РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"19" січня 2007 р. |
Справа № 13/295-5039 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стопника С.Г.
розглянув справу
за позовом: Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі, вул. Шевченка, 26, м. Теребовля, Тернопільська область, 48100
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
Суть справи:
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідач відзиву на позов не подав, представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином у відповідності до ст.64 ГПК України.
У зв'язку з тим, що відповідачем відзиву на позов не представлено, суд в порядку ст.75 ГПК України вирішує спір за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
- 06.03.1997 р. Теребовлянською райдержадміністрацією ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), а тому відповідно до ст.4 Закону України “Про систему оподаткування” №1251-XII від 25.06.1991 р. є платником податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п.2 частини першої ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” № 1251-XII від 25.06.1991 р. платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
В силу частини 8 ст. 19 Господарського кодексу України (далі по тексту -ГК України) усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.
Згідно з ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
В силу частини другої ст.239 ГК України умови та порядок застосування адміністративно-господарських санкцій визначаються цим кодексом та іншими законодавчими актами.
Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003 р. №871-ІV (який набрав чинності з 01.07.2004р.), однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Як випливає з матеріалів справи, відповідач з 09.03.1997 р. перебуває на обліку в податковій інспекції як платник податків, однак більше року не подає податкову звітність (остання подана підприємцем звітність - Декларація про доходи, одержані в ІІ кварталі 2004р., отримана податковою інспекцією 13.07.2004 р.), заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами не має, що підтверджується довідками Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі № 6348/19 від 15.12.2006 р. та Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі №3544/02 від 28.09.2006 р.
Враховуючи те, що відповідач доказів в спростування викладених у позовній заяві обставин суду не надав, а тому позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений.
Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Припинити підприємницьку діяльність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1:
- в дохід Державного бюджету України -85 грн. державного мита;
- на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 в ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, код 30045370 -118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
4. Після набрання рішенням законної сили направити його копію Державному реєстратору Теребовлянської райдержадміністрації, м. Теребовля, для вчинення дій, передбачених Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення 26 січня 2007 р., через місцевий господарський суд.
Суддя С.Г. Стопник