УХВАЛА

Іменем України

„ 27 " травня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді   Мельничук Н.М.

суддів:  Слісарчука Я.А., Фоміна Ю.В.

за участю: прокурора Селюченко І.І.

цивільного позивача ОСОБА_1.

засудженого    ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції і засудженого ОСОБА_2. на вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 19 березня 2008 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, з середньою професійною освітою, неодруженого, працює водієм в ДП „Ружин-молоко", несудимого,

засуджено за ст.286 ч.2 КК України на 5 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням впродов ж двох років.

Відповідно до ст. 76 КК України судом на ОСОБА_2. покладено обов'язок, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_2. до набрання вироком законної сили залишено попередній - підписку про невиїзд.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2. на користь :

· Черкаської обласної клінічної лікарні 2715 грн;

· ОСОБА_3. 1685 грн. матеріальної шкоди та 8500 грн. моральної шкоди ;

· ОСОБА_4. 1000 грн. матеріальної шкоди;

Справа №11-335        Головуючий у 1 інстанції: Грек М.М.

Категорія: ст.286 ч.2 KK України     Доповідач: Слісарчук Я.А.

- НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 735, 20 грн.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Як визнав суд,ОСОБА_2 13 серпня 2007 року близько 00 годин 45 хвилин в с.м.т. Ружин Житомирської області на автодорозі Кременець - Біла Церква, керуючи автомобілем ГАЗ-53 державний номерний знак НОМЕР_1, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не переконався перед зміною напрямку свого руху у безпечності такого маневру, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем IVECO державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5., який рухався в зустрічному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_3., яка знаходилась в автомобілі IUECO отримала тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

Порушення ОСОБА_2 п.п. 1.5, 2.3"б", 10.1, 11.1, 11.2, 12.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.

На вирок суду подані апеляції.

Прокурор, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації діяння ОСОБА_2., вирок в частині призначення покарання просить скасувати та постановити новий вирок яким призначити ОСОБА_2. за ст. 286 ч.2 КК України покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2. від призначеного покарання з випробуванням впродовж 3 років. Згідно ст. 76 КК України на засудженого покласти обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання роботи та навчання і періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Також, автор апеляції просить виключити з вироку пом'якшуючу обставину покарання щире каяття. Вказує на те що, призначаючи засудженому покарання суд допустився помилки, призначивши ОСОБА_2. покрання у вигляді обмеження волі, яке не передбачене санкцією ст. 286 ч.2 КК України.

ЗасудженийОСОБА_2вирок просить змінити. Зі змісту його апеляції видно, що засуджений не погоджується з покаранням призначеним йому судом першої інстанції, розміром присудженої моральної шкоди та вважає неправильним рішення суду про стягнення з нього матеріальної шкоди. Вказує на те, що суд не правильно визнав його цивільним відповідачем, оскільки він не являється власником автомобіля, яким керував під час дорожньо-транспортної пригоди.

Заслухавши доповідача, прокурора і засудженого ОСОБА_2. про задоволення їх апеляцій, цивільного позивача ОСОБА_1., яка вважала вирок суду законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції прокурора та засудженого підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Санкція ст. 286 ч.2 КК України передбачає основне покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

З матеріалів справи видно, що суд без посилання на ст. 69 КК України, призначив ОСОБА_2. покарання за ст. 286 ч.2 КК України у вигляді 5 років обмеження волі.

Таким чином, суд не правильно застосував кримінальний закон.

Крім цього, суд допустився помилки при вирішенні питання, пов'язаного з роз'язанням цивільного позову у справі.

Матеріали справи свідчать, щоОСОБА_2на час дорожньо-транспортної пригоди керував автомобілем, який належить ДП „Ружин-молоко" і з вказаним підприємством знаходився в трудових відносинах.

Суд прийнявши до свого розгляду позовні заяви прокурора Ружинського району в інтересах Черкаської обласної лікарні до ОСОБА_2. про стягнення коштів на лікування потерпілої ОСОБА_3. та потерпілої ОСОБА_3. про стягнення з ОСОБА_2. матеріальної та моральної шкоди, за наявності обставин, що власником джерела підвищеної небезпеки є ДП „Ружин-молоко" іОСОБА_2з вказаним підприємством знаходився в трудових відносинах не визнав ДП „Ружин-молоко" відповідачем у справі, а при постановлені вироку, задовільнив позовні вимоги позивачів і кошти стягнув з ОСОБА_2.

З матеріалів справи видно, що досудовим слідством відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за відсутності в його діях складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, за заподіяння легких тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_4.

Під час розгляду справи, суд прийняв до свого провадження, а затим і задовольнив позовну заяву представника неповнолітнього ОСОБА_1.-ОСОБА_4. про стягнення з ОСОБА_2. 1000 грн. матеріальної шкоди. Таке рішення суду, не грунтується на законі, оскільки цивільний позов ОСОБА_1. не випливає з обвинувачення пред'явленого досудовим слідством ОСОБА_2. і в даній кримінальній справі розглядатися не може.

Вказані порушення, допущені судом, відповідно до ст. 367 КПК України, дають підстави для скасування вироку суду, а справа підлягає направленню на новий судовий розгляд, оскільки апеляційний суд, використовуючи свої повноваження не може виправити помилки допущені місцевим судом і постановити по справі свій вирок.

При новому розгляді справи районний суд має врахувати вищенаведене, ретельно перевірити всі зібрані у справі докази, дати їм належну оцінку, перевірити доводи, викладені в апеляціях засудженого ОСОБА_2. і прокурора, та з врахуванням усіх обставин справи та вимог закону, прийняти рішення, яке відповідало б вимогам закону.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_2. задовольнити частково.

Вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 19 березня 2008 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.