Справа №22 -294|09                                                                                                Головуючий у 1 інстанції Бойко П.М.                                                Категорія 2                                                                                                Доповідач  Кривохижа В. І.

                                                  РІШЕННЯ

                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

17 лютого  2009  року              Колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                                                  Головуючої:       Кривохижі В.І.                      

                                                                                Суддів:      Голованя А.М.

                                                                                            Черниш Т.В.

                                                                      при секретарі     Дімановій Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського  районного суду  від 27 листопада 2008 року, -

                                                         ВСТАНОВИЛА:

         У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, третя особа: садово-городницьке товариство «Мічурінець» про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном.

         Зазначав, що  у травні 2003 року він придбав у ОСОБА_3дачну садибу НОМЕР_1 в садово-городницькому товаристві «Мічурінець», на якій знаходиться: двокімнатний вагончик з верандою, вкритий шифером, цегляний туалет, металевий бак для води, огорожа (металева сітка та стовпчики), залізні ворота з хвірткою, металева виноградна арка, насадження (фруктові дерева, кущі, клубника, малина, квіти). Після цього його прийняли в члени кооперативу, видали членську книжку. З червня 2003 року по  травень 2007 року він співмешкав з відповідачкою. Після припинення відносин остання переоформила на себе членську книжку та перешкоджає йому користуватися майном.

         Рішенням Долинського районного суду від 27 листопада 2008 року позовні вимоги задоволені. Визнано право власності ОСОБА_2 на рухоме і нерухоме майно, а саме: двокімнатний вагончик з верандою під шиферною покрівлею, цегляний туалет, металевий бак для води, огорожу (металеву сітку та стовпчики), залізні ворота з хвірткою, металеву виноградну арку, насадження (фруктові дерева, кущі, клубника, малина, квіти), яке знаходиться на дачній садибі НОМЕР_1 в садово-городницькому товаристві «Мічурінець» у м.Долинській Кіровоградської області та зобов»язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 дачною садибою НОМЕР_1 та зазначеним дачним майном.

         В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначається, зокрема, що згідно протоколу №2 від 12 липня 2003 року засідання правління садово-городнього товариства «Мічурінець», у зв»язку з відмовою ОСОБА_3 від дачної ділянки НОМЕР_1, її було тимчасово виділено їй та позивачу на двох. Оскільки ОСОБА_3 не був власником цієї дачної ділянки, а лише членом товариства, тому не міг вирішувати питання продажу дачної ділянки, яка знаходилася у нього лише в користуванні. Позивач дачною ділянкою не користувався, не обробляв, ніяких насаджень не здійснював, членські внески не сплачував. Згодом, 3 жовтня 2008 року прийнято рішення правління товариства закріпити та переоформити цю ділянку за нею, як добросовісним користувачем. Крім того, кошти, як компенсацію за вагончик, були надані нею позивачу та разом передані ОСОБА_3. Проте, суд цих доказів не взяв до уваги.

         Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з таких підстав.

         Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

         Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

         Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання права власності за позивачем на рухоме та нерухоме майно на підставі ст.128 ЦК України 1963 року, суд виходив з того, що за договором купівлі-продажу позивач придбав у ОСОБА_3 зазначене у позові майно, що розташоване та перебуває на території дачної ділянки.

         Проте, колегія суддів не може погодитися з цим висновком суду.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

         Статутом садового товариства «Мічурінець» передбачено, що членство в ньому, як і виключення, вирішується загальними зборами, які проводять правління товариства (п. п. 3, 21).

         Згідно наявного у матеріалах справи протоколу засідання правління товариства від 12 липня 2003 року (а.с.58, 59) та членської книжки садовода НОМЕР_1 (а.с.8) у зв»язку з відмовою від дачної ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_3, її виділено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на двох,  про що підтвердили у судовому засіданні сам ОСОБА_3 ( а.с. 68-69) та представник третьої  особи - голова товариства ОСОБА_4 (а.с.64-65).

Відповідно до ст. ст. 58, 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

         Визнаючи право власності за позивачем на майно, розташоване на території цієї дачної ділянки, суд виходив із доведеності  укладення  договору купівлі-продажу цього майна за 1 600 грн. 

         Однак належні докази на підтвердження цього у матеріалах справи відсутні.

         Посилаючись на показання свідка ОСОБА_3 щодо факту отримання коштів та передачу майна, письмових доказів цьому суду не надано ( ст.44 ЦК України 1963 року).

         Таким чином, у суду не було підстав для визнання права власності на майно з підстав придбання його за договором купівлі-продажу.

         Вирішуючи ж позовні вимоги щодо усунення перешкод  у користуванні дачною садибою та дачним майном, суд також виходив з підстав набуття позивачем прав власності на зазначене майно, що не знайшло підтвердження в судовому засіданні.

Крім того, позивачем не доведено обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, та не надано доказів щодо вчинення відповідачкою перешкод у користуванні зазначеним майном. Навпаки, в судовому засіданні вона не заперечувала проти поділу спірного майна (а. с. 71, 101-102). Однак, це питання сторонами не порушувалося.

         Наведене свідчить про те, що у суду не було передбачених законом  підстав  для задоволення пред»явлених позовних вимог.

         Враховуючи, що судом фактичні обставини справи з»ясовані, однак висновки суду не відповідають цим обставинам, неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів вважає можливим відповідно до ст.309 ЦПК України скасувати рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

         На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-.

                                                        ВИРІШИЛА:

         Рішення Долинського районного суду від 27 листопада 2008 року скасувати.

         У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном відмовити.

         Рішення  суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.

         Головуюча:

         Судді: