Справа №2 – 70 2009 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2009 року
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої - судді Охрімчук І.Г.
секретар Федорчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулась до суду з позовом в якому просить суд розірвати шлюб з відповідачем при цьому зазначивши, що з 30 березня 2006 року перебуває з ним в зареєстрованому шлюбі. Від спільного проживання з відповідачем має неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка поживає з нею. Між нею та відповідачем виникли неприязні стосунки, через які вони не можуть разом проживати.
Позивачка відповідно до поданої заяви просить слухати справу у її відсутність, позов підтримала і просить суд його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява в якій він позов визнав і не заперечує про його задоволення, просить слухати справу без його участі.
В судовому засіданні встановлено, що сторони 30 березня 2006 року зареєстрували шлюб в Відділі реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції Житомирської області за актовим записом № 20, що стверджується свідоцтвом про одруження. Від спільного проживання в шлюбі сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження. Дитина проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні, що стверджується довідкою міської ради за місцем проживання позивачки. Під час шлюбу між сторонами виникли неприязні відносини і вони більше року разом не проживають, не підтримують подружніх стосунків, спільного господарства не ведуть.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 112 СК України з якої слідує, що шлюб розривається за заявою одного із подружжя, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В даному випадку суд прийшов до висновку, що подальше спільне проживання сторін та збереження їх сім’ї є неможливим, тому шлюб між ними слід розірвати. Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.
Суд також дійшов висновку, що місцем проживання неповнолітньої дитини слід визнати місце проживання позивачки, так як це в даному випадку не суперечить інтересам дитини.
Керуючись: ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст. 112 СК України суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянами України, зареєстрований в Відділі реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції Житомирської області за актовим записом № 20 від 30 березня 2006 року – розірвати.
Місцем проживання дитини: дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати місце проживання матері ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_1, не працюючого 17 гривень державного мита в прибуток держави, за реєстрацію розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_1, не працюючого 8 гривень 50 копійок судового збору в прибуток держави.
ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита за реєстрацію розірвання шлюбу в органах РАЦС та судового збору як потерпіла внаслідок аварії на ЧАЕС.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя :