Справа №22ц-20132/2007 Головуючий в першій
Категорія № 21 (1) інстанції - Кулігіна Т.Д.
Доповідач - Карнаух В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого: судді - Михайлів Л.В.
Суддів: -Карнаух В.В., Братіщевої Л.А.
при секретарі - Чубіній А.В.
за участю: представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - Овсянікова Іллі Володимировича, представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 18 липня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку, компенсації та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 18 липня 2007 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1, з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі Фонд соціального страхування) на користь позивача стягнута заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування шкоди за період з 22.08.2002 року по 01.06.2007 року одноразово в сумі 32745,69 грн. та щомісячно, починаючи з 01 червня 2007 року по 1565,75 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат, в іншій частині позову відмовлено.
Фонд соціального страхування в, своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, оскільки суд першої інстанції не взяв до уваги, що Фонд не є належним відповідачем по справі; не перевірив, чи були застосовані ВАТ "Суха Балка" коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів середня заробітна плата не збільшилася у зв'язку із зміною структури заробітної плати; неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), не вірно визначив початок перебігу строку позовної давності та не застосував строк позовної давності, не прийняв до уваги, що відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду соціального страхування на дату проведення перерахунку відповідно до п 3.7.2 Порядку № 83 «Про призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 22.12.2005 року», також судом не вірно визначена професія позивача - бурильник в той час як по матеріалам справи позивач працював прохідником, що призвело до неправильного вирішення спору.
Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що ОСОБА_1 тривалий час, з 1962 року, працював у ВАТ «Суха Балка» на різних посадах, з повним робочим днем у підземних умовах праці. Згідно висновку МСЕК від 07.10.1992 року йому було встановлено втрату професійної працездатності 50 % безстроково.
Відповідач ВАТ "Суха Балка" призначив позивачу щомісячні виплати відшкодування шкоди, заподіяної його здоров'ю, з розрахунку середньої заробітної плати по професії позивача за січень-квітень 1992 року, відкоригованої на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та окладів з врахуванням відсотка втрати професійної працездатності у розмірі 1057143 крб.
Спір між позивачем та ВАТ "Суха Балка" виник з приводу розрахунків та виплат відшкодування шкоди починаючи з липня 1994 року, так як відповідач застосував не всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів, які запроваджувались на підприємстві за період з 01.07.1994 року по 01.04.2001 року, а Фонд соціального страхування продовжив ці виплати у неправильному розмірі.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав їм вірну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що ВАТ «Суха Балка» необгрунтовано при перерахунку розміру відшкодування шкоди позивачеві, не застосував коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів за оспорюваний період: 2 при перерахунку сум відшкодуванні шкоди з 1.07.1994 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 4.07.1994 року « Про збільшення частини тарифів і заробітної плати працівників виробничих галузей народного господарства», і коефіцієнт 2.5 з 1.01.1996 року на підставі спільної постанови адміністрації і профспілкових організацій від 28.12.1995 року № 1982, що не відповідає вимогам п.28 «Правил відшкодування шкоди ...», затверджених постановою КМУ від 23.06.1993 року №472., внаслідок чого утворилася заборгованість за щомісячними виплатами у відшкодування шкоди.
Доводи відповідача про те, що судом незаконно зроблено перерахунок страхових виплат всупереч п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10.2003р. «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд не дав належну правову оцінку економічному обгрунтуванню застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів та фактичної заробітної плати, судом неправильно застосовано п. 28 «Правил відшкодування шкоди...», є безпідставні, оскільки згідно п. 28 абз. 5 "Правил відшкодування шкоди", які діяли на момент виниклих між сторонами правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у разі кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться щляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві, таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність перерахування щомісячних сум у відшкодування шкоди позивачу та застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів по ВАТ
«Суха Балка» при перерахунку сум відшкодування шкоди, оскільки статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» заборонено включати в колективні договори і угоди умови, погіршуючи положення працівників відповідно до чинного законодавства і наказало такі умови вважати недійсними.
Суд також обгрунтовано застосував коефіцієнти росту заробітної плати в галузі національної економіки при визначенні сум, що підлягають виплаті відповідачем за період з 01.03.2002р, а саме: коефіцієнт 1,193 з 01.03.2002р., коефіцієнт 1.182 з 01.03.2003 p., коефіцієнт 1.152 з 01.03.2004р., коефіцієнт 1.238 з 01.03.2005р., коефіцієнт 1.203 з 01.03.2006 року та 1.183 з 01.03.2007 року.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залучення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі в якості відповідача по справі і стягнув суму заборгованості по щомісячним страховим виплатам, з 22.08.2002 року, оскільки Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", набрав чинності з 01.04.2001 року.
Доводи відповідача Фонду соціального страхування про те, що суд не врахував, що у Фонду соціального страхування є юридичний інтерес як 3-ї особи є безпідставними, спростовуються матеріалами справи і висновками суду.
Також колегія суддів приходить до висновку, що судом правильно, у відповідності із роз'ясненнями, викладеними у п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року № 2 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та відповідно до положень ст.. 71 ЦК України застосовано строк позовної давності у три роки та стягнуто заборгованість починаючи з 22.08.2002 року, оскільки вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягає задоволенню за час, що не перевищує трьох років, а як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 22.08.2005 року, що спростовує доводи Фонду соціального страхування про невірне застосування судом строку позовної давності.
Доводи апеляційної скарги про те, що ухвалюючи рішення суд першої інстанції не звернув уваги та не перевірив, що відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду соціального страхування на дату проведення перерахунку відповідно до п 3.7.2 Порядку № 83 «Про призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 22.12.2005 року» (далі Порядок № 83) не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як вбачається з матеріалів справи, перераховуючи розмір щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів по ВАТ «Суха Балка» та застосовуючи коефіцієнти росту заробітної плати в галузі національної економіки, виходячи з відкоригованої заробітної плати по професії позивача, судом враховані положення Порядку № 83 та розмір . відкоригованої заробітної плати за періоди з 01.03.2002 року по 01.03.2005 року не перевищує максимальну величину, з якої сплавлялися страхові внески до Фонду соціального страхування.
Також безпідставними є доводи Фонду соціального страхування щодо необґрунтованості рішення суду першої інстанції, оскільки на думку колегії суддів, висновки районного суду узгоджуються з вимогами ст. 10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, однак Відділення Фонду не надало суду ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень про те, що розмір фактичної заробітної плати за професією позивача в оспорюваний період не підвищувався, тоді як позивач свої позовні вимоги щодо застосування спірних коефіцієнтів обґрунтував Спільними Постановами адміністрації та профспілкового комітету підприємства і відповідач не спростував вказані докази.
Посилання у скарзі на те, що судом не вірно визначена професія позивача -бурильник, в той час як згідно матеріалів справи, позивач працював прохідником, не можуть бути прийняті до уваги та спростовуються довідкою про перетарифікацію робітників, проведену по РУ ім. 22 Партз'їзду (ВАТ «Суха Балка») з 01.11.1987 року, наданою в судове засідання представником ВАТ «Суха Балка», згідно якої професія «бурильник шпурів» була перейменована в професію «прохідник».
Інші доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, спростовуються висновками суду і матеріалами справи.
На підставі вищевикладеного, колегія судців вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, тому апеляційну скаргу Фонду соціального страхування слід відхилити, рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 18 липня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.