Справа №22 -359|09 Головуючий у 1 інстанції Регеша В.О. Категорія 50,51 Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 березня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Голованя А.М.
Черниш Т.В.
при секретарі Дімановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ТОВ «Фірма «Восток» на рішення Світловодського міськрайонного суду від 1 грудня 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ЗАТ «Рівненський ливарний завод» (далі - ЗАТ «РЛЗ») про поновлення на роботі, усунення перешкод у здійсненні трудових функцій та заборону вчинення протиправних дій.
Зазначав, що він з 1 жовтня 2000 року працює на посаді генерального директора ЗАТ «РЛЗ» відповідно до наказу №88а-к та контракту від 1 жовтня 2000 року, укладеного згідно з рішенням Ради товариства ЗАТ «РЛЗ» до 1 жовтня 2002 року.
В наказі про призначення на посаду термін не було зазначено, тобто трудовий договір є безстроковим, а трудовий контракт не переукладався, але неодноразово продовжувався на підставі рішень Ради товариства ЗАТ «РЛЗ» від 12.08.2002, 15.09.2003, 13.09.2004, 15.09.2005 років. Після вказаного строку він продовжував працювати на посаді генерального директора і жодна із сторін не заявляла про його припинення.
У жовтні 2008 року він випадково дізнався про його звільнення з посади, про що надав копію протоколу зборів акціонерів. Вважаючи це звільнення проведеним з порушенням норм трудового законодавства, він і просив поновити його на роботі та усунути перешкоди у здійсненні трудових функцій та заборону вчинення протиправних дій.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 1 грудня 2008 року позовні вимоги задоволені. ОСОБА_2 поновлено строк звернення до суду, поновлено на посаді генерального директора ЗАТ «РЛЗ» та визнано єдиним законним керівником у період з 1 жовтня 2000 року. Визнано єдиною особою, що має право вчиняти дії від імені ЗАТ «РЛЗ» без довіреності у період з 1 жовтня 2000 року. Визнано, що всі правочини та документи (договори, угоди, контракти, акти, накази, тощо), підписані від імені ЗАТ «РЛЗ» у період з 1 жовтня 2000 року генеральним директором ОСОБА_2 є підписані уповноваженим керівником ЗАТ «РЛЗ».
Усунуто перешкоди, що створюються ОСОБА_2 у здійсненні ним прав та виконанні обов»язків генерального директора ЗАТ «РЛЗ», а саме: заборонено будь-яким способом (в тому числі, включаючи, але не обмежуючись: фізичним особам, представникам юридичних осіб, співробітникам державних органів та організацій тощо) чинити будь-які перешкоди ОСОБА_2 у здійсненні ним функцій генерального директора ЗАТ «РЛЗ», в тому числі заборонено видаляти ОСОБА_2 з робочого місця генерального директора ЗАТ «РЛЗ» та/або не допускати ОСОБА_2 на робоче місце генерального директора, заборонено будь-яким способом (в тому числі, включаючи, але не обмежуючись: фізичним особам, представникам юридичних осіб, співробітникам державних органів та організацій тощо) вилучати у ОСОБА_2 печатки, статутні та інші документи ЗАТ «РЛЗ» та чинити ОСОБА_2 будь-які інші перешкоди у здійсненні ним прав та обов»язків керівника ЗАТ «РЛЗ».
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, зокрема, що суд розглянув справу без його участі, вирішивши питання про його права та обов»язки. 5 вересня 2006 року відбулись загальні збори акціонерів ЗАТ «РЛЗ», на яких замість відкликаного генерального директора ОСОБА_2, термін перебування якого на посаді скінчився у зв»язку із закінченням терміну дії його трудового контракту, новим генеральним директором було обрано його - ОСОБА_1
В подальшому ОСОБА_2 рішення загальних зборів акціонерів виконати відмовився і через це він не приступив до виконання своїх обов»язків, у зв»язку з чим рішенням наглядової ради був звільнений з посади, проте поновлений рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 15 грудня 2006 року, яке ухвалою Верховного Суду України від 1 жовтня 2008 року залишено без змін.
Оскільки на час розгляду справи генеральним директором є він - ОСОБА_1, суд, поновивши ОСОБА_2 на посаді, позбавив його (ОСОБА_1) можливості виконувати свої службові обов»язки законно обраного генерального директора.
Безпідставною є також заборона суду щодо усунення перешкод та на вчинення певних дій.
В апеляційній скарзі ТОВ «Фірма «Восток» ставиться питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначається, зокрема, що суд розглянув справу без участі товариства, вирішивши питання про його права і обов»язки, оскільки воно є акціонером ЗАТ «РЛЗ» та головою наглядової ради цього товариства. Відповідно ж до ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» та ст.159 ЦК України питання про відкликання та утворення виконавчого органу належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, у яких мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Рішенням загальних зборів акціонерів від 5.09.2006 року, а в подальшому від 20.03.2007 року та від 12.09.2007 року переобирались органи управління товариства: замість відкликаного генерального директора ОСОБА_2 було обрано генеральним директором ОСОБА_1 Вказані рішення в силу вимог ст. 47 Закону України «Про господарські товариства» для відповідача є обов»язковими для виконання, вони не скасовані, не визнані недійсними.
Заслухавши доповідача, пояснення представників ОСОБА_1, ТОВ «Фірма «Восток», ОСОБА_2, відповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з таких підстав.
Відповідно до ч.4 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов»язки осіб, які не брали участь у справі.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «РЛЗ» від 5 вересня 2006 року ОСОБА_2 відкликано з посади генерального директора ЗАТ «РЛЗ» з обранням генеральним директором ЗАТ «РЛЗ» ОСОБА_1, зобов»язано колишнього директора ОСОБА_2 передати печатки, штампи, установчі та інші документи ЗАТ «РЛЗ».
На виконання зазначеного рішення 12 вересня 2006 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «РЛЗ» в особі голови наглядової ради було укладено трудовий контракт, який було розірвано 22 вересня 2006 року (а.с.51-53).
Із матеріалів справи також вбачається, що головою наглядової ради та акціонером ЗАТ «РЛЗ» є ТОВ «Фірма «Восток» ( а.с.90-94).
Ухвалою Верховного Суду України від 1 жовтня 2008 року залишено без змін рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 15 грудня 2006 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді генерального директора ЗАТ «РЛЗ» (а.с.58-61).
Проте, розглядаючи спір про поновлення на роботі позивача, суд не обміркував питання щодо залучення до участі у справі ОСОБА_1 та ТОВ «Фірма «Восток», вирішивши питання про їх права та обов»язки.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що справу в порушення вимог ст. 169 ЦПК України розглянуто за відсутності належного представника ЗАТ «РЛЗ», не дивлячись на те, що відомості про вручення судової повістки відповідно до вимог ст.ст. 74-76 ЦПК України в матеріалах справи відсутні.
Наявність у матеріалах справи заяви від в.о. генерального директора, повноваження якої судом не перевірені, не є цьому підтвердженням.
Відповідно до п.3 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання.
Крім того, згідно трудового контракту адреси проживання позивача зазначені у м. Харкові та м. Рівному (а.с.12-14).
Відомості ж щодо проживання позивача за зазначеною ним у позові адресою у матеріалах справи відсутні.
Проте, суд не звернув на це уваги.
На порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України у матеріалах справи відсутні докази, якими обґрунтовувалися позовні вимоги.
Розглядаючи спір та ухвалюючи рішення, на порушення ст. 214 ЦПК України, суд не з»ясував дійсних правовідносин сторін та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Наведене свідчить про те, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Рішення Світловодського міськрайонного суду від 1 грудня 2008 року скасувати, а справу повернути на новий розгляд до того ж суду іншому судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді: