№ 2-256/08

Р ІШ Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

            14 жовтня 2008 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Радзівона О.І., при секретарі Кузуб В.В., з участю сторін та їх представників адвоката ОСОБА_1 таОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гребінці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що за час спільного проживання з гр. ОСОБА_5, ними було придбано житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, у зв’язку з цим просить визнати за нею право власності на його Ѕ частину.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, пояснивши наступне: з 1967 р. вона проживає в м. Гребінці. 2004 р. познайомилася з гр. ОСОБА_5, що на той час проживав в м. Алчевськ, Луганської області, та який запропонував їй найближчим часом одружитися.  Погодившись, переїхала на постійне місце проживання   до м. Алчевськ, де проживала з гр. ОСОБА_5 поАДРЕСА_2. Жили сім’єю, без реєстрації шлюбу 2 роки 5 місяців, з 01.07.04 р. до 10.10.06 р.. Вели спільне хазяйство, мали спільні кошти. Отримуючи пенсію, працювала прибиральницею ІІ учбового корпусу в Донбаському державному технічному університеті, весь дохід, зарплату приносила в сім’ю. Згодом разом вирішили переїхати в м. Гребінка. 09.06.05 р. вони знялися з реєстраційного обліку в м. Алчевськ і з того часу по 28.10.05 р. ніде не були прописані, так як чекали, що переоформлять будинок, що по АДРЕСА_1, який на той час продавався та коштував 4 000 доларів США, і пропишуться в ньому, але оформлення затягувалося, а необхідно було отримувати пенсію, тому 28.10.05 р. вони вирішили зареєструватися в буд.АДРЕСА_3, що належить позивачу.  Так як договір купівлі-продажу оформити одразу не вдалося, попросили власника будинку дозволити їм пожити в ньому, давши 2 000 доларів США завдатку без розписки. Коли позивач разом із ОСОБА_5 зробили ремонт в будинку та прибудинкових господарських спорудах, власник вирішив підняти ціну до 6 600 доларів США, обґрунтувавши це наявністю інших покупців, які мають намір придбати спірний будинок за вказаною ціною. Так як позивач та ОСОБА_5 розраховували на ціну будинку у розмірі 4 000 доларів США, то відклали лише 2 000 доларів США, інші заощадження витратили на ремонтні роботи. У зв’язку з відсутністю грошей, позивач вирішила позичити 2 500 доларів США, на що відгукнулась гр. ОСОБА_6, надавши вказані гроші під розписку.18.11.2005 року договір купівлі-продажу був оформлений. Так як позивач вважала ОСОБА_5 своїм чоловіком, то дала згоду на оформлення всіх документів на його ім’я. Коли спірний будинок переоформили ОСОБА_5 прописався в ньому, а позивач залишилася прописаною у своєму будинку, фактично проживаючи у придбаному будинку із ОСОБА_5. Пізніше ОСОБА_5 почав наполягати, щоб позивач продала свій будинок АДРЕСА_3, так як вона часто туди їздить, а на отримані кошти мав намір придбати машину, на що позивач відмовила, так як у неї є син і бачила, що одружуватись ОСОБА_5 не поспішає. На цьому підґрунті виникла сварка, з розвитком якої, позивач вирішила перейти жити у свій будинок, щоб дати гр. ОСОБА_5 все обдумати. Вказує, що він за цей час знайшов собі коханку. Дізнавшись про таке позивач більше не повернулася до будинку, так і  залишившись жити по АДРЕСА_3 з боргом у сумі 2 625 доларів США. Потім ОСОБА_5 захворів, йому зробили операцію, після якої ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер.

На підставі вище викладених обставин позивач просить визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1.

Відповідач позов не визнала. Стверджує, що позивач своїх коштів на придбання будинку та проведення ремонтних робіт не надавала. Факт спільного проживання позивача і гр. ОСОБА_5 (свого брата) категорично заперечує.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив наступне. Шлюб між позивачем і ОСОБА_5 не був зареєстрований, у зв’язку з чим, суд взагалі повинен спочатку вирішити питання факту спільного проживання однією сім’єю,  потім уже про визнання права власності на частину у спільній власності подружжя. Крім цього, зазначає, що позивач припинила відносини із ОСОБА_5 у жовтні 2006 року та написала розписку, що при переїзді забрала 400 доларів США, диван, крісла і в подальшому ні на які речі не претендує. Тобто на момент розірвання стосунків питання про належність частини будинку взагалі не ставилося. Вказує, що у позивача було достатньо часу звернутися до суду за час життя гр. ОСОБА_5 із заявою про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку, але вона цього не зробила, розуміючи, що  будинок придбаний за кошти гр. ОСОБА_5, який мав грошові заощадження, продавши квартиру в м. Алчевськ, гараж, машину та домашні речі. Говорить, що посилання позивача на те, що вона дала згоду на придбання будинку не можна брати до уваги, оскільки нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені в документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою. Просить суд врахувати, що договір купівлі-продажу заключний лише на гр. ОСОБА_5. та зареєстрований в КП «Лубенському міжрайонному бюро технічної інвентаризації» на гр. ОСОБА_5 і тому лише він являється власником житлового будинку АДРЕСА_1, і говорити про право спільної сумісної власності немає ніяких підстав. Наголосив, що позивач порвала всякі стосунки із ОСОБА_5 з жовтня 2006 року, не навідувала його коли він був у лікарні, не приймала ніякої участі у організації його похорон, а все це робила його сестра – відповідач. Запевняє, що ОСОБА_5 не мав наміру одружуватись із позивачем, тому вважає, що позов надуманий, необґрунтований, поданий не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

