Справа № 2а-57/10/0614
Провадження № без н/п
П О С Т А Н ОВ А
І м е н е м У к р а ї н и
17 березня 2010 року Малинський районний суд Житомирської області під головуванням судді Ярмоленка В.Г. при секретарі Ільніцькій С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Малині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської райдержадміністрації та управління пенсійного фонду України в Малинському районі про стягнення коштів, -
встановив:
у вересні 2009 року позивачка звернулася з цим позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації.
В ході розгляду справи в січні 2010 р. позивачка змінила позовні вимоги та пред»явила позов до управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської Ради та управління пенсійного Фонду України в Малинському районі.
Позивачка зазначила, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи IV категорії та постійно проживає в селі Щербатівка Малинськогорайону, віднесеному до зони посиленого радіологічного контролю, а тому відповідно до 28.02.1991 року № 796 - XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи /далі Закон № 796 - XII/, має право на щомісячну грошову допомогу у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, пі двищення пенсії як непрацюючій, а також доплату до пенсії як непрацюючій особі, яка проживає в зазначеній зоні.
Посилаючись на те, що всупереч згаданому Закону вказані допомога та підвищення проводились без застосування кратності до встановленого розміру мінімальної заробітної плати, а в твердих сумах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, /далі «Постанова № 836»/ позивачка, уточнивши свої позовні вимоги, вважає, що має право на стягнення з управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської Ради /далі «Відповідач Ь>/ відповідно до ст.. 37 Закону № 796-ХІІ 2226 грн. 30 коп., з управління пенсійного фонду України в Малинському районі /далі «Відповідач 2»/ відповідно ст.. 39 Закону № 796-ХІІ 7542 грн. 60 коп. та ст.. 51 Закону № 796-ХІІ 907 грн. 65 коп. - за період з 01.12.2008 року по 30.11.2009 року.
Просить стягнути ці суми з відповідачів.
Представник Відповідача 1 не визнала позов.
З посиланням на п. З Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм пов»язаних їз соціальним захистом громадян, яку постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936, зазначила, що виплата компенсацій, допомог певних видів та надання пільг проводиться з дня подання громадянином письмової заяви. Позивачка з відповідною заявою не зверталася.
Не визнала позов і представник Відповідача 2.
Рахує, що останній не є належним відповідачем по справі.
Вважає, що виплати по ст.. ст.. 51, 39 Закону № 796 - XII проводились на підставі Постанови № 836 правильно.
Позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Встановлено, що позивачка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю та отримує пенсію за віком.?
Має статус потерпілої від аварії на ЧАЕС IV категорії, що підтверджено відповідним посвідченням.
Згідно ст. 37 Закону № 796 - XII громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, - у зоні посиленого радіологічного контролю - 30 % мінімальної заробітної плати.
Згідно п. З Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм пов»язаних їз соціальним захистом громадян, яку постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
20.09.2005 р. № 936, виплата компенсацій, допомог певних видів та надання пільг проводиться з дня подання громадянином письмової заяви.
Відповідно ст.. 39 Закону № 796 - XII пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищується: у зоні посиленого радіологічного контролю, - в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісяця.
Однак у вказаний період позивачці вона виплачувалась Відповідачем 2 у розмірах 5 грн. 20 коп., визначених Постановою № 836, що підтверджується відповідною довідкою.
Згідно ст.. 51 Закону № 796 - XII, особам, які віднесені до категорії «4», щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, призначається в розмірі 5 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Виплати позивачці, за цією статтею Закону № 796 - XII Відповідачем 2, не проводились взагалі.
В період, за який заявлені вимоги про стягнення виплат розміри мінімальної заробітної плати постійно змінювалися.
В той же час розміри допомоги і доплати були сталими і здійснювались на підставі Постанови № 836.
Законом № 796 - XII не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати суми доплат і допомог, встановлених Законом. Більше того, ч. 1 ст. 67 Закону передбачено, що конкретні розміри всіх виплат підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Незважаючи на постійне збільшення мінімальної заробітної плати, розміри допомог і доплат, передбачених ст.. ст.. 37, 39, 51 Закону № 796 - XII залишались незмінними з 1996 року, тобто не відповідали розмірам встановленим цим законом.
В силу ст.. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права за яким Закон має пріоритетне значення перед Постановою Кабінету Міністрів України.
