12.06.2015 Справа № 363/824/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2015 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Підкурганного В.В.

при секретарі Слободенюк Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2015 року позивач звернулася до суду із названим позовом у якому просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, зареєстрований 6 серпня 2005 року Виконкомом Гаврилівської сільської ради Вишгородського району Київської області, актовий запис № 20. Крім того, після розірвання шлюбу просила залишити їй шлюбне прізвище «ОСОБА_1».

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з відповідачем перебувають у шлюбі з 6 серпня 2005 року. Від шлюбу мають доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Причиною розпаду сім’ї стало те, що під час сумісного проживання виявилась несумісність характерів, поглядів на сімейне життя, відповідач допускає подружню невірність, що призвело до втрати між ними почуття любові та поваги один до одного. Більше трьох місяців проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейні відносини, не ведуть спільного господарства.

Позивач вважає, що подальше збереження шлюбу не можливе та просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2

У судове засідання позивач не з’явилася надала суду заяву в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, позов підтримала та просила про його задоволення.

Відповідач у судове засідання не з’явився, також надав суду заяву в якій проти позову не заперечував та просив розглядати справу за його відсутності.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 6 серпня 2005 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видана Виконкомом Гаврилівської сільської ради Вишгородського району Київської області, актовий запис № 20 (а.с. 3).

ІНФОРМАЦІЯ_1 від шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 (а.с. 4).

Сумісне життя сторін не склалося по тій причині, що у сторін втрачена основа подружніх відносин і почуття любові та поваги один до одного.

З огляду на встановлені обставини судом зазначається наступне.

Відповідно до статті 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Так, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Порядок припинення шлюбу врегульовано главою 11 СК України.

Відповідно до пункту 2 статті 104 СК України розірвання шлюбу є однією із законодавчо визначених підстав його припинення.

Право на розірвання шлюбу ґрунтується нормами статей 105-114 СК України.

Відповідно до статті 112 СК України, суд постановляє рішення, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При прийнятті рішення, суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя і збереження сім’ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стало неможливим, тому шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач просить після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище «ОСОБА_1», а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 209-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 5 серпня 2006 року Виконкомом Гаврилівської сільської ради Вишгородського району Київської області, актовий запис № 20.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище «ОСОБА_1».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя