Справа № 2а-141/09
2009 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2009 року місто Маріуполь.
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Мельник І.Г.
при секретарі Іванцовій Т.С.
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2008 рік, суд –
ВСТАНОВИВ:
20 січня 2009 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з адміністративним позовом до УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2008 рік звернувся ОСОБА_1 В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував на те, що має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи І категорії, має Ш групу інвалідності. Відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії передбачена щорічна компенсаційна виплата за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати. ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради в порушення вищеназваного Закону виплатило компенсацію на оздоровлення за 2008 рік в сумі 90 гривен.
Законами України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2008 рік, про державний бюджет на 2008 роки йому повинно бути виплачена сума обов’язкових платежів за 2008 рік 2100 гривень.
Оскільки відповідач в добровільному порядку відмовляється зробити перерахунок, просить стягнути з відповідача недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2010 гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і просив стягнути на його користь з УПСЗН щорічну допомогу на оздоровлення в сумі 2010 гривень.
Представник відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольськоїміської ради ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав. Надав суду письмові заперечення, які підтримав у суді. В обґрунтування своїх заперечень вказував на те, що згідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ліквідатору наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії інваліду Ш групи передбачено право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Законом передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, а фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Міністерство праці і соціальної політики України, як головний розпорядник коштів, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату допомоги на оздоровлення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах, на які затверджені кошториси і які розраховані згідно постанов Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та від 12 липня 2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня – управління праці та соціального захисту населення, беруть бюджетні зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, як це передбачено ст. 51 Бюджетного кодексу.
Позивач отримав кошти на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 90 гривен, тобто у розмірах відповідно до постанов Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 836 від 26 липня 1996 року та „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 562 від 12 липня 2005 року. Діючим законодавством на розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня не покладено функції визначення розмірів допомоги на оздоровлення, здійснення її перерахунків та винесення рішення щодо відмови у здійсненні цих виплат особам, які мають право на ці виплати.
Просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов є
обґрунтованим і підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, має Ш групу інвалідності.
Так, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена щорічна допомога на оздоровлення, яка
виплачується інвалідам ШІ групи в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір
мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Згідно довідки ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради, позивачу ОСОБА_1, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду Ш групи, щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась за 2008 рік в сумі 90 гривен.
Розмір щорічної допомоги на оздоровлення для інвалідів Ш групи встановлений
постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та постановою Кабінету
Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України
визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки
громадянина.
Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та постановою Кабінету
Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року всупереч Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якій встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначену законом на час здійснення виплати, встановлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі, зокрема, для інвалідів Ш групи на 2008 рік в сумі 90 гривен .
Між тим, з моменту прийняття вказаної постанови встановлені нею розміри щорічної
допомоги залишалися незмінними до 2005 року, у той час як Верховною Радою України
неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий
державний бюджет.
Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом
законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні
посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та
законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на
підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі
невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному
договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому
акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно статті 71 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дія положень цього Закону не може
призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Дійсно, п. 30 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою
приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзаців 2-
7 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати допомоги на оздоровлення у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Поряд з цим, 09 липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 30 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше(додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2008 рік підлягають задоволенню частково, виходячи с наступного розрахунку.
Щорічна допомога на оздоровлення за 2008 рік в сумі 90 гривен виплачена позивачу в травні 2008 року. Згідно до ст.59 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” розмір мінімальної заробітної плати з 01 квітня 2008 року складав 525 гривен. Таким чином, розмір допомоги на оздоровлення за 2008 рік повинен складати 2100 гривен (525 х 4). З урахуванням отриманих коштів, підлягає стягненню 1910 гривен (2100 – 90).
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у
відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь
держави.
На підставі викладеного, ст. ст. 19, 92 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",
керуючись ст. ст. 8-11, 94, 99, 116, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства
України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про стягнення недотриманих коштів на оздоровлення за 2008 рік, задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради виплатити за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену суму допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 1910 (одна тисяча дев’ятсот десять) гривень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя: __________________