Справа № 1-26/2009

                                                                В И Р О К

                                            ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 лютого 2009 року                                                                                              м.Олевськ

                            Олевський районний суд Житомирської області в складі :

                                      головуючого-судді     Волощука   В.В.

                                      при секретарі               Корнєйчук О.В.    

                                      з участю прокурора    Вінійчук     Я.М.

                                      потерпілої                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м. Олевську кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина  України, українця,  ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше судимого: 23.05.2002 року Олевським районним судом Житомирської області за ст.15, ч.1 ст.152, ч.1 ст.296, ст.70 КК України до трьох років і шести місяців позбавлення волі, 22.08.2003 року за постановою Корстенського районного суду Житомирської області на підставі ст.3 Закону України „Про амністію” звільненого від відбування покарання з не відбутим строком покарання два роки 22 дні,

 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, -

                                                            В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, обвинувачується в тому, що в період часу з 19.04.2001 року по 31.12.2008 року злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Так рішенням Олевського районного суду від 06.04.2000 року стягнуто з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 в розміри 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше Ѕ частини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця на кожну дитину, починаючи з 15.02.2000 року до досягнення повноліття старшою дитиною, тобто  до 03.12.2012 року, а далі в розміри ј частини заробітку до повноліття дочки ОСОБА_4, тобто до 11.11.2014 року, чим допустив заборгованість в сумі 14153.25 грн.

Підсудний ОСОБА_2, у судовому засіданні свою винність в пред”явленому обвинуваченні визнав повністю та надав суду покази по суті вчиненого ним злочину, підтвердивши, що йому відомо про те, що він повинен сплачувати аліменти на своїх дітей. Йому було роз’яснено про те, що він повинен регулярно сплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей до їх повноліття та повідомляти державного виконавця про працевлаштування.  Аліменти не міг сплачувати, так як ніде не працює, постійного заробітку не має а живе на випадкові заробітки. У скоєному щиро кається.

Крім повного визнання своєї винності підсудним ОСОБА_2, його винність у вчиненні інкримінованого злочину стверджується також показами потерпілої, свідків, зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:

показами потерпілої ОСОБА_1, яка у судовому засіданні ствердила те, що підсудний дійсно ухиляється від сплати аліментів, не надає їй будь-якої допомоги у вихованні дітей та не сплачує аліменти за вказаний період на їх утримання. Діти знаходяться на повному її утриманні та вихованні. Просить суд суворий вид та міру покарання до підсудного не застосовувати;

свідок ОСОБА_5, у судовому засіданні надав покази про те, що він дійсно є приватним підприємцем та займається переробкою деревини. За усною домовленістю між ним та  ОСОБА_2, останній періодично допомагає йому у завантаженні лісопродукції замовнику, за, що він з ним зразу ж розраховується. Як в подальшому підсудний використовує зароблені кошти йому не відомо. Він знає, що підсудний має двох неповнолітніх дітей на утримання яких за рішенням суду повинен сплачувати аліменти на їх утримання. Чи сплачує підсудний аліменти йому не відомо;

свідок ОСОБА_6, у судовому засіданні надала покази зазначивши, що вона працює державним виконавцем відділу ДВС Олевського районного управління юстиції. У неї на виконанні знаходиться виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2,  на користь ОСОБА_1, аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей. Вона неодноразово роз’яснювала підсудному порядок сплати аліментів, про наслідки не сплати та ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, але це не дало позитивних результатів. Вона вважає, що дії підсудного є умисними;

показами свідка ОСОБА_7, наданими ним на досудовому слідстві та перевіреними і оголошеними у судовому засіданні з яких слідує, що він протягом 4-х років співмешкає з ОСОБА_1, та допомагає їй у вихованні її двох дітей. За зазначений період колишній чоловік його співмешканки ОСОБА_2, жодного разу не сплатив коштів на утримання дітей.

      Обставини вчинення ОСОБА_2, злочинної бездіяльності, а саме у злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей(аліментів), стверджуються також копією виконавчого листа про стягнення аліментів /а.с.7/; свідоцтвами про народження дітей/а.с.32-33/; поясненнями ОСОБА_2, наданими ним до відділу ДВС Олевського районного управління юстиції /а.с.13,19/, у період виконання рішення про стягнення аліментів; заявами  потерпілої з приводу ухилення ОСОБА_2, від слати аліментів /а.с.8-10/; довідкою-розрахунком про заборгованість по аліментам ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, /а.с.11-12/.

    Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_2, повністю й об”єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.

             Дії підсудного ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив злісне ухилення від сплати  встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

    Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання підсудного.

Обставини, які пом”якшують покарання підсудного ОСОБА_2,  відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як щире каяття у вчиненому злочині.  

            Обставини, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2,   відповідно до ст.67 КК України, судом визнаються, як вчинення злочину щодо малолітнього.

Визначаючи міру і вид покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує також те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується негативно, враховуючи його вік, щиро розкаявся у вчиненому про, що свідчить його повне визнання своєї винності в інкримінованому злочині у судовому засіданні, думку прокурора відносно обрання виду та міри кримінального покарання а також прохання потерпілої не застосовувати до підсудного суворого виду покарання, суд приходить до висновку про можливість застосування до підсудного ОСОБА_2, ст.75 КК України і на підставі викладеного обирає йому покарання пов”язане з обмеженням волі в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності і на підставі ст.75 КК України звільняє від відбування покарання з випробуванням.                                

На підставі наведенного та керуючись ст. ст.323,  324  КПК України, суд –

                                                        З А С У Д И В :

Визнати  ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.164 КК України  і призначити покарання у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2, від відбування  покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, поклавши на нього передбачені ст.76 КК України обов»язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи;

-періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід у виді зобов»язання, обраний відносно ОСОБА_2, до набрання вироком чинності залишити без змін.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області,  через Олевський районний суд  Житомирської області протягом 15 діб з моменту його оголошення.

                                         Суддя :