Справа № 2а-104/09
П О С Т А Н О В А|розв'язання,вирішення,розв'язування|
Іменем України
24.03.2009 року Красноперекопській міськрайонний суд АР Крим в складі:
головуючого судді Караваєва К.М.,
при секретарі Джурило Ю.П., розглянувши|розгледівши| у м. Красноперекопську|громадянську| справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим, 3-ї особи - Державне казначейство України, Пенсійний фонд України, про стягнення сум,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка 16.02.2009 року звернулася з адміністративним позовом до відповідача, просить|прохає| суд зобов’язати його нарахувати їй, як дитині війни, відповідно до ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн, оскільки така допомога, в порушення вимог чинного законодавства України та рішення Конституційного суду України від 9.07.2007 року, їй не нараховувалася та не виплачувалася.
В зв’язку з тим, що про належні їй, як дитині війни, виплати і про існування рішення Конституційного суду України від 9.07.2007 року ОСОБА_1 стало відоме у теперішній час із засобів масової інформації, то вона також просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 17.02.2009 року по справі притягнути у якості 3-х осіб Пенсійний фонд України і Державне казначейство України.
В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги і наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача – управління ПФУ в Красноперекопському районі АР Крим - Бавбеков Р.З. заперечує проти позову, посилаючись на наступні обставини.
Так, відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-1У від 18.11.2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання або державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, п.17 ст.77 ЗУ “Про державний бюджет України на 2006 рік” та п.12 ст.71 ЗУ “Про державний бюджет України на 2007 рік” дія вищевказаної норми Закону була зупинена на 2006 та 2007 роки.
Дійсно, рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року визнано, що п.12 ст.77 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» не відповідає Конституції України, однак дана норма Закону втратила силу лише від дня прийняття рішення.
Також, Верховною Радою України, на виконанні рішення суду, не були внесені відповідні зміни у вказаний Закон, внаслідок чого, на виплату щомісячної соціальної допомоги, розмір якої визначений ч.1 ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», не були виділені бюджетні кошти.
Крім того, на думку представника відповідача, у період 2006-2007 роках був відсутній механізм реалізації положень ч.1 ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”.
Також, оскільки строк звернення адміністративного до суду, встановлений ст.99 КАС України – 1 рік, позивачкою пропущений без поважних причин, то останній слід відмовити у позові і з цих підстав.
Представники 3-х осіб – Пенсійного Фонду України та Державного казначейства України в суд не з’явилися, належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, заперечень проти позову ОСОБА_1 не надали.
Суд, вислухав сторони, вивчивши матеріали справи|речі|, вважає|гадає| за необхідне у позові ОСОБА_1 відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в д.Партінет Ялтинського району АР Крим.
Згідно тимчасової довідки Управління праці та соціального захисту населення Красноперекопськой райдержадміністрації № 3864 від 31.01.2006 року та відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний статус дітей війни», вона є дитиною війни та має право на державну допомогу у випадках і на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ «Про соціальний статус дітей війни» (у редакції Закону України від 18.11.2004 року № 2195-1У), дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 58 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на Пенсійний фонд покладено керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використання коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов’язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Правлінням ПФУ № 8-2 від 30.04.2002 року, відповідно до п.1.1 Розділу 1 Положення про головні управління ПФУ в АР Крим, областях, містах Київа та Севастополя, затвердженого Постановою ПФ України від 27.06.2002 року № 11-2, згідно яких, управління Пенсійного фонду України в Красноперекопськом районі є органом виконавчої влади та суб’єктом владних повноважень, встановлено, що до основних завдань управління входять забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата встановлених законодавством пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Згідно ст.7 ЗУ «Про соціальний статус дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Разом з тим, п.17 ст.77 ЗУ “Про державний бюджет України на 2006 рік” та п.12 ст.71 ЗУ “Про державний бюджет України на 2007 рік” дія норми ст.6 ЗУ «Про соціальний статус дітей війни» була зупинена на 2006 та 2007 роки.
Також, ст.111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний статус дітей війни», виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України № 6-РП від 9.07.2007 року визнано такими, що не відповідають ст.ст.1,3,6,8,19,21,22 Конституції України, у числі інших, норми ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» - п.12 ст.71 та ст.111 Закону.
Згідно до ч.2 ст.73, ст.74 ЗУ «Про конституційний суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони втрачають чинність з дня прийняття Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, що має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей вищезазначених законів, які визнані неконституційними.
Таким чином, починаючи з 9.07.2007 року і по 31.12.2007 року управління ПФУ в Красноперекопському районі АР Крим повинно було нараховувати та виплачувати позивачки щомісячну соціальну допомогу відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ «Про соціальний статус дітей війни» (у редакції Закону України від 18.11.2004 року № 2195-1У), у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак, в порушенні вимог законодавства України, цього не зробило.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про можливість визнання протиправними дії відповідача лише в період з липня по грудень 2007 року.
Разом з тим, відповідно до ст.ст.99,100 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчисляється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
З матеріалів справи та пояснень сторін витікає, що позивачка звернувся до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав щодо нарахування їй недоплаченої щомісячної допомоги за 2006 та 2007 роки лише 16.02.2009 року, тобто за межами річного строку.
Доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 не надано, при цьому представник відповідача в своїх запереченнях на позов наполягає на застосуванні положень ст.ст.99,100 КАС України в частині відмови в задоволенні позову у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.
При таких обставинах суд приходить до висновку про те, що у позові ОСОБА_1 слід відмовити з підстав пропуску нею строку звернення до суду.
Доводи ОСОБА_1 про те, що про належність права на вказані соціальні виплати, їй стало відоме лише у теперішній час із засобів масової інформації, суд визнає необгрутованими, оскільки вона своєчасно була повідомлена Красноперекопським УПЗН про отримання статусу «дитини війни» і про можливість користування пільгами відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а тому могла, в разі незаконної відмови у виплаті державної соціальної допомоги, звернутися за захистом своїх прав у встановлений законом строк до суду.
Також ОСОБА_1 нічого не заважало самостійно своєчасно дізнатися про прийняття рішення Конституційного суду України від 9.07.2007 року із засобів масової інформації або від представників відповідача, однак вона цього не зробила.
Керуючись ст.1,6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни»”, п.17 ст.77 ЗУ “Про державний бюджет України на 2006 рік” та п.12 ст.71 ЗУ “Про державний бюджет України на 2007 рік”, ст.58 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року № 6-рн/2007,|| ст.ст.9,11,12,71,94,99,100,122,159-163,167,186 КАС |України, суд
П О С Т А Н О В И В|розв'язав|:
У позові ОСОБА_1 відмовити у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Севастопольського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його оголошення через Красноперекопській міськрайонний суд АР Крим.
На постанову|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути подана апеляція в Севастопольський апеляційний адміністративний суд протягом 20 днів з дня подачі заяви про її апеляційне оскарження через Красноперекопській міськрайонний суд АР Крим.
Суддя: