ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2015 року Справа № 904/2301/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Валяр М.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Кравцов О.В., довіреність № 44/9 від 16.02.15, представник;

від відповідача-2: Ципляк П.С., довіреність № б/н від 12.03.15, представник;

представники відповідача-1 та третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ГЕРКУЛЕС" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2015 року по справі № 904/2301/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м.Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лекс", м. Павлоград Дніпропетровської області

до відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "ГЕРКУЛЕС", м.Краматорськ Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЛТИКА", м.Донецьк

про стягнення 3 691 019,32 доларів США, що еквівалентно 80 354 896,87 грн.

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "ГЕРКУЛЕС", м.Краматорськ Донецької області

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м.Київ

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТИКА", м.Донецьк

про визнання припиненою з 26.12.2013р. поруку, що виникла на підставі договору поруки №300611-П/1 від 30.06.2011р., укладеного між ПАТ "Банк Кредит Дніпро", ПАТ "ГЕРКУЛЕС" та ТОВ "БАЛТИКА"

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2015 року по справі № 904/2301/15 (суддя Євстигнеєва Н.М.) вимоги за первісним позовом задоволено в повному обсязі. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "ГЕРКУЛЕС" на користь публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" заборгованість за договором поруки, яка станом на 17.12.2014 складає 3 691 019, 32 доларів США, з яких: несплачена частка кредиту у сумі 3 398 300,00 доларів США та несплачені відсотки за користування кредитом у сумі 292 719,32 доларів США; витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 72 624,61грн.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лекс" на користь публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" заборгованість за договором поруки в сумі 23 000,00 доларів США, витрати по сплаті судового збору - 455,39грн.

Припинено провадження у справі за зустрічним позовом та судові витрати за зустрічним позовом покладені на приватне акціонерне товариство "ГЕРКУЛЕС".

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з вказаним рішенням господарського суду, приватне акціонерне товариство "ГЕРКУЛЕС" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до Приватного акціонерного товариства "ГЕРКУЛЕС" та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові в цій частині, на підставі незаконності та необґрунтованості рішення господарського суду, порушення норма матеріального та процесуального права.

Так на думку апелянта, місцевим господарським судом не було належним чином досліджено розмір заборгованості, підстави її виникнення, тощо; судом не досліджувалася наявність у позивача відповідної ліцензії на здійснення валютних операцій; неправомірно об'єднані вимоги в межах однієї справи; при відкритті провадження по справі порушені правила територіальної підсудності; незадоволено клопотання про колегіальний розгляд справи.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

У відзиві на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, вважає її необґрунтованою та безпідставною, поданою з метою затягнути розгляд справи та відстрочити виконання зобов»язаня, що є порушенням законних прав та інтересів Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2015р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено в судове засідання на 10.06.2015р.

У судовому засіданні 10.06.2015р. надійшло клопотання від представника Приватного акціонерного товариства "ГЕРКУЛЕС" про використання засобів технічної фіксації судового процесу.

Колегією суддів дане клопотання задоволено. Запис розгляду апеляційної скарги проводився за допомогою програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».

Крім того, у судовому засіданні 10.06.2015р. також надійшло клопотання від представника Приватного акціонерного товариства "ГЕРКУЛЕС" про відкладення розгляду справи у зв»язку з тим, що останнє не знайоме з текстом оскаржуваного рішення, оскільки не отримував рішення ні поштою, ні через Єдиний державний реєстр судових рішень.

Колегією суддів клопотання про відкладення розгляду справи задоволено частково, а саме: у судовому засіданні 10.06.2015р. оголошено перерву до 15:00 та надана можливість представнику Приватного акціонерного товариства "ГЕРКУЛЕС" ознайомитись з матеріалами справи № 904/2301/15, в тому числі з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2015 року.

Клопотання представника Приватного акціонерного товариства «ГЕРКУЛЕС» про зупинення апеляційного провадження до розгляду по суті справи № 908/4150/14 в Господарському суді Донецької області відхилено з огляду на те, що суд не позбавлений можливості самостійно під час розгляду апеляційної скарги встановити обставини позовні вимоги і заперечення проти позову.

Представники відповідача-1 та третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів за первісним позовом, в судове засідання не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.99-106)

Враховуючи те, що неявка зазначених представників учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для її перегляду, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами.

Після перерви, у судовому засіданні 10.06.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

30 червня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "БАЛТИКА" (позичальник) був укладений кредитний договір № 300611-К/1, за умовами якого (п.1.1.) Банк 30.06.2011 надає позичальнику строковий кредит у сумі 3 400 000,00 грн. на наступні цілі: рефінансування позичкової заборгованості в ПАТ "Донгорбанк" за кредитним договором № 07V від 17.04.2007. (т.1 а.с. 15-20)

1.07.2001 р. ТОВ «БАЛТИКА» було подано заяву - зобов'язання позичальника (т.1 а.с. 34)

На виконання умов кредитного договору банк надав товариству з обмеженою відповідальністю "БАЛТИКА" грошові кошти у сумі 3 398 300,00 доларів США (меморіальний ордер № К/450249 від 01.07.2011. (т.1 а.с.127).

30.06.2011 між публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (Банк) та приватним акціонерним товариством "ГЕРКУЛЕС" (поручитель), товариством з обмеженою відповідальністю "БАЛТИКА" був укладений договір поруки № 300611-П/1 (т.1 а.с. 37-38), відповідно до умов якого (п.1.1) поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання боржником зобов'язань перед кредитором за кредитним договором № 300611-К/1 від 30.06.2011, а саме:

- по поверненню кредитних коштів наданих в межах кредитної лінії в сумі 3 400 000,00 доларів США відповідно до п.1.1 кредитного договору, зі строком повернення наданих кредитних коштів відповідно до п.4.1. кредитного договору та зі строком дії кредитного договору відповідно до п.9.1. кредитного договору;

- по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 10,5 відсотків річних відповідно до п.1.3. кредитного договору;

- по сплаті відсотків за користування кредитними ресурсами за ставкою, що встановлена у розмірі 15,5 відсотків річних у разі прострочення повернення кредиту або частки кредиту, відповідно до п.1.4. кредитного договору;

- по сплаті відсотків за користування кредитними ресурсами, за ставкою, що буде збільшена на 5 (п'яти відсотків річних, відповідно до п.4.14.1 кредитного договору;

- по сплаті відсотків, що буде збільшена на два відсотки річних за користування кредитними ресурсами у разі невиконання або неналежного виконання умов п.п.4.14.2 - 4.14.8 кредитного договору, відповідно до п.п. 4.2 - 4.14.8 кредитного договору;

- по сплаті пені, комісії і штрафних санкцій відповідно до умов кредитного договору.

Поручитель за цим договором відповідає солідарно і в повному обсязі за зобов'язаннями боржника перед кредитором, що витікають з кредитного договору, а саме: у разі невиконання боржником вказаних зобов'язань, поручитель повинен повністю погасити наявну заборгованість, в тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж терміни, що і боржник (п.1.3. договору поруки).

Відповідно до п. 2.2 кредитор зобов'язався: погоджувати з поручителем можливі зміни, доповнення, які вносяться в кредитний договір, що стосуються збільшення обсягу відповідальності поручителя (п. 2.2.1).

Згідно з п. 6.1 цей договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з моменту настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором, не висуне вимоги до поручителя (п. 6.2).

Сторонами вносилися зміни до договору поруки № 30611-П/1 від 30.06.2011 р. шляхом підписання договорів про зміну: № 111011 від 11.10.2011р. (т.1 а.с. 39-40), № 130612 від 13.06.2012 р. (т.1 а.с. 41-42), № 270612 від 27.06.2012 р. (т.1 а.с. 43), № 120712 від 12.07.2012 р. (т.1 а.с. 44-45) та № 230414 від 23.04.2014р. (т.1а.с. 46-47)

24.04.2014 між публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лекс" (поручитель) укладений договір поруки № 240414-П/3(т.1 а.с. 46), відповідно до п.1.1., 1.2. якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання товариством з обмеженою відповідальністю "БАЛТИКА" зобов'язань за кредитним договором № 300611-К/1 від 30.06.2011 в межах суми - 23 000,00 доларів США.

