Справа № 215/1721/15-ц
2/215/1219/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2015 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
у складі:головуючого, судді - Квятковський Я.А.
за участю секретаря - Махоні Н.Ю.
розглянувши в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом; третя особа – Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області,-
ВСТАНОВИВ:
17.04.2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, та зняття з реєстрації ОСОБА_2 за вказаною адресою.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вона є власником на праві приватної власності, приватизованої квартири АДРЕСА_2. В даний час у вищезазначеній квартирі зареєстрована вона та її син ОСОБА_2 – відповідач по справі, який з 2008 року у зазначеному домоволодінні не проживає, місце його знаходження позивачу невідоме. По теперішній час ОСОБА_2 жодного разу за вказаною адресою не з’являвся. Внаслідок того, що відповідач фактично в квартирі не проживає, комунальні платежі, які на нього нараховуються не сплачує, тим самим перешкоджає позивачу у здійсненні її права власності на житло, зокрема вільно володіти та користуватися домоволодінням.
На підставі викладеного, позивачка ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення, котрим усунути перешкоди в користуванні її приватною власністю – житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_3, визнавши ОСОБА_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_3 та зобов’язавши ГУ ДМС України в Дніпропетровській області знятиз реєстрації ОСОБА_2 по вказаній адресі.
В судове засідання позивач не з’явилася, надавши суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому Законом порядку.
Представник третьої особи – Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області - в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому Законом порядку.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову, в порядку заочного розгляду справи зі згоди позивача, слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності є власниками квартири АДРЕСА_4 згідно свідоцтва про право власності №53 від 25.01.2001 року, - а.с.7-8, 10. Разом з позивачем у вищевказаній квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_2 - а.с.5. Згідно акту від 10.04.2015 року, ОСОБА_2 на протязі 5 років не проживає за вказаною адресою, - а.с.9.
Конституція України у ст.47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Згідно приписів статті 405 ЦК України, на яку посилається в позовній заяві позивач, передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. У даному випадку відповідач ОСОБА_2 є співвласником житла, а не членом сім’ї позивача, у зв’язку з чим зазначені вище норми законодавства застосуванню не підлягають.
Крім того, права власника житлового будинку (квартири) визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 Житлового Кодексу України, які передбачають право власника користуватися житлом для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Оскільки право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом, то власник на підставі статті 391 ЦК не може бути визнаний таким, що втратив право користування своїм майном, зокрема жилим приміщенням або виселений із нього, так як це не відповідає характеру спірних правовідносин, й такі вимоги регулюються, зокрема, статтями 71, 72, 109, 110, 116 Житлового кодексу Української РСР.
Доводи позивача про порушення його прав власника внаслідок сплати комунальних послуг за себе і за відповідача спростовуються положеннями ст. 360 ЦК України, згідно яких співвласники відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язані брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном. Відтак позивач не позбавлений права на відшкодування понесених витрат на утримання квартири з відповідача згідно його частки у праві спільної власності.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житлом, визнання таким, що втратив право користування житлом, та зняття з реєстрації ОСОБА_2 необхідно відмовити.
На підставіст.47 Конституції України, керуючись ст.ст.10, 11, 27, 31, 60, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 – відмовити в повному обсязі.
Копію рішення направити сторонам.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене іншими особами, які беруть участь у справі до Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-й денний строк з дня його проголошення. Особа, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
СУДДЯ: