УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2015 року м. Львів Справа № 876/10620/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді – Рибачука А.І.,
суддів – Багрія В.М., Старунського Д.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2014 року у справі № 159/6368/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
ВСТАНОВИВ:
21 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області (далі – управління), в якому просила зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, як державному службовцю, з 01 вересня 2011 року, з урахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок), включаючи суми матеріальних допомог, індексації заробітної плати та інших фактично отриманих сум, як складових заробітної плати, з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії згідно норм чинного законодавства та залишити визначальний базовий місяць для проведення індексації – серпень 2011 року.
Позов обґрунтувала посиланням на статтю 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статтю 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Зазначала, що всі виплати, з яких нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, повинні враховуватись при визначенні розміру заробітної плати для призначення пенсії.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2014 року вказаний позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії як державному службовцю з урахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески, включаючи суми матеріальних допомог, індексації заробітної плати та інших фактично отриманих сум, як складових заробітної плати, з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії, з 03 жовтня 2014 року, залишивши визначальний базовий місяць без змін. В решті позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що суд першої інстанції не врахував, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати не входять до складу заробітної плати, передбаченої статтею 33 Закону України «Про державну службу», а отже, такі виплати не належать до інших надбавок, тому підстав для врахування цих виплат при розрахунку спеціального виду пенсії - пенсії державного службовця, яку отримує позивач, немає.
Оскільки особами, які беруть участь у справі, не подано клопотання про розгляд справи за їх участю, суд відповідно до пункту 1 частини 1 статті 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 01 вересня 2011 року ОСОБА_1 призначена пенсія державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».
03 жовтня 2014 року позивач звернулась до управління із заявою про перерахунок пенсії та включення до складу заробітної плати при обчисленні пенсії сум матеріальних допомог та індексації заробітної плати, однак, згідно з листом управління від 16 жовтня 2014 року № 273/Ч-01 їй було відмовлено у проведенні такого перерахунку.
Відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що матеріальні допомоги на оздоровлення та на соціально-побутові потреби входять до структури заробітної плати державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Також, суд погоджується з висновком судом першої інстанції, що позивач звернулась до управління із заявою про перерахунок її пенсії, долучивши до неї відповідну довідку про складові заробітної плати, лише 03 жовтня 2014 року, а відповідно саме з цієї дати у відповідача виник обов’язок здійснити перерахунок та виплату їй пенсії з урахуванням усіх зазначених у цій довідці виплат, з яких нараховані та сплачені страхові внески.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду – без змін.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2014 року у справі № 159/6368/14-а – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: А.І. Рибачук
Судді В.М. Багрій
Д.М. Старунський