Вимога про дострокове погашення заборгованості у зазначеній у договорі поруки №240414-П/3 від 24.04.2014 сумі, у зв'язку з невиконанням основним боржником грошового зобов'язання, направлена на адресу поручителя, товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лекс" (вимога № 26-572 /4 від 20.06.2014 (а.с.51)) та на адресу поручителя ПрАТ "ГЕРКУЛЕС" (вимоги № 26-573 від 20.06.2014 та №6/21-5373-Бт від 22.07.2014), (а.с.50, 52).

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Предметом позову є матеріально - правова вимога ПАТ "Банк Кредит Дніпро" до поручителів ПрАТ "ГЕРКУЛЕС" та ТОВ "Альфа-Лекс" (поручитель) про стягнення заборгованості за кредитним договором №300611-К/1 від 30.06.2011 року, який укладено між позивачем і третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "БАЛТИКА" з кожного поручителя окремо в межах відповідальності визначеною відповідними договорами поруки №300611-П/1 від 30.06.2011р. та №240414-П/3 від 24.04.2014.

Аналізуючи наведений позивачем розрахунок заборгованості ТОВ «БАЛТИКА» за Кредитним договором № 300611-К/1 від 30.06.2011р. станом на 17.12.2014р., яка заявлена до стягнення позивачем (т.1 а.с. 36), колегією суддів встановлено наступне:

Розмір заборгованості за Кредитним договором на загальну суму 3 398 300,00 дол. США підтверджується заявою - зобов'язанням позичальника (т.2 а.с. 34) меморіальним ордером №К/450249 від 01.07.2011 про надання кредитної лінії № 300611-К/1 від 30.06.2011р. на рахунок ТОВ «БАЛТИКА» № 2062430588301 ,(т.1 а.с.127) та випискою по особовому рахунку № 2062-4-30588301 (а.с. 35-36)

Нарахування несплачених процентів за користування кредитом, у відповідності до п.1.3 кредитного договору на загальну суму 292 719,32 дол. США відбулося на підставі:

14 338,03 дол. США за період з 1.04.2014 р. по 14.04.2014р. (дата нарахування 30.04.2014р.(т.2 а.с. 44)) у розмірі 11% річних на суму 3 398 300,00 дол. США, які, відповідно, встановлені з 10.06.2012 на підставі п.1 Договору № 120712 від 12.07.2012р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 25-26);

19 365,65 дол. США за період з 15.04.2014 р. по 30.04.2014р. (дата нарахування 30.04.2014р.(т.2 а.с. 44)) у розмірі 13% річних на суму 3 398 300,00 дол. США, які, відповідно, встановлені з 15.04.2012 на підставі п.1 Договору № 230414 від 23.04.2014р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 32-33);

37 520,96 дол. США за період з 1.05.2014 р. по 31.05.2014р. (дата нарахування 30.05.2014р.(т.2 а.с. 44) ) у розмірі 13% річних на суму 3 398 300,00 дол. США, які, відповідно, встановлені з 15.04.2012 на підставі п.1 Договору № 230414 від 23.04.2014р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 32-33);

36 310,60 дол. США за період з 1.06.2014 р. по 30.06.2014р. (дата нарахування 26.06.2014р. (т.2 а.с. 44)) у розмірі 13% річних на суму 3 398 300,00 дол. США, які, відповідно, встановлені з 15.04.2012 на підставі п.1 Договору № 230414 від 23.04.2014р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 32-33);

37 520,96 дол. США за період з 1.07.2014 р. по 31.07.2014р. (дата нарахування 31.07.2014р.(т.2 а.с. 45)) у розмірі 13% річних на суму 3 398 300,00 дол. США, які, відповідно, встановлені з 15.04.2012 на підставі п.1 Договору № 230414 від 23.04.2014р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 32-33);

