№ 2-8302/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2008 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі

судді     Ганечко О.М.,

при секретарі     Дудник Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-і особи: Опікунська рада Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Обухівська районна державна адміністрація Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, 3-і особи: Опікунська рада Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Обухівська районна державна адміністрація Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні дитини.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив зобов'язати відповідачку не чинити йому перешкод у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 та визначити такі способи його участі у вихованні сина:

- Систематичні побачення три рази на тиждень по 1, 5 години за місцем знаходження дитячого дошкільного закладу, що відвідує ОСОБА_3, час спілкування: вівторок, середа, п'ятниця під час вільного часу та прогулянок;

- Систематичні побачення на протязі вихідних днів у період з 10.00 суботи до 19.00 неділі за місцем проживання ОСОБА_1 без присутності відповідачки, з можливістю сина залишатися на ніч у батька. Визначити, що ОСОБА_3 має забиратись та повертатись ОСОБА_1 у вказані часи за адресою проживання відповідачки;

- Можливість спільного з сином відпочинку влітку кожного року протягом 2 тижнів за попереднім інформуванням відповідачки, без її присутності;

- Можливість спільного відпочинку взимку кожного року протягом 2 тижнів за попереднім інформуванням відповідачки, без її присутності;

- Можливість відвідування ОСОБА_3 місця проживання батьків ОСОБА_1 Також просив визначити, що передача дитини має фіксуватись в письмовому вигляді, шляхом підписання протоколу, акта чи іншого документа та просив попередити відповідачку про те, що у разі ухилення від виконання рішення суду, суд за заявою батька може передати дитину для проживання з ним. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідачкою не виконувалося рішення опікунської ради щодо надання йому можливості у чітко відведені години бачитись та спілкуватись з дитиною, чим чинились йому перешкоди у цьому, що підтверджується відповідними довідками.

Представник відповідачки в судовому засіданні частково визнала позов в частині тих прав позивача у спілкуванні з дитиною, які визначені рішенням Опікунської ради Обухівської районної державної адміністрації №152 від 08.01.2008 р. У іншій частині позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи.

Представники третіх осіб в судове засіданні не з'явились, надіслали суду заяву, в якій просили слухати справу у їх відсутність, надали пояснення, в яких підтримали вимоги позивача про збільшення годин для спілкування з сином та зняття обмежень на відвідування дигани в присутності матері та за місцем її проживання, просили винести рішення згідно вимог чинного законодавства України в інтересах малолітнього ОСОБА_3 Тому суд вважає, за можливе слухати справу в їх відсутність.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.  

Судом встановлено, що Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2. перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На момент розгляду справи у суді, шлюб між позивачем та відповідачкою розірвано. Відповідачкою 08.03.2008 р. створено нову сім'ю, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї та обрано прізвище «ОСОБА_2» .

25.12.2007     p. рішенням Опікунської ради Обухівської районної державної

адміністрації №148 було надано право позивачу ОСОБА_1 бачитись та спілкуватись з

малолітнім сином ОСОБА_3 щонеділі з 09-00 до 17-00 за місцем проживання батька

ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) з обов'язковим поверненням дитини

додому матері, та при умові, якщо дитина не буде хворою, якщо це не буде шкодити дитині.

У разі хвороби дитини, дозволити відвідувати та спілкуватися з сином за місцем перебування

дитини у присутності матері.

08.01.2008     р. Опікунська рада Обухівської районної державної адміністрації винесла

нове рішення №152, яким було надано право позивачу ОСОБА_1 бачитись та

спілкуватись з малолітнім сином ОСОБА_3 щотижня у неділю з 16-00 до 18-00 за

місцем проживання матері ОСОБА_2. (АДРЕСА_1) за

попередньою домовленістю з матір'ю дитини.

Як вбачається із пояснень Обухівської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування №3204/6-15 від 03.12.2008 p., після прийняття опікунською радою рішення 08.01.2008 p., рішення від 25.12.2007 р. втратило свою чинність. Однак зазначено, що рішення від 08.01.2008 р. приймалось за заявою ОСОБА_2, яка повідомила, що позивач ОСОБА_1 не є біологічним батьком малолітнього ОСОБА_3 і що має місце спір відносно цих обставин.

Відповідно до ч.1 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих порушень.

Як вбачається із довідок Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві від 31.08.2008 p., 07.09.2008 p., 14.09.2008 p., в період часу з 16-00 до 18-00 год. в ці дні за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 не зміг здійснити своє право на спілкування зі своїм сином ОСОБА_3, у зв'язку з відсутністю його колишньої дружини ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 за місцем мешкання.

Таким чином, судом встановлено, що позивачу чинились перешкоди з боку відповідачки щодо здійснення ним свого права на побачення та спілкування із сином ОСОБА_3, які мають бути усунуті нею.

