Справа № 2-103/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2011 м.Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

          головуючого судді – Березовського О.Д.,

          при секретарі –Швачко О.В.,

          за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 10.02.2011 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з останнього аліментів на утримання неповнолітнього сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У позовній заяві позивач зазначила, що 13 вересня 2008 року вона уклала шлюб з відповідачем, який вони зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області, і прожила з ним до вересня 2010 року. Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Матеріальну допомогу на утримання сина відповідач їй з вересня 2010 року не надає взагалі. Вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку ( доходу ), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягувати з дня пред’явлення позову до суду і до досягнення сином повноліття.

Ухвалою судді від 14 лютого 2011 року відкрито провадження у зазначеній справі.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені нею позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Підтвердила обставини викладені в позовній заяві. Зазначила, що шлюб з відповідачем було зареєстровано 13 вересня 2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області. Від шлюбу вони мають одного неповнолітнього сина, який на даний час проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Позивач зазначила, що вже пів року відповідач не надає матеріальної допомоги і нічим не допомагає. Вона зверталась до відповідача з проханням допомогти, спочатку він погоджувався, але потім, коли отримував гроші, то програвав їх у автомати та купував горілку. Вже 6 місяців вони не живуть разом і за цей час ніякої допомоги відповідач їй не надавав. Вона отримує 130 грн. державної допомоги на дитину, інших доходів у неї немає. З листопада 2010 року відповідач перебуває в місцях позбавлення волі. Приблизно з квітня до листопада 2010 року він працював в Республіці Білорусь, всі гроші які заробляв –пропивав. За весь 2010 року він надав 350 грн. та 4 апельсини.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, не надав суду заяви про неможливість явки до суду та відкладення судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ( постановляє заочне рішення ).

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про шлюб серії 1-ЕЛ № 034750, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області 13.09.2008 року, встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровано 13 вересня 2008 року, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області 13.09.2008 року зроблено відповідний актовий запис за № 73. Спільне прізвище подружжя після реєстрації шлюбу –ОСОБА_2, ОСОБА_2 ( а.с. 3 ).

Згідно свідоцтва про народження серії І-ЕЛ № 088073 встановлено, що ОСОБА_3 народився 27 січня 2010 року та його батьками значаться ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 4 ).

Відповідно до довідки виконкому Городнянської міської ради встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2. До складу її сім’ї входять чоловік –ОСОБА_2, син –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який знаходиться на утриманні матері ( а.с. 5 ).

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частина 3 ст. 88 ЦПК України передбачає, що в разі, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено державне мито в сумі 51 грн. 00 коп., а також 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, які підлягають стягненню з відповідача.

Згідно приписів ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятковим випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, з врахуванням стану здоров’я та матеріального становища ОСОБА_2, матеріального становища позивача, стану здоров’я та матеріального становища відповідача, відсутності у відповідача на утриманні інших дітей та непрацездатних осіб, що свідчить про його можливість надавати матеріальну допомогу сину ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. З урахуванням обставин встановлених в ході судового розгляду справи, суд приходить до висновку щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 10.02.2011 року і до 27.01.2028 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180, 181, 182 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 74, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224-227 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.м.т. Березна Менського району Чернігівської області, громадянина України, який знаходиться за адресою : Республіка Білорусь Могильовська область м. Бобруйськ, виправна колонія № 2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 лютого 2011 року і до 27.01.2028 року.

Стягнути з ОСОБА_2 51 грн. 00 коп. державного мита на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи для зарахування на рахунок № 31212259700101 держбюджету Городнянського району, код одержувача 21406290, ГУ ДКУ в Чернігівській області, МФО 853592.

Стягнення суми в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Направити ОСОБА_2, рекомендованим листом з повідомленням, копію заочного рішення на протязі 3 днів з дня його проголошення і роз’яснити, що він має право на протязі 10 днів з дня отримання його копії подати до суду заяву про перегляд заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя            О. Д. Березовський