37 520,96 дол. США за період з 1.08.2014 р. по 31.08.2014р. (дата нарахування 28.08.2014р. (т.2 а.с. 45)) у розмірі 13% річних на суму 3 398 300,00 дол. США, які, відповідно, встановлені з 15.04.2012 на підставі п.1 Договору № 230414 від 23.04.2014р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 32-33);

36 310,60 дол. США за період з 1.09.2014 р. по 30.09.2014р. (дата нарахування 30.09.2014р. (т.2 а.с. 45)) у розмірі 13% річних на суму 3 398 300,00 дол. США, які, відповідно, встановлені з 15.04.2012 на підставі п.1 Договору № 230414 від 23.04.2014р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 32-33);

37 520,95 дол. США за період з 1.10.2014 р. по 31.10.2014р. (дата нарахування 31.10.2014р. (т.2 а.с. 46)) у розмірі 13% річних на суму 3 398 300,00 дол. США, які, відповідно, встановлені з 15.04.2012 на підставі п.1 Договору № 230414 від 23.04.2014р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 32-33);

36 310,61 дол. США за період з 1.11.2014 р. по 30.11.2014р.( дата нарахування 28.11.2014р. (т.2 а.с. 46)) у розмірі 13% річних на суму 3 398 300,00 дол. США, які, відповідно, встановлені з 15.04.2012 на підставі п.1 Договору № 230414 від 23.04.2014р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 32-33);

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина перша статті 653 ЦК України).

За змістом частини першої статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У справі, яка переглядається, колегією суддів встановлено, що Договором № 120712 від 12.07.2012р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 25-26), укладеним між кредитором і боржником, пунктом 1 було внесено зміни до пункту 1.3 Кредитного договору № 300611-К/1 від 30.06.2011р., виклавши його в наступній редакції: « 1.3 Починаючи з 10 липня 2012року, плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлюється в розмірі 11,0 (одинадцять) відсотків річних.».

Відповідно, Договором № 230414 від 23.04.2014р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 32-33), укладеним між кредитором і боржником, пунктом 1 було внесено зміни до пункту 1.3 Кредитного договору № 300611-К/1 від 30.06.2011р., виклавши його в наступній редакції: « 1.3 Починаючи з 15.04.2014 року, плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлюється в розмірі 13,0 (тринадцять) відсотків річних.».

Пункт 8 Договорів № 120712 від 12.07.2012р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 25-26) та № 230414 від 23.04.2014р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 32-33) викладено в наступній редакції: «Цей договір про зміну є невід'ємною частиною Договору, він складений у двох примірниках та набирає чинності з моменту підписання повноважними представниками та скріплений печатками Сторін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наявні в Договорі № 120712 від 12.07.2012р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 25-26) та № 230414 від 23.04.2014р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 32-33) підписи повноважних представників, які в свою чергу скріплені печатками Сторін, свідчать про досягнення кредитором і боржником домовленості про збільшення розмірів процентної ставки за користування кредитом, а тому нарахування позивачем несплачених проценти за користування кредитом, у відповідності до п.1.3 кредитного договору на загальну суму 292 719,32 дол. США здійснено обґрунтовано, правомірно і арифметично правильно.

На підставі ч.1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів при перевірці правильності розрахунків заборгованості в національній валюті враховані офіційні курси валют, встановлені національним банком України на день нарахування, які розміщені на офіційному сайті банку http://www./bank.gov.ua/

Перевищень встановленого Національним банком офіційного курсу долара США не встановлено і з врахуванням принципу диспозитивності, колегія суддів вважає розрахунок несплачених процентів за користування кредитом, у відповідності до п.1.3 кредитного договору на загальну суму 4 617 328,75 грн. що є еквівалентним 292 719,32 дол. США (т.1 а.с. 36) є обґрунтованим, арифметично правильним і правомірним.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627. 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