Згідно ч.2 ст. 159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ст.ст. 151, 153 СК України, батьки мають рівні права щодо виховання дитини та на спілкування з нею.

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини (ст. 157 СК України).

Згідно ст. 9 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР України №789 від 27.02.1991 p., Україна забезпечує те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням,

визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Україна поважає право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

На момент розгляду справи в суді, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виповнилося 3 роки 4 місяці.

Згідно Листа Обухівської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування №3204/6-15 від 03.12.2008 p., вона підтримала вимоги позивача про збільшення годин для спілкування з сином та зняття обмежень на відвідування дитини в присутності матері та за місцем її проживання, оскільки з моменту винесення нею рішення №152 від 08.01.2008 р. минув рік і дитина підросла. Забираючи дитину до дому позивач надасть змогу сину спілкуватись з бабусею та дідусем, які також мають на це право.

Враховуючи рівність права обох батьків щодо виховання та спілкування з дитиною, а також того, що дитина має природну потребу та право спілкуватися з батьком, і наявність батьківської лінії виховання буде справляти позитивний вплив на хлопчика, враховуючи вік дитини, її інтереси, та пояснення опікунської ради, суд вважає за доцільне надати позивачу ОСОБА_1 право бачитись та спілкуватись із сином ОСОБА_3 щотижня у неділю з 10-00 до 18-00 год. за місцем проживання батька ОСОБА_1 з обов'язковим поверненням дитини додому матері, та при умові, що дитина не буде хворою, якщо це не буде шкодити дитині. У разі хвороби дитини у зазначений день і час, дозволити відвідувати та спілкуватися з сином за місцем перебування дитини у присутності матері.

Що стосується вимог позивача щодо надання йому можливості спільного з сином відпочинку влітку та взимку кожного року протягом 2 тижнів за попереднім інформуванням відповідачки, без її присутності, то у задоволенні їх необхідно відмовити з врахуванням віку дитини, а також того, що суд захищає порушені права позивача, і не захищає ці права на майбутнє.

Що стосується вимог позивача про надання можливості відвідування сином місця проживання його бабусі та дідусі, тому у задоволенні цієї вимоги також необхідно відмовити, оскільки позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, а не прав його батьків.

Відповідно до Листа Дитячого навчального закладу №54 Шевченківського управління освіти м. Києва, який відвідує малолітній ОСОБА_3, у режимі роботи ДНЗ не передбачено наявність вільного часу для спілкування батьків з дитиною. Прохання передбачити зустріч батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 поза межами дошкільного закладу.

Тому, що стосується вимог позивача щодо надання йому права на систематичні побачення три рази на тиждень по 1, 5 години за місцем знаходження дитячого дошкільного закладу, що відвідує дитина, час спілкування: вівторок, середа, п'ятниця під час вільного часу та прогулянок, то у задоволенні цієї вимоги необхідно відмовити, оскільки у режимі роботи того дошкільного закладу, який на даний момент відвідує син позивача, відсутній вільний час для спілкування батьків з дитиною, а також враховуючи те, що суд не захищає на майбутнє прав позивача.

Однак, створення перешкод у спілкуванні з дитиною за місцем її проживання не виключає права ОСОБА_1 побачитися з сином у дитячому садку чи у закладі здоров'я.

З врахуванням того, що чинним законодавством України не врегульовано питання передачі та повернення дитини від одного з батьків до іншого, враховуючи те, що батьки повинні поважати гідність своєї дитини, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні вимоги позивача про визначення, що передача дитини має фіксуватись в письмовому вигляді, шляхом підписання протоколу, акта чи іншого документа.

А також враховуючи те, що суд своїм рішенням поновлює порушені права, а не попереджає про наслідки їх порушення, у задоволенні вимоги позивача про попередження відповідачки про те, що у разі ухилення від виконання рішення суду, суд за заявою батька може передати дитину для проживання з ним, необхідно також відмовити. До того ж, ця норма, передбачено ч.5 ст. 159 СК України і є загальнодоступною.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 141, 151, 153, 155, 157, 159 Сімейного кодексу України, ст. 9 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР України №789 від 27.02.1991 р., суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-і особи: Опікунська рада Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Обухівська районна державна адміністрація Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у побаченні та спілкуванні з малолітнім сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Надати право ОСОБА_1 бачитися та спілкуватися з малолітнім сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щотижня у неділю з 10-00 до 18-00 год. за місцем проживання батька - ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) з обов'язковим поверненням дитини додому матері ОСОБА_2, та при умові, що дитина не буде хворою, якщо це не буде шкодити дитині. У разі хвороби дитини у зазначений день і час, дозволити ОСОБА_1 відвідувати та спілкуватися з сином ОСОБА_3 за місцем перебування дитини у присутності матері ОСОБА_2.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

При цьому заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.