справа №2-927/09

Рішення

іменем України

03 березня 2009 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі : головуючого судді Шевчук А.М, при секретарі Руссу С.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

У січні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2, посилаючись на те, що перебуває у шлюбі з відповідачем, від якого народилася донька ОСОБА_3. Проте, чоловік матеріально не забезпечував сім»ю, грошей у сімейний бюджет не надавав, проводив час на свій розсуд, що приводило до сварок та послугувало тому, що вони із чоловіком не проживають разом два роки.

У попередньому судовому засіданні позивач не відмовилася від вимог, просить судових витрат їй не повертати. Пояснила, що миритися не бажає, дитина проживає із нею.

Відповідач позов визнав, погодився з мотивами розірвання шлюбу, про що надав суду письмову заяву, яка приєднана до матеріалів справи, просить покласти витрати за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу на нього. Пояснив, що миритися також не бажає, донька із позивачем, проти цього він не заперечує.

Судом роз»яснені юридичні наслідки визнання позову відповідачем. ОСОБА_2 намірів не змінив, наполіг на постановлене рішення у попередньому судовому засіданні.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановлено, що з 22 жовтня 2005 року сторони перебувають у шлюбі від якого мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, яка проживає із позивачем (а. с. 3,4,5).

Суд, згідно ч.2 ст.112 СК України, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.

Сторони про примирення не клопочуть.

Так, сторони не можуть порозумітися, через сварки на протязі двох років припинили сімейні стосунки. За цей час переконалися, що сім»ю створити не зможуть. Такі стосунки істотно суперечать інтересам сторін, тому шлюб слід розірвати.

Таким чином, визнання відповідачем пред»явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Між сторонами спору щодо виховання дитини не має.

Керуючись ст. ст. 130 <http://cm.cm.130>,174 ЦПК України, ст.112 СК України, суд ,-

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між: ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який зареєстрований 22 жовтня 2005 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис №644.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 10 грн. державного мита, звільнивши від таких витрат ОСОБА_1.

Дитину: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, залишити із матір»ю -ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. .295 ЦПК України.