Справа № 2-571/ 2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 грудня 2008 року     Совєтський районний суд

Автономної Республіки Крим

у складі:    головуючого судді     - Петрової Ю.В.

при секретарі     - Тріфонової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та зменшення розміру стягуваних аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, які стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, по примусовому виконанню рішення Совєтського районного суду АР Крим від 02 квітня 2003 року, у розмірі 1822 гривні 35 копійок, та зменшення розміру стягуваних аліментів до 100 гривень щомісячно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 2004 року позивач хворіє, у зв'язку з хворобою періодично проходить курси стаціонарного лікування та має постійно лікуватися амбулаторно, що вимагає матеріальних витрат. Хворобливий стан здоров'я погіршив матеріальний стан сім'ї, у зв'язку з чим станом на 01 квітня 2008 року він має заборгованість по сплаті аліментів, які стягуються на користь позивача, у розмірі 1822 гривні 35 копійок, від сплати якої просить звільнити, а також зменшити розмір стягуваних аліментів до 100 гривень щомісячно, за тих підстав, що на даний час він не працевлаштований, отриманої пенсії не вистачає на придбання ліків, крім того, він має ще двох неповнолітніх дітей, які стають менш забезпеченими, ніж та дитина, на користь якої позивач сплачує аліменти.

Згодом, у попередньому судовому засіданні позивач збільшив заявлені позовні вимоги та просив звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, яка станом на 01 листопада 2008 року складає 2711 гривень 63 копійки.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали збільшені позовні вимоги, наполягаючи на їх задоволенні, посилаючись на викладені у позовній заяві вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, на адресу суду направила заяву, у якій позовні вимоги визнала у повному обсязі, а також просила розглянути справу за її відсутністю, що суд вважає за можливе у відповідності до вимог ст. 158 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали, вивчивши обставини справи, встановив наступне:

Постановою Совєтського районного суду АР Крим від 02 квітня 2003 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менш 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно на кожну дитину, починаючи з 21 березня 2003 року і до досягнення нею повноліття.

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам, проведеному державним виконавцем ДВС Совєтського районного управління юстиції від 06 листопада 2008 року, ОСОБА_1 станом на 01 листопада 2008 року має заборгованість по аліментам у сумі 2711 гривень 63 копійки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим та отримує пенсію з липня 2007 року по другій групі інвалідності.

Крім того, наявна у матеріалах справи копія довідки Білогірського міжрайонного МСЕК серії НОМЕР_1 від 11 травня 2007 року свідчить, що ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності загального захворювання.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 з 24 листопада 2005 року перебуває на «Д» обліку у протитуберкульозному кабінеті.

При цьому, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 у період з 04 квітня 2005 року до 30 квітня 2005 року та з 03 жовтня 2005 року до 28 жовтня 2005 року проходив стаціонарне лікування у Центральної міської лікарні № 1 м. Феодосія, з 27 лютого 2007 року до 06 липня 2007 року та з 14 січня 2008 року до 24 травня 2008 року - у КРУ «Протитуберкульозний диспансер № 1», та потребує стаціонарного лікування у осінньо-зимовий період.

Згідно до ст. 192 ч. 1 СК України розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду з позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.

Відповідно до вимог ст. 197 ч. 2 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Судом встановлено, що на час пред'явлення позову про зменшення розміру стягуваних аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам, матеріальний стан позивача ОСОБА_1 порівняно з тим, який існував на час вирішення справи 02 квітня 2003 року значно зменшився у бік погіршення.

При цьому, розглядаючи питання про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, зміну розміру аліментів та встановлення величини аліментного платежу та способу визначення, суд виходить з положень ст.ст. 192 ч. 1, 197 ч. 2 СК України та, оцінюючи матеріальне положення відповідача і позивача, у якого на утримання знаходиться ще дві неповнолітні дитини, що підтверджено відповідними документами, також враховує, що невиконання аліментного обов'язку було зумовлено тяжкою хворобою позивача та необхідністю подальшого лікування, оскільки ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, і отримує пенсію по інвалідності, не працює та потребує стаціонарного лікування, що підтверджується відповідними лікарським документами, наявними у матеріалах справи, і матеріальне положення дитини, яка потребує матеріальної допомоги, та приймає до уваги, що відповідач визнала позов у повному обсязі і це не порушує права і інтереси інших осіб, вважає, що є законні підстави для задоволення позову і вважає за можливе звільнити від сплати заборгованості по аліментам у розмірі 2711 гривень 63 копійки, а також зменшити розмір аліментів, стягуваних з позивача на користь відповідача, встановивши розмір аліментного платежу у сумі 100 гривень, саме такий розмір буде достатнім для утримання дитини та ОСОБА_1, враховуючи всі його доходи, в змозі його виплачувати.

При цьому згідно зі ст. 184 ч.2 СК України розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до абз. 4 п. 23 Постанови № З Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати по справі підлягають компенсації за рахунок держави.

На підставі ст.ст. 180-182, 184, 192 ч. 1, 197 ч.2 СК України, керуючись ст.ст. 5, 10, 14, 57, 60, 81, 88, 208, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам, які стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, по примусовому виконанню рішення Совєтського районного суду АР Крим від 02 квітня 2003 року у розмірі 2711 (дві тисячі сімсот одинадцять) гривень 63 копійки.

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця Чкаловської сільської Ради Самаркандського району Самаркандської області, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 100 (сто) гривень щомісячно, який підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Сплату судових витрат віднести на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосія шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі подання заяви про апеляційне оскарження після закінчення двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.