УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22-5712 2007 року           Головуючий в 1 інстанції Федорова Г.Г

24 грудня 2007 року   Доповідач - Коротун В.М.

Апеляційний суд м. Києва в складі

Головуючого  Коротуна В.М.

Суддів Кабанченко О.А.

Пікуль А.А.

При секретарі Твердохліб Ю.О.

З участю (адвоката, прокурора)

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2, діючого і інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, Заінтересована особа Головне управління юстиції в м. Києві про встановлення факту визнання батьківства.

Заслухавши доповідь судді Коротуна В.М., пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2006 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин та визнання права на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, з яким вона перебувала в фактичних шлюбних

відносинах з 1989 року. Під час сумісного проживання у них народився син Андрій, батьком якого був ОСОБА_6

За життя ОСОБА_6 визнав дитину своїм сином, який в актовому запису був записаний як ОСОБА_3

ОСОБА_6 проживав разом з нею та дитиною ОСОБА_3, виховував та піклувався про дитину.

Після смерті ОСОБА_6 залишилась спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

Спадкоємцями ОСОБА_6 є відповідач по справі, а також ОСОБА_3

Враховуючи вказане, позивачка і просила встановити, що ОСОБА_3 являється сином ОСОБА_6 і визнати за ним право власності на 1/9 частини квартири за вищевказаною адресою.

В судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги та просила лише встановити факт визнання батьківства ОСОБА_6 щодо ОСОБА_3

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2007 року позов ОСОБА_2 було задоволено, встановлено факт визнання батьківства ОСОБА_6 щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 658 гривен судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд першої інстанції при постановленні рішення неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого постановив незаконне та необгрунтоване рішення.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_6 залишилась спадщина у вигляді 1/3 частини кварти АДРЕСА_1.

Спадкоємцями ОСОБА_6 являються відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4, а також на думку ОСОБА_2 - ОСОБА_3

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про встановлення факту визнання батьківства підлягають задоволенню, оскільки ґрунтуються на вимогах закону.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки суд до нього прийшов при порушенні норм процесуального права, внаслідок чого рішення суду підлягає скасуванню.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 ставить питання про встановлення факту визнання батьківства без визнання права на спадкове майно.

Згідно п.2 п.п. 5 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, в тому числі і про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Таким чином, ставлячи питання про встановлення факту визнання батьківства ОСОБА_2 фактично заявила вимоги в порядку окремого провадження.

В той час, з матеріалів справи вбачається, що встановлення факту визнання батьківства ОСОБА_6 щодо ОСОБА_3, необхідно для прийняття спадщини, тобто встановлення факту, що має значення необхідне ОСОБА_2 для оформлення прав на спадщину, оскільки існує спір про право щодо спадкового майна ОСОБА_6 між нею та ОСОБА_1

Таким чином, було встановлено, що в справі, яка розглянута в порядку окремого провадження фактично існує спір про право, який повинен бути вирішений в порядку позовного провадження з заявленими відповідними позовними вимогами щодо права на спадкове майно.

Згідно п. 6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах

Таким чином, судом було порушено вимоги п. 6 ст. 235 ЦПК України.

Враховуючи вказане, рішення суду не може бути визнано законним та обґрунтованим, внаслідок чого воно підлягає скасуванню з залишенням заяви ОСОБА_2 без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 310, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2007 року -скасувати.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про встановлення факту визнання батьківства - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом 2 (двох) місяців до Верховного суду України в касаційному порядку з моменту проголошення через суд касаційної інстанції.