На підставі викладеного, просить суд відмовити позивачу ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог.           

Під час розгляду справи судом встановлено, що з 01 липня 2004 року та впродовж 3-х років позивач проживала разом з гр. ОСОБА_5. однією сім’єю без реєстрації шлюбних відносин в АДРЕСА_2. 10 червня 2006 року переїхали на постійне місце проживання до м. Гребінка Полтавської області, де 28.10.2005 року зареєструвалися по АДРЕСА_3, про що свідчать відповідні записи у будинковій книзі для прописки громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_4.

 За час спільного проживання ними було прийняте рішення придбати в м. Гребінка житловий будинок, на що, як видно із заяви позивача від 18.11.05 р., остання дала згоду своєму чоловіку ОСОБА_5. купити у спільну власність подружжя будинок за адресою: АДРЕСА_1 за ціну та на умовах на його розсуд. В цій же заяві зазначено, що шлюб між ними не зареєстрований. Справжність підпису ОСОБА_3 на вказаній вище заяві була засвідчена приватним нотаріусом Гребінківського районного нотаріального округу Боровик О.В..

Так як коштів не вистачало, позивач вирішила позичити 2 500 доларів США у гр. ОСОБА_6, підтвердженням чого є розписка від 10.11.05 р., в якій вказано, що ОСОБА_3 отримала в борг від ОСОБА_6 гроші в сумі 2 500 (дві тисячі п’ятсот) доларів США, які зобов’язується віддати згідно домовленості, з урахуванням відсотків.

18.11.2005 року між ОСОБА_7, яка діяла від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_8, ОСОБА_9 від імені якого, на підставі довіреності, діяла ОСОБА_10., ОСОБА_11, ОСОБА_12 та гр. ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно договору ціна будинку становить 20 220 (двадцять тисяч двісті двадцять) грн. Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» власником будинку АДРЕСА_1 являється ОСОБА_5..

Протягом спільного проживання у придбаному будинку позивач дбала про чистоту та порядок в домі, вносила свої власні кошти  на поточні косметичні та ремонтні роботи, що підтверджується наявністю у неї товарних чеків від 14.08.05 р. та 28.08.05 р.. Спільними зусиллями вони переварили газовий котел, розширювальний бак, змінили у котлі терморегулятор, поставили нові вхідні двері до будинку, перекрили коридор, покрасили вікна, двері, батареї, наружні стіни, поклеїли нові шпалери, крім цього, зробили ремонт в літній кухні, гаражі, підвалі, змінили паркан, відремонтували доріжки, відмостки.

Факт спільного проживання сторін однією сім’єю, придбання ними будинку у спільну власність та проведення у ньому ремонтних робіт в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_13, ОСОБА_6 та ОСОБА_14.. Приватний нотаріус Боровик О.В. в судовому засіданні підтвердила факт того, що ОСОБА_5, при реєстрації договору купівлі-продажу будинку заявив про фактичне перебування його у шлюбних відносинах із позивачкою без реєстрації шлюбу, тому майно набувалося у спільну сумісну власність.

10.10.2006 року за певних сімейних обставин позивач, забравши свої власні речі, перейшла проживати до свого будинку АДРЕСА_3, при цьому написала розписку, в якій вказала, що взяла з собою 400 доларів США, 2 крісла та диван вартістю 1 800 (одна тисяча вісімсот) грн. та в подальшому ні на які речі не претендує, і після цього до гр. ОСОБА_5. більше не повернулася.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 20.12.07 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Гребінківського районного управління юстиції Полтавської області. На його похоронах позивач присутньою не була, що підтвердила сама позивач.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

За правилами ст. 368 цього ж Кодексу, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 372 Кодексу, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Отже, виходячи з вище наведеного, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить  до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.       

У відповідності до ч. 1 ст. 74 СК; ч. 1 ст. 355; ст. 368; п. 1 ч. 2 ст. 372 ЦК, керуючись ст. ст. 8; 10; 60; 213-215 ЦПК, суд, -

В И Р І Ш И В :

 Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

 Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на Ѕ частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             підпис                                    О.І.Радзівон

                      Рішення  набрало законної сили і підлягає виконанню.

Секретар

Гребінківського районного суду

Полтавської області                                                                                   Н.С.Симоненко