справа № 1-3/08

В И Р О К

І М ’Я М  У К Р А Ї Н И

04 грудня  2008 року     Гребінківський районний суд  Полтавської області у складі:

     головуючого судді                                               Радзівона О.І.

                при секретарі                                                     Кузуб В.В.

                з участю   прокурора                                         Юрченка С.Л.

                 представника потерпілої                                  ОСОБА_1

                 потерпілої:                                                          ОСОБА_2

                 захисника                                                            ОСОБА_3.

                 підсудної:                                                             ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінці кримінальну  справу пообвинуваченню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки АДРЕСА_1, мешканки АДРЕСА_2 не працюючої, освіта середньо-спеціальна, українки, громадянки України, раніше не судимої, на утримані має неповнолітню дитину, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

              ОСОБА_4, працюючи у магазині ПП ОСОБА_2 продавцем ,    у відповідності до  укладеного трудового договору із ОСОБА_2 , являючись матеріально відповідальною особою, яка повинна дбайливо ставитися до переданих їй на зберігання або для іншої мети матеріальних цінностей та приймати міри до попередження шкоди, впродовж періоду з 09 по 29 березня 2006 року, з 17.11.2006 по 27.04.2007 року  давала невідомим особам в борг та брала для власних потреб товар, гроші, внаслідок чого вчинила привласнення і розтрату товарно-матеріальних цінностей,  які перебували в її віданні на загальну суму 31988 (тридцять одна тисяча дев’ятсот вісімдесят вісім) грн.03 коп., чим  заподіяла потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду у зазначеному вище розмірі.

            В судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 свою вину не визнала, та суду пояснила, що в магазині ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» по вул. Петровського  в м. Гребінці  працювала близько трьох років, була оформлена по трудовому договору і несла повну матеріальну відповідальність. Спочатку працювала сама, а потім з ОСОБА_5., потім знову сама. Ревізії у магазині проводилися з періодичністю один-два місяці, саме більше через три місяці, ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_6., її , ОСОБА_7. та бухгалтера з м. Лубен. Вказує на те, що коли вона працювала сама, то нестачі у неї не було. Восени, якого року вона не пам’ятає, їздила на Західну Україну до своїх батьків на 10 днів, перед від’їздом  передала магазин ОСОБА_5 присутності ОСОБА_2, була проведена ревізія, нестачі виявлено не було. Коли вона повернулася, то ОСОБА_2 сказала їй, щоб вона починала працювати, але ревізія проведена не була. Вказує на те, що  працювала разом з ОСОБА_5. ще півтора-два місяці, після чого ревізія виявила нестачу 1100 грн. Це сталося тому, що ОСОБА_2 акт списання вирвала з зошиту і забрала собі. Свою частку нестачі у сумі 550 грн. – сплатила. В період часу з  09 по 29 березня 2007 року, після проведення ревізії було виявлено нестачу у розмірі 3838 грн., вона підписала акт ревізії і сплатила 1314 грн. Щодо нестачі у розмірі 20549грн., яка була у період з листопада 2006 по квітень 2007 років, пояснила , що у жовтні 2006 року була проведена ревізія, яка  не виявила нестачу, було виявлено лишок у розмірі 150 грн., в січні 2007 року ОСОБА_2., зателефонувала їй на мобільний телефон і попрохала, щоб вона провела ревізію, на що ОСОБА_4. повідомила, що за її відсутності вона проводити ревізію відмовляється, але ОСОБА_2 настояла і їй прийшлось проводити ревізію. Тоді вона взяла ОСОБА_7., жінку на ім’яОСОБА_8, прізвище якої їй не відоме і вони провели ревізію. Результати цієї ревізії їй не відомі, так як в обід приїхала ОСОБА_2, забрала акт ревізії з її зошитом і поїхала. Ревізію ОСОБА_2. не вивела та і зошити їй не повернула. При проведенні ревізії у квітні 2007 року ОСОБА_2, виявила нестачу на суму 20549 грн..   Вона підписала акт ревізії, зауважень на акт ніяких не писала, так як ОСОБА_2 сказала їй тільки підписати акт ревізії. По ревізії у квітні 2007 року вона залишила борг постачальникам приблизно 3000 грн.

            Не зважаючи на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_4 підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка показала, що в неї в магазині по вул. Петровського, 39 з 2004 року працювала ОСОБА_4, яка за період з 09 по 28 березня 2006 року привласнила гроші та товар на суму 3838 грн. 07 коп., а також за період з 17.11.2006 року по 27.04.2007 року, також привласнила та розтратила товар і гроші на суму 20549 грн.70 коп. Дані нестачі були виявлені під час ревізії і ОСОБА_4 не оспорювала. Крім цього з березня по 27 квітня 2007 року ОСОБА_4. з постачальниками за товар не розраховувалася, а привласнювала гроші собі, привласнивши таким шляхом 7600грн.26 коп.

(а. с. 75-77,96)

            Показаннями свідка ОСОБА_7., яка показала, що ОСОБА_4, працюючи у магазині ПП ОСОБА_2, давала товар у борг невідомим особам.

(а. с. 134)

            Актами ревізії від 17.11.2006 року і від27.04.2007 року,   які свідчать, що  по результатам проведеної ревізії  17.11.2006 року   факту нестачі ТМЦ не виявлено. В результаті ревізії  від 27.04.2007 року, розмір нестачі  ТМЦ становив 20549,70 грн. І як свідчать матеріали кримінальної справи,  у цей період підсудна працювала сама, і не оспорюючи факту нестачі підписала акт  ревізії.

(а. с. 10-18,25)

            Трудовою угодою та договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність ОСОБА_4.

(а. с. 20-21)

             Таким чином, наявні у справі докази, які були предметом детального дослідження у судовому засіданні, об’єктивно дають підстави суду вважати підсудну винною у інкримінованому їй злочині у повному його об’ємі.

            Вирішуючи питання про призначення підсудній покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особи підсудної, котра за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судима, фактичні обставини справи, що впливають на призначення покарання. Як обставину, що  значно пом’якшує покарання підсудної, суд визнає перебування на її утримані неповнолітньої дитини. Обставин, що  обтяжують покарання підсудної, судом не виявлено.

З врахуванням фактичних обставин справи, підстав і розміру спричиненої шкоди потерпілій, її  позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню в повному об’ємі. Судові витрати,  згідно зі ст. 93 КПК   покладаються на засуджену. Речові докази  у відповідності до ст. 81 КПК  підлягають поверненню їх власникам.  

            Керуючись ст.ст.   332-335 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1р. н., за ч. 1 ст. 191 КК до двох років позбавлення волі. З врахуванням вимог ст.75 КК  звільнити від відбування покарання  та встановити іспитовий термін на один рік, без конфіскації майна

Стягнути на користь потерпілої ОСОБА_2 із засудженої ОСОБА_4 -  32673 (тридцять дві тисячі шістсот сімдесят три) грн. 96 коп. у відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Судові витрати по справі  у розмірах 1955 грн. та 2346 грн.  за проведення  судово-економічних експертиз стягнути із засудженої на користь держави. Речові докази по справі повернути  потерпілій.

            Запобіжний захід засудженій  до набрання вироком законної сили залишити без змін.

                        На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з  моменту його проголошення.

Суддя                                                                                               О.І. Радзівон