Судове рішення #431057
35/19-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2006 р.                                                           Справа № 35/19-06  


Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Сенчук І.В.


за участю представників сторін:

позивача - Вишневецький Ю.О. (дов. б/н від 03.12.05)

відповідача -  Закосаренко Д.М. (дов. б/н від 20.11.06)

Державної виконавчої служби у Київському р-ні м.Харкова - не з'явився,


розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Система", м. Харків (вх. № 3890 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.10.06р.

по скарзі Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Харків

на постанову начальника ВДВС Київського РУЮ м. Харкова від 02.10.03р. у виконавчому провадженні за наказом арбітражного суду Харківської області від 23.06.97р. по справі № 3184/2-22-24063

за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства "Система", м. Харків

про стягнення 30 843,33 грн., -     


встановив:


Рішенням арбітражного суду Харківської області від 17.06.97   у справі   № 3184/2-22-24063 стягнуто з відповідача на користь позивача 27656,05 грн. боргу та 3187,28 грн. пені - усього 30 843,33 грн. Наказ видано позивачу (стягувачу) 23.06.97.

12.10.04 стягувач звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на постанову начальника ВДВС Київського РУЮ м.Харкова від 02.10.03 по виконавчому провадженню за наказом арбітражного суду у справі   № 3184/2-22-24063.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Постановою від 22.12.05 Вищого господарського суду України у справі №47/193-05 (н/р 3184/2-22-24063) скасовано ухвалу від 03.08.03 господарського  суду Харківської області, якою відмовлено в задоволенні скарги стягувача, а також ухвалу від 03.10.05 Харківського апеляційного господарського суду, якою вказану ухвалу було залишено без змін; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою  від 09.10.06 господарського суду Харківської області (суддя Пелипенко Н.М.)  скаргу стягувача задоволено; скасовано постанову начальника ВДВС Київського РУЮ м.Харкова від 02.10.03 у справі №3184/2-22-24063;  зобов'язано ДВС у Київському районі м.Харкова продовжити виконавчі дії по примусовому виконанню наказу арбітражного суду у справі  № 3184/2-22-24063 з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.07.01, а також - провести усі виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій.

ВІдповідач (боржник) - ВАТ "Система" - із ухвалою не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, а також на порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення.

Позивач (стягувач) надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів відповідача (боржника), просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Державна виконавча служба у Київському районі м.Харкова, повідомлена належним чином про час та місце судового засідання, не направила свого представника для участі у даному засіданні. З огляду на дану обставину та враховуючи згоду представників позивача та відповідача, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника державної виконавчої служби.

Заслухавши представників сторін у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ВАТ "Система" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом,  наказ арбітражного суду у справі  № 3184/2-22-24063 видано позивачу 23.06.97. В установлені законом строки для пред’явлення наказу до банківської установи стягувачем платіжною вимогою №27/41 від 31.07.97 з наказом арбітражного суду було пред’явлено для списання коштів з розрахункового рахунку боржника.

Банк боржника - ФАБ «Енергобанк» - повернув даний наказ та вищевказану платіжну вимогу №27/41 від 31.07.97 до банку стягувача, а саме, до відділення №2 ХФ АКІБ «УкрСиббанк», у порядку ст.19 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 р. у зв’язку з відсутністю коштів на розрахунковому рахунку боржника.

Як встановлено місцевим господарським судом, 10.07.01 наказ з додатками було надіслано стягувачем до виконавчої служби, 19.07.01 наказ надійшов до ВДВС Київського районного управління юстиції м.Харкова, і цього ж дня за даним наказом було відкрито виконавче провадження.

24.09.03, тобто більше, ніж через два роки після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, ВАТ «Система» подало скаргу на зазначену постанову начальнику ВДВС Київського районного управління юстиції м.Харкова.  За даною скаргою начальником ВДВС Київського районного управління юстиції м.Харкова 02.10.03 винесено постанову, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.07.01 на тій підставі, що стягувачем пред’явлено для виконання наказ з порушенням трьохмісячного строку, встановленого Законом України «Про виконавче провадження», а також на підставі невідповідності зазначеного наказу вимогам до виконавчого документа, встановленим статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження».

ВАТ «Система» в апеляційній скарзі також наполягає на тому, що стягувачем пропущено строк пред’явлення наказу до виконання.

Отже для вирішення питання щодо правомірності скасування місцевим господарським судом постанови від 02.10.03 начальника ВДВС Київського районного управління юстиції м.Харкова, на думку колегії суддів, першочергове значення має встановлення факту, коли саме банк боржника повернув банку стягувача вищевказаний наказ та платіжну вимогу №27/41 від 31.07.97 і чи дійсно стягувач, надіславши даний наказ до виконавчої служби 10.07.01, пропустив строк його пред’явлення до виконання. У постанові від 22.12.05 Вищого господарського суду України у даній справі також міститься відповідна вказівка щодо з’ясування вищезазначених обставин, що в силу статті 111-12  Господарського процесуального кодексу України є обов’язковою для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка була чинною на час пред’явлення стягувачем наказу до виконання), накази арбітражних судів можуть бути пред’явлені до виконання протягом трьох місяців.

Згідно з частиною 3 статті 22 цього ж Закону, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю  повного  або  часткового  виконання  рішення   строк пред'явлення  виконавчого  документа  до  виконання  після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу. Отже, у відповідності до вказаної норми, трьохмісячний строк має бути відраховано саме від дати повернення наказу арбітражного суду стягувачу.

Місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі – із посиланням на лист начальника відділення №2 ХФ АКІБ «Укрсиббанк» «ХРУ» - зазначено, що платіжну вимогу №27/41 від 31.07.97 було повернуто до вказаного банку 20.04.01. На підставі даного факту судом першої інстанції зроблено висновок, що направлення стягувачем наказу арбітражного суду до ВДВС Київського районного управління юстиції 10.07.01  було здійснено в межах встановленого трьохмісячного строку.

Представник ВАТ «Система» у судовому засіданні зазначав, що отримання банком стягувача  платіжної вимоги 20.04.01 не є підставою для висновку, що саме цього ж дня отримано і наказ арбітражного суду.

З метою уточнення даної обставини, у відповідності до вимог статей 38, 99 Господарського процесуального кодексу України, Харківським апеляційним господарським судом ухвалою від 21.11.06 було зобов’язано Харківське регіональне управління АКІБ "Укрсиббанк" надати суду письмові пояснення, в яких зокрема вказати дату повернення наказу стягувачу та пояснити, чи міг наказ арбітражного суду Харківської області від 23.06.97 бути повернутий стягувачу раніше, ніж до АКІБ "Укрсиббанк" надійшла вищевказана платіжна вимога у зв'язку з набранням чинності Законом України №2181 "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

В отриманій із установи банку відповіді (вх.№9419 від 04.12.06) зазначено, що до платіжної вимоги, яку було повернуто до банку стягувача 20.04.01, був доданий наказ арбітражного суду, на підставі якого була виставлена ця платіжна вимога, тобто наказ арбітражного суду ніяк не міг бути повернутий стягувачу раніше, ніж платіжна вимога, виставлена на підставі цього наказу.

На думку колегії суддів, даний доказ беззаперечно свідчить про те, що наказ було повернуто стягувачу не раніше 20.04.01 (оскільки цього дня наказ було отримано відділенням ХФ АКІБ «УкрСиббанк» «ХРУ» для повернення його до філії «УМГ «Харківтрансгаз»). Отже строк пред’явлення наказу до виконання розпочався не раніше 20.04.01 і, відповідно, закінчився не раніше 20.07.01, тоді як стягувачем направлено даний наказ до ВДВС 10.07.01 – тобто в межах встановленого трьохмісячного строку.

Таким чином, колегія суддів відзначає, що висновок, зроблений ВДВС Київського районного управління юстиції м.Харкова в оскаржуваній стягувачем постанові від 02.10.13, а також твердження заявника апеляційної скарги про порушення стягувачем вищезазначеного строку спростовуються матеріалами справи.

У постанові від 02.10.03 зазначено також  що наказ арбітражного суду не відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження». Але, як обґрунтовано вказано в ухвалі місцевого господарського суду від 09.10.06 у даній справі, при винесенні вказаної постанови державною виконавчою службою не враховано, що Закон України «Про виконавче провадження» набрав чинності з 01.07.99, тоді як наказ видано арбітражним судом Харківської області 23.06.97, тому вимоги статті 19 вищезазначеного Закону не можуть поширюватися на даний наказ. До того ж, як вбачається з тексту постанови від 02.10.03, у ній не зазначено конкретні недоліки наказу арбітражного суду, на підставі яких у відкритті виконавчого провадження має бути відмовлено.

Колегія суддів також зазначає, що невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 вищезазначеного Закону, як підстава для відмови у відкритті виконавчого провадження на час винесення державним виконавцем постанови від 19.07.01 була відсутня у статті 26 даного Закону, оскільки відповідні зміни до вказаної норми набули чинності з 29.08.03.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова від 02.10.03 винесена поза межами строку, встановленого статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» для здійснення виконавчого провадження, без відновлення встановленого частиною 7 статті 24 вказаного Закону десятиденного строку для оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження.

Отже колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно задоволено скаргу стягувача та скасовано постанову начальника відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м.Харкова від 02.10.03 по справі №3184/2-22-24063 як таку, що прийнята з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» і, відповідно – зобов’язано державну виконавчу службу з дня винесення постанови від 19.07.01 про відкриття виконавчого провадження провести усі необхідні виконавчі дії по примусовому виконанню наказу арбітражного суду.

Враховуючи обґрунтованість та підтвердженість матеріалами справи висновків місцевого господарського суду, а також з огляду на те, що заявником апеляційної скарги не дотримано вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язковості доведення обставин, на які кожна сторона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів вважає, що підстави для скасування даної ухвали та для задоволення апеляційної скарги відсутні.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд


постановив:


Ухвалу господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2006 року у справі №35/19-06 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.


         Головуючий суддя                                                                      


                                 Судді                                                                      


                                                                                                                 



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація