Справа № 161/2119/14-к Провадження №11-сс/773/78/14 Головуючий у 1 інстанції:Сівчук А.Є.

Категорія: в порядку КПК України Доповідач: Хлапук Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

24 лютого 2014 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого –судді - Хлапук Л.І.,

суддів – Денісова В.П., Борсука П.П.,

при секретарі – Власюк О.С.,

з участю прокурора Клімука В.С.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 11-сс/773/78/14 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 лютого 2014 року про продовження строку тримання під вартою, -

встановив:

Даною ухвалою суду задоволено клопотання слідчого СУ УМВС України у Волинській області Лук’янчука О.В. та продовжено строк тримання під вартою до трьох місяців ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Захисник ОСОБА_1 у поданій на дану ухвалу апеляції вважає, що рішення суду винесене з порушенням вимог закону, невмотивоване. Посилання на можливість ухилення підозрюваного від слідства й суду, перешкоджання встановленню об’єктивної істини в кримінальному провадженні, продовження злочинної діяльності є голослівним. Просить з урахуванням того, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, утримує малолітнього сина та похилого віку матір, змінити обраний судом запобіжний захід на запобіжний захід у виді особистого зобов’язання.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника, підозрюваного, які підтримали апеляцію з викладених у ній мотивів, прокурора, що заперечив проти неї, дослідивши матеріали кримінальної справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід – тримання під вартою має застосовуватись лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, та не повинно застосовуватись з каральних міркувань.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд повинен врахувати не лише тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, обставини, що її характеризують, а й достатність підстав вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду, виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 до 07.05.2013 року відбував покарання за аналогічний злочин. На шлях виправлення не став, а продовжив злочинну діяльність, що свідчить про вперте небажання його стати на шлях виправлення. До того ж, знаходячись на свободі впливав на свідків з метою дачі ними неправдивих показань в його користь, що може продовжувати робити при зміні обраного запобіжного заходу.

Наявність на його утриманні малолітньої дитини та матері не є беззаперечною підставою для обрання йому іншого запобіжного заходу.

Враховуючи особу ОСОБА_2, тяжкість інкримінованого йому злочину, його репутацію, продовження існування ризиків його злочинної діяльності, суд першої інстанції з вищевказаних мотивів підставно продовжив йому строк тримання під вартою до 90 днів, тобто на строк досудового розслідування. Підстав для скасування ухвали суду про це апеляційний суд не знаходить.

Посилання захисника підозрюваного на те, що клопотання про продовження строку тримання під вартою подано з порушенням КПК України не знаходить свого підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України таке клопотання повинно бути подано не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії ухвали про тримання під вартою. В цей період воно і було подано.

Керуючись ст. 404-405, 407 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду від 12 лютого 2014 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді          :