Справа №2-105/2007 p.

Рішення іменем України

17 січня      2007 року   Славутицький міський   суд   Київської області у складі: головуючої- судді Теремецької Н.Ф., при секретарі Воробей М.М., з участю:

позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у попередньому   судовому засіданні у залі суду в м.Славутичі цивільну справу за позовом    ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про поділ майна, що є у спільній сумісній власності, визначення часток співвласників та встановлення права власності на спадкове майно, -

УСТАНОВИВ:

5 січня 2007 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивачка просить визнати за нею, відповідачем та померлим сином у рівних частках право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та визнати за нею і відповідачем в рівних частках право на спадщину частки зазначеної квартири, яка відкрилась після смерті сина.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що після смерті сина без рішення суду неможливо оформити право власності на спадкове майно- частину приватизованої квартири, оскільки частки співвласників не були виділені при її приватизації.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Суду пояснила, що вона приватизувала котедж разом із своїм чоловіком-відповідачем у справі, та сином, який проживав з ними. На момент смерті син був зареєстрований та проживав разом з нею та чоловіком. Після смерті вони продовжували проживати в цьому котеджі. Без виділення часток у спільній сумісній власності не можливо оформити право на спадщину, що залишилась після смерті сина. Спадкоєцем першої черги є вона та її чоловік, оскільки син не був одружений та дітей не мав.

Відповідач позов визнав повністю.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 17 лютого 1994 року, виданого органом приватизації - ВП „Чорнобильська АЕС" та витягу з реєстру права власності НОМЕР_1 ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 належить на праві спільної сумісної власності квартира загальною площею 105,6 кв.м., розташована за адресою:   АДРЕСА_1Відповідно до ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників є рівними, оскільки інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, кожен із співвласників має право на одну третю частину зазначеної квартири.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого відділом РАГС Славутицького міського управління юстиції Київської області, ОСОБА_3   помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як видно із матеріалів спадкової справи НОМЕР_3, ОСОБА_3 заповіту не залишив. Отже, його спадкоємцями по закону першої черги являються мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 відповідно до ст. 1261 ЦК України. Як вбачається з пояснень позивачки та оглянутої спадкової справи, ОСОБА_3 на момент смерті в шлюбі не перебував і дітей не мав.

На момент смерті ОСОБА_3 -сина позивачки та відповідача, який є спадкодавцем, позивачка та відповідач були зареєстровані та проживали з ним в одному житловому приміщенні, що підтверджується довідкою комунального підприємства НОМЕР_4

Згідно ст.549 ЦК України (1963 року) та ст. 1268 ЦК України (2003 року) спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого цими кодексами, не заявив відмову від неї.

Яу вбачається з пояснень позивачки і відповідача та матеріалів справи, відмову від спадщини вони не заявили, тобто в установленому законом порядку прийняли спадщину та вступили в управління спадковим майном.

Таким чином, із врахуванням права на спадкування 1/3 частки вищезазначеної квартири, що належала ОСОБА_3, вона має належати на праві власності позивачці та відповідачу в рівних частках, оскільки відповідно до ч.1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Позивачка та відповідач підлягають звільненню від сплати судового збору на підставі ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито".

Судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи позивачка просила з відповідача не стягувати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 174, 209, 213-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ: Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на одну третю частки квартири, розташованої за адресою:АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на одну третю частки квартири, розташованої за адресою:АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на одну третю частки квартири, розташованої за адресою:АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину у вигляді 1/6 частки у житловому приміщенні за адресою:АДРЕСА_1, яка залишилась після смерті її сина ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_2 право на спадщину у вигляді 1/6 частки квартири, розташованої за адресою:АДРЕСА_1, яка залишилась після смерті його сина ОСОБА_3.

Звільнити відповідача від сплати судового збору.

Заява про апеляційне оскарження цього рішення може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Славутицький міський суд.

Головуюча