Судове рішення #429700
Б-31/21-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________________


УХВАЛА


"01" лютого 2007 р.                                                              Справа № Б-31/21-07

вх. № 829/2-31



Суддя господарського суду Пуль О.А.

при секретарі судового засідання Гаплевська О.В.

за участю учасників процесу:

Представники ініціюючого кредитора - Куп’янської ОДПІ у Харківської області - Кулик Д.В., дов. від 14.08.2006 р., державний податковий ревізор- інспектор; Кизим Т.В., дов. від 22.05.2006 р., начальник юридичного відділу;

Розглянувши справу

за заявою Куп'янська ОДПІ  м. Куп'янськ

до ТОВ "Схід - Сервіс", м. Куп'янськ

про визнання банкрутом  


ВСТАНОВИВ:


До господарського суду звернувся кредитор – Куп’янська ОДПІ у Харківській області до боржника - Товариства з обмеженої відповідальності „Схід – Сервіс” із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі по тексту - Закон). В обґрунтування посилається на те, що боржник відсутній за юридичною адресою, з 01 квітня 2002 року не надає податкову  звітність, не здійснює підприємницьку діяльність та має заборгованість перед бюджетом в сумі 279,07 грн.

Враховуючи, що боржник в судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, витребуваних доказів суду не надав, суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутності боржника за наявними  матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника кредитора, суд встановив таке.

Статтею 1 Закону зазначається, що боржник – це суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строк їх сплати.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інакше не передбачено цим Законом.

Статтею 1 зазначається, що безспірні вимоги кредиторів – це вимоги кредитора, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство повинна містити, зокрема, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

У відповідності до вимог ч. 7 ст. 7 Закону, заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; виклад обставин, що підтверджують наявність зобов’язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимоги, а також строк його виконання; докази обґрунтованості вимог кредитора.

Частиною 10 ст. 7 Закону передбачено, що до заяви кредитора – органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов’язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець – боржник або керівні органи боржника – юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Тобто, Закон встановлює, що кредитор зобов’язаний викласти в заяві обставини, що підтверджують безспірність грошових вимог, неплатоспроможність боржника та обставини щодо його відсутності, за виключенням обов’язку доведення строку виникнення зобов’язання та його розміру.

Розглянувши грошові вимоги кредитора до боржника, суд встановив наступне.

Безспірними грошовими вимогами органу державної податкової служби можуть визнаватися лише ті зобов’язання, які є узгодженими у встановленому Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі по тексту – Закон № 2181) порядку і підтвердженими або декларацією, якщо податкове зобов’язання самостійно визначене, або податковим повідомленням.

Кредитор посилається на те, що боржник має заборгованість перед бюджетом в сумі 279 грн. 07 коп. (з якої 278,64 грн. - податок на додану вартість; 0,43 грн. - комунальний податок).

Кредитором не доведено безспірності цієї суми вимог, оскільки не надано доказів вручення або надіслання податкових повідомлень - рішень від 18.04.2006 р. р., тому ці вимоги не є узгодженими у відповідності до ст. 5.2.1 та 6.2.4  Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами”.  

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість безспірних грошових вимог.

У відповідності до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно копій статуту боржника, управління поточною діяльністю товариства здійснюється директором, який діє від імені товариства без доручення. Як свідчать довідки статуправління директором боржника є Горбунов О.І.Суду не надано доказів відсутності керівника боржника Горбунова О.І. за його місцезнаходженням.

Окрім того, у відповідності до вимог ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб- підприємців”, який набув чинності з 01.07.2004 р.,  в  Єдиному  державному  реєстрі  містяться  відомості  про  відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей, тощо.   Відповідно до вимог  чч. 1, 3  ст. 18  зазначеного  Закону,  якщо  відомості,  які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою. З наданого кредитором витягу з Єдиного  державного  реєстру  юридичних та фізичних осіб- підприємців не вбачається про відсутність боржника за його місцезнаходженням або про відсутність підтвердження відомостей.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З цих підстав, суд дійшов висновку що кредитором не доведено обставини відсутності керівних органів боржника за їх місцезнаходженням.

Кредитор в заяві посилається, що боржник  з 01 квітня 2002 року і по теперішній час не надає звітність. Враховуючи, що суду не надано доказів, які свідчать про ненадання боржником звітності, зокрема, останньої декларації (звіту) поданого боржником до ОДПІ, суд вважає що кредитором не доведено, що боржник не надає більше року до органів податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Також кредитором не доведено відсутності підприємницької діяльності боржника.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За такими обставинами, враховуючи, що суду не доведено обставин безспірності грошових вимог кредитора до боржника, а також його відсутності та неподання ним протягом року декларацій та податкової звітності, відсутності підприємницької діяльності боржника в суду немає законних підстав визнавати підприємство - ТОВ „Схід-Сервіс” банкрутом із застосуванням процедури банкрутства згідно ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тому суд дійшов висновку про залишення заяви кредитора без розгляду.

Керуючись  ст. 1, ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 7, ч. 7 ст. 7, ч. 10 ст. 7, ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, суд -


УХВАЛИВ:


1.          Заяву Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без розгляду.

2.          Скасувати мораторій, введений ухвалою господарського суду від 20 січня 2007 року.

3. Дану ухвалу направити: кредитору, боржнику, державному органу з питань банкрутства, ДВС Куп’янського району Харківської області, ДВС Харківської обл., державному реєстратору.


Суддя                                                                                            Пуль О.А. 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація