Справа № 2а-36/10
Провадження № без н/п
П О С Т А Н ОВ А
І м е н е м У к р а ї н и
23 квітня 2010 року Малинський районний суд Житомирської області під головуванням судді Ярмоленка В.Г. при секретарі Даниленко Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Малині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської Ради та управління пенсійного фонду України в Малинському районі про стягнення коштів, -
встановив:
в липні 2009 року позивачка звернулася з цим позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадмінстрації.
В березні 2010 року позивачка змінила та доповнила свої позовні вимоги пред»явивши позов до управління та соціального захисту населення виконкому Малинської міської Ради та управління Пенсійного Фонду України в Малинському районі, просить визнати їх дії протиправними та зобов»язати їх донарахувати та виплатити їй певні суми за ст.. ст.. 37, 39 та 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» /далі Закон № 796 - XII/.
Позивачка зазначила, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи IV категорії та постійно проживає в місті Малині, віднесеному до зони посиленого радіологічного контролю, а тому відповідно до 28.02.1991 року № 796 — XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на щомісячну грошову допомогу у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, підвищення пенсії як непрацюючому, а також доплату до пенсії як непрацюючій особі, яка проживає в зазначеній зоні.
Посилаючись на те, що всупереч згаданому Закону вказані допомога та підвищення проводились без застосування кратності до встановленого розміру мінімальної заробітної плати, а в твердих сумах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, /далі «Постанова № 836»/ позивачка, уточнивши свої позовні вимоги, вважає, що має право на стягнення з управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської Ради /далі «Відповідач 1»/ відповідно до ст.. 37 Закону № 796-ХІІ - 3941 грн. 70 коп., з управління пенсійного фонду України в Малинському районі /далі «Відповідач 2»/ відповідно ст. 39 Закону № 796-ХІІ- 13261 грн. 80 коп., відповідно ст. 51 Закону № 796-ХІІ - 546 грн. 90 коп. - за період з 01.06.2008 року по 28.02.2010 року.
Просить стягнути ці суми з відповідачів.
Представник Відповідача 1 не визнала позов.
Рахує, що виплати позивачці за 2008 -й рік по ст.. 37 Закону № 796 - XII проводились вірно в межах асигнувань за відповідною бюджетною програмою та просить з задоволенні цих вимог відмовити за безпідставністю.
Стаття 71 Закону України від 26.12.208 р. № 835-УІ «Про державний бюджет України на 2009 рік» та Постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року не визнані не конституційними, а тому розміри соціальних виплат у 2009 році встановлюються та визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Це ж стосується і 2010 року.
Не визнала позов і представник Відповідача 2.
Рахує, що останній не є належним відповідачем по справі.
Вважає, що виплати по ст.. ст.. 39, 51 Закону № 796 - XII проводились на підставі Постанови № 836 правильно.
Обидва відповідачі наполягають на застосуванні ст.. 99 КАС України.
Позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Встановлено, що позивачка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю та отримує пенсію за віком.
Має статус потерпілої від аварії на ЧАЕС IV категорії, що підтверджено відповідним посвідченням.
Згідно ст. 37 Закону № 796 - XII громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, - у зоні посиленого радіологічного контролю - 30% від мінімальної заробітної плати.
Всупереч цьому Закону фактично позивачці така допомога виплачувалась Відповідачем 1 в період з 01.07 по 31.12.2008 р. частково, у фіксованому розмірі - 1 грн. 60 коп., визначеному Постановою № 836, що видно з відповідної довідки.
Відповідно ст.. 39 Закону № 796 - XII пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищується: у зоні посиленого радіологічного контролю, - в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісяця.
Однак у вказаний період позивачці вона виплачувалась Відповідачем 2 у розмірах 5 грн. 20 коп., визначених Постановою № 836, що підтверджується відповідною довідкою.
Згідно ст.. 51 Закону № 796 - XII, особам, які віднесені до категорії «4», щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, призначається в розмірі 5 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно довідки Відповідача 2 та Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» - позивачка отримувала таку пенсію, саме в такому розмірі. Тому в позові в цій частині слід відмовити.
В силу ст.. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, за яким Закон має пріоритетне значення перед Постановою Кабінету Міністрів України.
На підставі викладеного суд приходить до висновку щодо незаконності здійснення відповідачами зазначених виплат позивачеві в розмірах, визначених Постановою № 836.
При цьому виходить з положень ст.. 99 КАС України.
В силу останньої, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.
