Справа № 474/440/15-ц

Провадження 2/474/179/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.15 року смт Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокол Ф.Г.

секретар судового засідання Степащук А.В.

з участю представника позивача Коршомного В.П.

відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ №10014/0142 філії - Миколаївського обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 451 562 грн. 70 коп.-

В С Т А Н О В И В:

29.04.2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 451 562 грн. 70 коп., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного кредитного договору №92 від 28 квітня 2009 року банк надав відповідачу кредит у розмірі 390000 грн. під 23,0% річних з терміном остаточного погашення не пізніше 27 квітня 2019 року на споживчі цілі. Посилаючись на те, що станом на 02 червня 2015 року у зв'язку з неналежним виконанням умов договору у відповідача виникла заборгованість по договору, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по договору у розмірі 451 562 грн. 70 коп. у тому числі: 111 753 грн. 38 коп. - сума прострочених відсотків; 335 207 грн. 32 коп. - пені та 4 602 грн. 00 коп. - сума несплачених комісійних.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 28 квітня 2009 року між сторонами було укладено кредитний договір № 92, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 390 000 грн. під 23% річних з терміном остаточного погашення не пізніше 27 квітня 2019 року на споживчі цілі.

Пунктом 1.6 договору визначено, що погашення кредиту здійснюється рівними частинами в сумі 3 250 грн. 00 коп. до 25 числа кожного місяця строком до 27.04.2019 року.

Відповідно до п. 1.14 договору за надання банківських послуг по обслуговуванню кредиту позичальник щомісячно сплачує банку комісійні винагороди в розмірі 0,05 % до залишку фактичної заборгованості, але не менше 5 грн.

У пункті 5.2.3 договору визначено, що у разі порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує на користь банку пеню у розмірі 0,06 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору позивач нарахував відповідачу 451 562 грн. 70 коп. у тому числі: прострочені відсотки за період з 13.06.2012р. по 18.09.2013р. в сумі 111 753 грн. 38 коп.; пеню за період з 13.06.2012р. по 01.06.2015р. в сумі 335 207 грн. 32 коп. та несплачені комісійні за період з 13.06.2012р. по 30.04.2015р. в сумі 4 602 грн. 00 коп.

Пунктом 4.2.2. договору передбачено право банку, яке кореспондується з обов'язком позичальника (п. 4.3.3 договору) - при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентами, а також в інших випадках, передбачених цим договором, вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно пунктів 8.1. та 8.2. договору сторони визначили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору. У випадках, не передбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.

Судом встановлено, що в червні 2012 року ПАТ "Державний ощадний банк України" звертався до Врадіївського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору № 92 від 28.04.2009р. в розмірі 763 367 грн. 81 коп.

Рішенням Врадіївського районного суду від 06.11.2012р. по справі № 2/1408/199/2012р. в задоволенні позову відмовлено.

18.09.2013р. апеляційним судом Миколаївської області рішення Врадіївського районного суду від 06.11.2012р. скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ "Ощадбанк" до ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Ощадбанк" 708 349 грн. 68 коп. заборгованості за кредитним договором, з яких: 273 00 грн. - заборгованість за кредитом; 110 500 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 257 202 грн. 74 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 67 646 грн. 94 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

З вищевикладеного вбачається, що мало місце дострокове стягнення всієї кредитної заборгованості, а відтак, строк договору закінчився, а між сторонами існують лише невиконані зобов'язальні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року № 6-116цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У абз. 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Таким чином, оскільки ухвалене судове рішення про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування відсотків за користування кредитом, неустойки та комісійних по договору поза строком дії кредитного договору законом не передбачено.

На підставі викладеного в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредитному договору № 92 від 28 квітня 2009 року за період з 13.06.2012р. по 18.09.2013р. в частині простроченої заборгованості по відсоткам в сумі 111 753 грн. 38 коп., пені в сумі 121 990 грн. 78 коп. та комісійних в сумі 2 991 грн. 30 коп..

Враховуючи положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно якої якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 915 грн. 79 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ №10014/0142 філії - Миколаївського обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 451 562 грн. 70 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ №10014/0142 філії - Миколаївського обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором № 92 від 28 квітня 2009 року у загальному розмірі 236 735 грн. 46 коп., з яких 111 753 (сто одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 38 коп. прострочених відсотків, 121 990 (сто двадцять одна тисяча дев'ятсот дев'яносто) грн. 78 коп. пені та 2 991 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 30 коп. комісійних.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ №10014/0142 філії - Миколаївського обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 915 (одна тисяча дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 79 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення Врадіївського районного суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ф.Г. Сокол