслідування необхідно призначити таку експертизу ( уламок лакофарбового покриття знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Шолянського РВ а.с. 149).
Під час досудового слідства у потерпілого ОСОБА_3 вилучено одяг, в якому він знаходився під час ДТП (а.с. 87, 88), на якому, виявлено залишки речовини біло-сріблястого кольору (а.с. 143), а тому під час додаткового розслідування необхідно призначити відповідну експертизу на предмет встановлення, чи є ця речовина фарбою і чи вона має ідентичні властивості з фарбою належного ОСОБА_1 автомобіля.
Крім того, під час досудового слідства винесена
Постанова від 04.04.2008 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1, з метою забезпечення цивільного позову, на суму 9196 грн.58 коп.(а.с. 124), в зв'язку з чим, згідно протоколу(а.с. 125) був накладений арешт на належний засудженому автомобіль ВАЗ-21004, вартістю 35000 грн., тобто вказана сума повністю забезпечує відшкодування по цивільному позову.
Проте, слідчий безпідставно своїм листом (а.с. 126) на адресу Звенигородського відділу Черкаського ОБТІ просить обмежити операції з майном ОСОБА_1 до рішення суду. Вироком суду, з цього приводу не прийнято ніякого рішення, а тому під час додаткового розслідування необхідно усунути вказаний недолік по обмеженню операцій з майном ОСОБА_1
Під час проведення додаткового розслідування при необхідності провести й інші слідчі дії для встановлення істини по справі та звернути увагу на доводи апеляційної скарги про проведення додаткових експертиз та проведення інших слідчих дій.
Вказані недоліки досудового слідства неможливо усунути під час судового розгляду справи, а тому її необхідно направити прокурору в цей же район для проведення додаткового розслідування, а тому в цій частині апеляція не підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженогоОСОБА_1 задоволити частково.
Вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 1 грудня 2008 року відносно засудженого ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити прокурору Шполянського району для проведення додаткового розслідування.