Порушення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Виходячи з цього, в межах строку звернення до суду підлягають судовому захисту позовні вимоги за період з 01.07.2008 року.
Враховується, що на 2008 -й рік дія ст.. ст.. 37, 39, 51 Закону № 796 - XII зупинялась Законом України «Про Державний Бюджет України на 2008- й рік» № 107-УІ від 28.12.2007 року і лише з 22.05.2008 року дія цих статей відновлена Рішенням Конституційного Суду України № 10-РП/2008, нарахуванню та виплаті позивачці підлягають допомога та доплата за період з 01.07.2008 по 31.12.2008 року.
Стаття 71 Закону України від 26.12.2008 р. № 835-УІ «Про державний бюджет України на 2009 рік» та Постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року не визнані не конституційними, а тому розміри соціальних виплат у 2009 році встановлюються та визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнурань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Згідно гі. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов»язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936 розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення виконкомів міських Рад.
Органи, які виплачують пенсію провадять видатки, пов»язані з наданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно із Законом України № 796 - XII (пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсії по інвалідності та в зв»язку з втратою годувальника,
додаткові пенси, щомісячні компенсації за втрату годувальника, підвищені пенси і допомога) в силу п. 24 «Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 20.06.2000 року № 987.
Таким чином, Відповідач 1 та Відповідач 2 є належними відповідачами по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
У відповідності з ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ст.. 17 ч. 1 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ «Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї, практику Європейського суду, як джерело права /далі Конвенція/.
Як передбачено ст.. 1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.
Розглядаючи борги у сенсі поняття «власності» Європейський Суд оцінює їх як майнові права і таким чином як власність.
При розгляді справи «Кечко проти України» /заява № 63134/00/ він зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення Суду).
Тому Суд не прийняв аргумент Уряду України на відсутність бюджетних асигнувань з посиланням влади на те, що органи державної влади не вправі посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань ( п. 26 Рішення Суду).
Виходячи з викладеного, суд не сприймає доводів відповідачів щодо відсутності фінансування як причини невиконання вимог ст.. ст.. 37, 39 Закону № 796 - XII стосовно позивача.
Крім того Відповідачі в порушення вимог ст. 71 КАС України не довели належними доказами факти відсутності фінансування та видатків Державного Бюджету України, що направляються органам Пенсійного фонду України та управлінням Міністерства праці і соціального захисту населення для реалізації виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи за ст.хт. 37, 39 та 51 Закону № 796 - XII.
В силу цієї норми Закону обов»язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладеного на відповідачів, якщо вони заперечують проти адміністративного позову.
Така правомірність їхніх дій щодо позивачки ними не доказана.
Згідно ст.. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 -й рік» надано право Кабінету Міністрів України в 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Ця норма не визнана конституційною.
Виходячи з цього виплати за 2009 рік та два місяці 2010 року позивачеві проводились законно і підстав для задоволення позову за цей період відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 158, 163 КАС України,
ст.ст. 37, 39, 51 Закону України № 796 - XII, -
постановив :
позов задоволити частково.
визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської Ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_2 грошової допомоги у зв»язку з обмеженим споживанням продуктів харчування в розмірі меншому, ніж визначено ст.. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.07.2008 року по
31.12.2008 року.
Визнати протиправними дії управління пенсійного фонду України в Малинському районі по нарахуванню та виплаті ОСОБА_2 підвищення пенсії, як непрацюючому га невиплаті шкоди заподіяної здоров»ю, як особі, віднесеній до категорії «4» в розмірі меншому, ніж визначено ст.. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з
01.07.2008 року по 31.12.2008 року.
Зобов»язаги управління праці та соціального захисту населення виконкому
Малинської міської Ради провести нарахування та виплату ОСОБА_3 щомісячної грошової допомоги у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до вимог ст.. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року .
Зобов»язати управління пенсійного Фонду України в Малинському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення пенсії як непрацюючому, проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю відповідно до вимог ст.. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року.
В задоволенні позовних вимог до обох відповідачів по всіх трьох вимогах (ст..ст. 37, 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») за період з 01.06.2008 року по 01.07.2008 року відмовити за пропущенням строку звернення до суду, а за період 01.01.2009 по 28.02.2010 р. по вимогах ст.. ст.. 37, 39 та за ст.. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - відмовити за безпідставністю.
По вимогах за період з 01.07 по 31.12.2008 р. по ст.. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - відмовити за безпідставністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду упродовж 10 днів, а апеляційна скарга на постанову, - протягом 20 днів після заяви.
Суддя:
ОСОБА_4