ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" січня 2007 р. | Справа № 13/275-4889 |
15 год. 10 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стопника С.Г.
при секретарі судового засідання Касюдик О.О.
Розглянув справу
за позовом: Закритого акціонерного товариства "Агробуд", вул. Крушельницької, 18, м.Тернопіль, 46001
до: Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, 46000
За участю представників сторін:
позивача: Шимків М.А. –доручення №424 від 22.12.2006р.
Гловак І.С. –доручення №423 від 22.12.206р.
відповідача: Хома І.О. - довіреність № 17144/7/10-015 від 16.03.2006 р
Суть справи:
про скасування податкових повідомлень-рішень №0001172304/0/37080, №0001162304/0/37081 від 20.06.2006р., №0001162304/1/43139, №0001172304/1/43138, №0001452304/1/43137 від 18.07.2006р., №0001162304/2/62567, №0001172304/2/62568 від 26.09.2006р., №0001162304/3/84515, №0001172304/3/84154 від 11.12.2006 р.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що: позапланова перевірка проводилась на підставі наказу керівника органу ДПС, а відтак є законною; по господарських операціях з ПП „Багро” позивачем занижено ПДВ на 14300 грн. та податок на прибуток на 13030 грн., оскільки податкові накладні в порушення п.18 „Порядку заповнення податкової накладної” завірено факсимільним підписом; ПП „Багро” не було власником переданого позивачу товару, тому поставка (продаж) в розумінні п.1.31 ст. 1 Закону України №283/97ВР та п.1.4 ст. 1 Закону України №168/97 не відбулась; в ПП „Багро” відсутні основні засоби і не встановлено фактів перерахування коштів за послуги крана і екскаватора іншим підприємством; постачальники продавця ПП „Багро”, а саме ТОВ „Промрезерв 2004” та ТОВ „ТМП-Стандарт” відповідну суму податку до Держбюджету не сплачували тощо.
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 в порядку ст. 130 КАС України.
В засіданні оголошувалась перерва до 19.01.2007р. для надання можливості сторонам подати додаткові обґрунтування та заперечення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
- відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку діяльності позивача на предмет взаєморозрахунків з ПП „Багро” за період з 01.01.2004р. по 31.10.2005р., по результатах якої складено акт №11947/23-422/31276906 від 08.06.2006р. та прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001162304/0/37081; №0001172304/0/37080 від 20.06.2006р. про донарахування та стягнення відповідно 13030 грн. податку на прибуток та 6515 грн. санкцій; 14300 грн. ПДВ та 7150 грн. санкцій. В процесі адміністративного оскарження приймались податкові повідомлення-рішення №0001162304/1/43139, №0001172304/1/43138, №0001452304/1/43137 від 18.07.2006р.; №0001162304/2/62567, №0001172304/2/62568 від 26.09.2006р. та №0001162304/3/84515, №0001172304/3/84514 від 11.12.2006р. без зменшення донарахованих та стягнутих сум.
Як видно з акту перевірки відповідачем зроблені висновки про заниження ПДВ та податку на прибуток виходячи зі слідуючого:
- податкові накладні завірені факсимільним підписом, що є порушенням п.18 „Порядку заповнення податкової накладної”;
- ПП „Багро” не виступало власником переданих (наданих) товарів (послуг) ЗАТ „Агробуд”, тому поставка товарів (послуг) в розумінні ст. 1 закону України „Про податок на додану вартість”, п.1.31 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не відбулась;
- товарно-транспортні накладні на доставку металоформ ЗАТ „Агробуд” відсутні тому: „...вартість таких цінностей не може бути віднесена до валових витрат та податкового кредиту підприємства”.
- ПП „Багро” не маючи основних засобів, надав послуги ЗАТ „Агробуд” автокрана, екскаватора, бульдозера, при цьому не встановлено фактів перерахування ПП. „Багро” коштів за такі послуги іншим підприємствам, а ЗАТ „Агробуд” не надав документів, які підтверджували фактичне використання автокрана та бульдозера;
- постачальники ПП „Багро”, яким останній перерахував кошти за металоформи та екскаватор, а саме ТОВ „Промрезерв 2004”, ТОВ „ТМП-Стандарт” по вказаних операціях не звітувались взагалі; звітувались без показників фінансово-господарської діяльності; в деклараціях зобов’язання не відображали та податку до бюджету не сплачували;
- в ЗАТ „Агробуд” відсутні виробничі потужності, які б забезпечували використання металоформ за їх цільовим призначенням, а тому в наявності зайве нарахування амортизації.
Позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи зі слідуючого:
- завірення факсимільним підписом первинних документів, до яких відноситься й податкова накладна, не позбавляє їх доказової та юридичної сили, оскільки згідно ст. 207 ЦК України факсимільний підпис це аналог власноручного підпису, а Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 та зареєстрований в Мін’юсті України 23.06.1997р. №233/2037 заборону на факсимільний підпис не містить і взагалі про це не говорить. Разом з тим Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (ч.2 ст.9), „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” затверджене наказом Мінфіну України 24.05.1995р. №88 та зареєстроване в Мін’юсті України 05.06.1995р. за №168/704 (п.2.5) прямо передбачають таке завірення;
- поставка металоформ та надання послуг (автокраном, бульдозером, екскаватором) їх оплата в безготівковій формі відповідачем не спростована, а підтверджена, тому висновки відповідача про те, що поставка товарно-матеріальних цінностей та послуг не відбулась недоречні;
- відсутність ТТН чи шляхових листів може бути підставою для виключення з валових витрат вартості транспортування цінностей чи податкового кредиту в сумі сплаченого ПДВ у вартості такого транспортування, про що в акті перевірки мова не йде. Тому висновок, що при відсутності ТТН: „... вартість таких цінностей не може бути віднесена до валових витрат та податкового кредиту підприємства” (абзац 11 стор.6 акта), є недоречним і безпідставним, оскільки вартість матеріальних цінностей до податкового кредиту ніколи й не включалась, а факт поставки (надання) оплати (понесені витрати) товарно-матеріальних цінностей та послуг підтверджується видатковими накладними, актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями;
- відсутність основних засобів у постачальника послуг ще не спростовує факту надання таких послуг. Крім того в акті перевірки (стор.4) відповідачем вказано, що ЗАТ „Агробуд” в перевірений період будував гаражі та чотири жилих будинки, тому посилання на те, що позивач не підтвердив фактичне використання автокрана та бульдозера, а також зайво нарахував амортизацію та металоформи є недоречним та безпідставним;
- Закон України „Про податок на додану вартість” не містить жодної норми, яка б ставила право на податковий кредит в залежність від стану звітності постачальника (продавця) та включення постачальником у податкове зобов’язання отримане від покупця ПДВ у вартості проданих (наданих) товарно-матеріальних цінностей, послуг. Тому заключення відповідача про порушення з боку позивача, оскільки суми ПДВ віднесені до податкового кредиту, не знаходять підтвердження в податкових зобов’язаннях продавця цих товарів (послуг), а податкова накладна не виконує своєї законодавчо-встановленої функції є недоречними , безпідставними, надуманими та зробленими при довільному трактуванні законодавства;
- безпідставне посилання відповідача в акті перевірки на порушення позивачем п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки питання про бюджетне відшкодування в даному випадку не ставилось;
- відповідач в порушення п.9 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” без належної підстави (рішення суду) провів позапланову виїзну перевірку діяльності позивача з порушенням процедури передбаченої ст. 11-2 цього закону, тому з огляду на вимоги ч.3 ст.70 КАС України суд міг і не брати до уваги матеріали перевірки. Позивачем доведено та підтверджено первинними документами факт закупки металоформ та послуг у ПП „Багро”, оплати їх вартості, сплати ПДВ у вартості цих товарів, послуг, тому позивач мав всі законні підстави відносити до валових витрат вартість закуплених товарів, послуг, використовувати податковий кредит в розмірі сплаченого ПДВ у вартості придбаних товарів.
Враховуючи вимоги ч.2 ст.71 КАС України, відповідачем не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень оскаржуваних позивачем.
Позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому підлягають задоволенню повністю
Керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КАС України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №0001172304/0/37080, №0001162304/0/37081 від 20.06.2006р., №0001162304/1/43139, №0001172304/1/43138, №0001452304/1/43137 від 18.07.2006р., №0001162304/2/62567, №0001172304/2/62568 від 26.09.2006р., №0001162304/3/84515, №0001172304/3/84154 від 11.12.2006 р
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 26 січня 2007 р. до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя С.Г. Стопник