Судове рішення #4294356

Справа № 2-449/09

2009 рік

 

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕНЕ М У К Р А Ї Н И

 

25 лютого 2009 року місто Маріуполь.

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мельник І.Г.

при секретарі Іванцової Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права користування жилим приміщенням,

треті особи: ЖКП «Житло «Схід»

Виконком Маріупольської міської ради

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Маріупольської міської ради про визнання права користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що його батьку – ОСОБА_2, на підставі ордеру на житлове приміщення, виданого на підставі наказу Управління міського майна № 15-0 від 07 грудня 2005 року, була виділена однокімнатна квартира АДРЕСА_2. Він, ОСОБА_1, зі згоди батька став постійно проживати у спірній квартирі з квітня 2008 року, де проживає до теперішнього часу. Під час проживання у спірній квартирі вони з батьком вели сумісне господарство, у них був спільний бюджет, він давав батьку гроші на оплату комунальних послуг, тобто вони проживали однією родиною. 14 жовтня 2008 року батько помер. Після смерті батька він продовжує проживати у спірній квартирі та оплачувати комунальні послуги. Оскільки він не має іншого житла ніж спірна квартира, яка є місцем його постійного проживання і куди він вселився як член сім’ї наймача, вважає, що придбав право користування жилим приміщенням.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив визнати за ним право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_3.

Представник відповідача – Маріупольської міської ради, ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності, позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивачем не надано переконливих доказів на підтвердження факту проживання у спірній квартирі у якості члена сім’ї наймача, ведення з ним спільного господарства. До того ж, позивач, маючи реальну можливість зареєструватися у спірній квартирі ще за життя наймача, цього не зробив. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи – Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, ОСОБА_4, діюча на підставі довіреності, проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що позивач не надав достатніх доказів про те, що він дійсно вселився до спірного житлового приміщення.

Представник третьої особи - ЖКП “Житло Схід” до судового засідання не з’явився, від якого до суду надійшла заява з проханням справу розглядати у його відсутність.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, допитавши свідків, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім’ї наймача, що проживають спільно з ним, користуються на рівні з наймачем усіма правами та несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім’ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по зобов’язанням, що випливають із зазначеного договору. До членів сім’ї наймача належать чоловік (дружина) наймача, їх діти та батьки. Членами сім’ї наймача можуть бути визнані й інші особи, якщо вони постійно проживають з наймачем та ведуть спільне господарство.

Як встановлено матеріалами справи, на підставі наказу Управління міського майна за №15-0 від 07 грудня 2005 року, ОСОБА_2 була виділена однокімнатна квартира АДРЕСА_4 житловою площею 17,3 кв.м.

Родинний зв’язок між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Орджонікідзевським районним відділом РАГС 22 грудня 1972 року.

Згідно свідоцтва про смерть серія 1-НО № 313200, виданого Орджонікідзевським відділом РАЦС Маріупольського МУЮ Донецької області, ОСОБА_2 помер 14 жовтня 2008 року, про що зроблено актовий запис № 1460 від 15 жовтня 2008 року.

Згідно зі ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку вселити в займане ним приміщення свого чоловіка (дружину), дітей, а також інших осіб.

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 січня 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» наявність чи відсутність прописки (реєстрації) сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім’ї наймача (власника) приміщення, або відмови в цьому.

Допитані у судовому засіданні свідки: сусіди ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили, що у спірній квартирі вони не були, але постійно бачили ОСОБА_1 Також зі слів ОСОБА_2 їм відомо, що він доглядав хворого батька та допомагав йому матеріально.

Вказані обставини об’єктивно підтверджуються актом ЖКП “Житло Схід” від 19 листопада 2008 року, згідно якого за адресою АДРЕСА_5 без реєстрації проживає ОСОБА_1 з квітня 2008 року.

Згідно довідки адресного бюро ОСОБА_1 зареєстрованим у місті Маріуполі не значиться, та не має у власності нерухомого майна, що підтверджується довідкою Маріупольського БТІ від 23 січня 2009 року.

Таким чином, сукупність зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів свідчить про те, що ОСОБА_1 з квітня 2008 року за згодою наймача вселився у квартиру АДРЕСА_4, проживає в ній до цього часу й придбав право користування жилим приміщенням цієї квартири.

Той факт, що не був дотриманий встановлений для вселення порядок, зокрема: не було письмової згоди основного наймача на вселення ОСОБА_1, він ніколи не був зареєстрований (прописаний) у спірному приміщенні, не перешкоджає визнанню за позивачем права користування жилим приміщенням, оскільки останнім надані переконливі докази на підтвердження ведення з наймачем спільного господарства, їх стосунки були тривалими й носили сімейний характер.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 64,65 ЖК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», ст.ст. 10, 60, 213, 215 ЦПК України, суд –

 

ВИРІШИВ :

 

Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права користування жилим приміщенням, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_6 у Орджонікідзевському районі міста Маріуполя.

 

Рішення суду може бути оскаржено у апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 

 

 

Суддя ________________

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація