Справа № 10- 15/2009                                                  Головуючий у 1 інстанції Покатілов О.Б.

Категорія  ст.  236-8КПК України                               Доповідач у 2 інстанції Мельничук Н.М.

УХВАЛА

Іменем  України

02 лютого 2009 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Мельничук Н.М.

суддів Ткаченка В.Л. та Михайловського В.І.

з участю

секретаря    Білоус Т. А.

прокурора  Лося С. П.

адвоката

скаржника

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Житомирі справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м.  Житомира від 17 грудня 2008 року.

Цією постановою скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанови про порушення кримінальних справ від 26.10. 2007 р. за  ст. 368 ч.2 КК України та від 22.11. 2007 р. за  ст.  ст.  364 ч.1,  366 ч.1,  172 ч.1 КК України проти ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Як встановлено із матеріалів справи захисник ОСОБА_1 звернувся до суду 1 інстанції зі скаргою в інтересах ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи від 26.10.2007 року,  порушену слідчим ОВС прокуратури Житомирської області Кухаренком О.В. проти ОСОБА_2 за  ст. 368 ч.2 КК України та на постанову про порушення кримінальної справи від 22.11.2007 р. Житомирським міжрайонним природоохоронним прокурором Кока С. Л. проти ОСОБА_2 за  ст.  ст. 364 ч.1,  366 ч.1,  172 ч.1 КК України.

Суд,  залишаючи вказану скаргу без задоволення,  умотивував своє рішення тим,  що у органів дізнання були всі підстави та приводи для порушення кримінальних справ проти ОСОБА_2

В апеляції захисник просить скасувати постанову суду 1 інстанції та постановити своє рішення ,  яким скасувати постанови від 26.10. та 22.11. 2007 р. про порушення кримінальних справ проти ОСОБА_2 та відмовити в порушенні за відсутністю подій та складів злочинів. Зазначає,  що постанови про порушення кримінальних справ є незаконними,  так як в них не вказані приводи та підстави для порушення кримінальних справ. Суд 1 інстанції не звернув увагу на те,  що в діях ОСОБА_2 відсутні склади

злочинів,  за якими були порушені кримінальні справи проти останнього. ОСОБА_2 хабар не отримував,  немає жодних доказів та підтверджень цього. Він на момент затримання його працівниками УСБУ не міг знати хто його затримує. ОСОБА_2 не приймав рішення щодо свого підлеглого,  а лише опирався на матеріали службових перевірок.

Заслухавши доповідь судді,  заперечення прокурора проти апеляції,  пояснення слідчого ОСОБА_3,  колегія суддів вважає,  що апеляція не підлягає задоволенню та слухання апеляції можливе без захисника ОСОБА_1,  так як за телеграмами останнього дана справа переносилась слуханням двічі. Ніяких доказів поважності причин неявки захисника до сих пір колегії не надано. Сам ОСОБА_2 в суд ні разу не з"явився,  хоча належним чином про слухання справи був повідомлений. Зі слів слідчого його об"явлено в розшук. Згідно  ст.  382 КПК України апеляції на постанови судді,  винесені в порядку,  передбаченому  ст.  ст.  236-2,  236-6,  236-8 КПК України розглядаються не пізніш як через 7 діб після їх надходження до апеляційного суду.

Відповідно до  ст.  94 ч.2 КПК України для порушення кримінальної справи в кожному конкретному випадку потрібні законні приводи та підстави. Справа може бути порушена тільки в тих випадках,  коли є достатні дані,  які вказують на наявність ознак злочину.

Твердження адвоката в апеляції про незаконність постанов про порушення кримінальних справ проти ОСОБА_2 необгрунтовані.

З матеріалів справи вбачається,  що відносно ОСОБА_2 були порушені дві кримінальні справи.

Суд 1 інстанції,  дослідивши матеріали справи,  прийшов до правильного висновку,  що у слідчого були приводи та підстави для порушення кримінальної справи проти ОСОБА_2 за  ст. 368 ч.2,  342 ч.2 КК України ( заява,  пояснення гр.-н ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,  матеріалами контрольованої дачі хабара; рапорти працівника УСБУ про те,  що під час затримання ОСОБА_2 той протидіяв працівникам УСБУ та заподіяв одному з працівників тілесні ушкодження,  пошкодив майно громадян).

Приводом та підставами для порушення кримінальної справи за  ст.  ст.  364 ч.1,  366 ч.1,  172 ч.1 КК України проти ОСОБА_2 були рапорт помічника прокурора за матеріалами перевірки про встановлення факту підробки документів та грубого порушення законодавства про працю,  заява ОСОБА_6 та інші матеріали.

Суд,  розглядаючи скаргу про порушення кримінальної справи,  не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання,  які вирішуються при розгляді справи по суті.

Доказування про наявність в діях особи того чи іншого складу злочину може бути проведено лише під час досудового слідства шляхом проведення відповідних процесуальних дій.

Під час розгляду скарги суд 1 інстанції не встановив порушень законності джерел отримання даних,  які стали підставами для винесення постанов про порушення кримінальних справ проти ОСОБА_2.

Підстави для скасування судового рішення за мотивами,  викладеними в апеляції,  відсутні.

Керуючись  ст.  ст. 365,  366 КПК України,   колегія суддів судової палати у кримінальних справах,

ухвалила:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а постанову Корольовського районного суду м.  Житомира від 17 грудня 2008 року про залишення його скарги на постанови про порушення кримінальних справ від 26 жовтня та від 22 листопада 2007 року проти ОСОБА_2 за  ст.  ст.  368 ч.2,  364 ч.1,  366 ч.1,  172 ч.1КК України без задоволення  - без зміни.