На підставі викладеного суд приходить до висновку щодо незаконності здійснення відповідачами зазначених виплат позивачеві в розмірах, визначених Постановою № 836.
Виходячи з цього, в межах строку звернення до суду підлягають судовому захисту позовні вимоги за період з 23.09.2008 року по 23.09.2009 року.
Однак враховується, що на 2008 -й рік дія ст.. ст.. 39, 51 Закону № 796 - ХП зупинялась Законом України «Про Державний Бюджет України на 2008- й рік» № 107-УІ від 28.12.2007 року і лише з 22.05.2008 року дія цих статей відновлена Рішенням Конституційного Суду України № 10-РП/2008, нарахуванню та виплаті позивачці підлягають допомога та доплата за період з 23.09.2008 по 31.12.2008 року. .
Стаття 71 Закону України від 26.12.208 р. № 835-УІ «Про державний бюджет України на 2009 рік» та Постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року не визнані не конституційними, а тому розміри соціальних виплат у 2009 році встановлюються та визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Згідно п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов»язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок: Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936 розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення виконкомів міських Рад.?
Органи, які виплачують пенсію провадять видатки, пов»язані з наданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно із Законом України № 796 - XII (пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсії по інвалідності та в зв»язку з втратою годувальника, додаткові пенсії, щомісячні компенсації за втрату годувальника, підвищені пенсії і допомога) в силу п. 24 «Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 20.06.2000 року № 987.
Таким чином, Відповідач 1 та Відповідач 2 є належними відповідачами по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.
У відповідності з ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ст.. 17 ч. 1 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ «Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї, практику Європейського суду, як джерело права /далі Конвенція/.
Як передбачено ст.. 1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.
Розглядаючи борги у сенсі поняття «власності» Європейський Суд оцінює їх як майнові права і таким чином як власність.
При розгляді справи «Кечко проти України» /заява № 63134/00/ він зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення Суду).
Тому Суд не прийняв аргумент Уряду України на відсутність бюджетних асигнувань з посиланням влади на те, що органи державної влади не вправі посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань ( п. 26 Рішення Суду).
Виходячи з викладеного, суд не сприймає доводів відповідача 2 щодо відсутності фінансування як причини невиконання вимог ст.. ст.. 39, 51 Закону № 796 - XII стосовно позивачки.
Крім того Відповідач 2 в порушення вимог ст. 71 КАС України не довів належними доказами факти відсутності фінансування та видатків Державного Бюджету України, що направляються органам Пенсійного фонду України для реалізації виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи за ст..ст. 39, 51 Закону № 796 - XII.
В силу цієї норми Закону обов»язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладеного на відповідачів, якщо вони заперечують проти адміністративного позову.
Така правомірність його дій щодо позивачки, Відповідачем 2 не доказана.
Оскільки позивачка на обліку у Відповідача 1 не перебувала і не отримувала виплат, передбачених ст.. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суд відмовляє їй в позові до зазначеного відповідача.
Згідно ст.. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 -й рік» надано право Кабінету Міністрів України в 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Ця норма не визнана конституційною.
Виходячи з цього виплати за 2009 рік позивачці проводились законно і підстав для задоволення позову за цей період відутні.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 158, 163 КАС України,
ст.ст. 37, 39, 51 Закону України № 796 - XII, -
постановив :
позов задоволити частково.
Визнати протиправними дії управління пенсійного фонду України в Малинському районі по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 підвищення пенсії, як непрацюючій в розмірі меншому, ніж визначено ст.. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та невиплаті шкоди заподіяної здоров»ю, як особі, віднесеній до категорії «4» передбачених відповідно ст.. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, яв постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 23.09.2008 року по 31.12.2008 року.
Зобов»язати управління пенсійного Фонду України в Малинському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії як непрацюючій, проживаючій в зоні посиленого радіологічного контролю відповідно до вимог ст.. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 1826 грн. 25 кой. та доплату за шкоду, заподіяне здоров»ю, як особі, віднесеній до категорії «4» відповідно до вимог ст.. 51 Закону Україні «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильське катастрофи» в сумі 74,70 грн., - за період з 23.09.2008 року по 31.12.2009 року.
В задоволенні позовних вимог до управління праці та соціального захисту населення Малинської районної державної адміністрації та в решті позовних вимог - відмовити за безпідставністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду упродовж 10 днів, а апеляційна скарг а на постанову, - протягом 20 днів після заяви.
Суддя В.Г.Ярмоленко