ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 УХВАЛА

Суддя Стопник С.Г., ознайомившись з матеріалами

за позовом:  Прокурора міста Тернополя в інтересах держави в особі Державної митної служби України, м. Київ, від імені якої діє Тернопільська митниця, вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46000

третя особа на стороні позивача із самостійними вимогами: Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція, вул. Білецька, 1,Є м. Тернопіль, 46003         

до:   Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1        

про стягнення 131065,98 грн. несплаченого ввізного мита та 26213,19 грн. несплаченого податку на додану вартість,

встановив, що позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню без розгляду, виходячи з наступного:

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 р. №3-рп/99 визначив, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади та на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті ст. 2 ГПК України є стороною в господарському процесі та вчиняє процесуальні дії відповідно до вимог ст. 22 ГПК України.

В даному випадку, Прокурором м. Тернополя подано в інтересах держави позов про стягнення 131065,98 грн. несплаченого відповідачем ввізного мита та 26213,19 грн. податку на додану вартість, визначивши при цьому як позивача Державну митну службу України в особі Тернопільської митниці, тобто як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, і водночас зазначаючи в позовній заяві про те, що законодавство України не наділило державні митні органи правом на звернення до суду з позовами про стягнення податків, зборів, обов'язкових платежів.

Відповідно до пп.2.1.1 п.2.1 ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України. В той же час, згідно із пп. 2.3.1. п.2.3 ст.2 Закону органами  стягнення є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

Керуючись ст.ст.2, 21, 54, 63 п.2, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.          Повернути позовну заяву №463 від 22.01.2007 р. з доданими до неї матеріалами, всього на 107 арк., Прокурору м. Тернополя, бульвар Т.Шевченка, 7, м. Тернопіль, 46000, без розгляду. 

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

          Суддя                                                                                                    С.Г. Стопник