30.06.2011 між публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (Банк) та приватним акціонерним товариством "ГЕРКУЛЕС" (поручитель), товариством з обмеженою відповідальністю "БАЛТИКА" був укладений договір поруки №300611-П/1 (т.1 а.с. 37-38), відповідно до умов якого (п.1.1) поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання боржником зобов'язань перед кредитором за кредитним договором №300611-К/1 від 30.06.2011, а саме:

- по поверненню кредитних коштів наданих в межах кредитної лінії в сумі 3 400 000,00 доларів США відповідно до п.1.1 кредитного договору, зі строком повернення наданих кредитних коштів відповідно до п.4.1. кредитного договору та зі строком дії кредитного договору відповідно до п.9.1. кредитного договору;

- по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 10,5 відсотків річних відповідно до п.1.3. кредитного договору;

- по сплаті відсотків за користування кредитними ресурсами за ставкою, що встановлена у розмірі 15,5 відсотків річних у разі прострочення повернення кредиту або частки кредиту, відповідно до п.1.4. кредитного договору;

- по сплаті відсотків за користування кредитними ресурсами, за ставкою, що буде збільшена на 5 (п'яти відсотків річних, відповідно до п.4.14.1 кредитного договору;

- по сплаті відсотків, що буде збільшена на два відсотки річних за користування кредитними ресурсами у разі невиконання або неналежного виконання умов п.п.4.14.2 - 4.14.8 кредитного договору, відповідно до п.п. 4.2 - 4.14.8 кредитного договору;

- по сплаті пені, комісії і штрафних санкцій відповідно до умов кредитного договору.

Поручитель за цим договором відповідає солідарно і в повному обсязі за зобов'язаннями боржника перед кредитором, що витікають з кредитного договору, а саме: у разі невиконання боржником вказаних зобов'язань, поручитель повинен повністю погасити наявну заборгованість, в тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж терміни, що і боржник (п.1.3. договору поруки).

Відповідно до п. 2.2 кредитор зобов'язався: погоджувати з поручителем можливі зміни, доповнення, які вносяться в кредитний договір, що стосуються збільшення обсягу відповідальності поручителя (п. 2.2.1).

Підставою для припинення поруки в порядку ч.І ст.559ЦК України є внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок таких змін. (Постанова Верховного Суду України від 05.02.2014 року у справі № 6- 160цс13).

Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо, (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах № 6-73цс12 від 18.06.2012 року; № 6-172цс12 від 20.02.2013 року; № 6-97цс13 від 25.09.2013 року).

Колегія суддів вважає, що внесення змін до пункту 1.3 Кредитного договору № 300611-К/1 від 30.06.2011р. Договором № 120712 від 12.07.2012р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 25-26) та Договором № 230414 від 23.04.2014р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 32-33), якими, відповідно, з 10 липня 2012року плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлюється в розмірі 11,0 (одинадцять) відсотків річних, а з 15.04.2014 року в розмірі 13,0 (тринадцять) відсотків річних - є збільшенням цивільної відповідальності боржника.

Вищезазначений обсяг збільшення відповідальності поручителя був погоджений в укладеному одномоментно з Договором № 120712 від 12.07.2012р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 25-26) відповідним договором № 170712 від 12.07.2012р. про зміну договору поруки № 300611-П/1 від 30.06.2011р. (т.1 а.с. 44-45), за яким п.1.1 Договору поруки № 300611 -П/1 від 30.06.2011 викладений в новій редакції:

«Предметом цього Договору є зобов'язання Поручителя перед Кредитором солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов'язань перед Кредитором за Кредитним договором № 300611-К/1 від 30.062011року, (надалі «Кредитний договір»), а саме:

- по поверненню кредитних коштів наданих в межах кредитної лінії в сумі 3 400 000,00 доларів США відповідно до п.1.1 Кредитного договору, зі строком повернення наданих кредитних коштів відповідно до п.4.1. Кредитного договору та зі строком дії Кредитного договору відповідно до п.9.1 договору;

- по сплаті відсотків за користування кредитними ресурсами за ставкою, що встановлюється починаючи з 10 липня 2012 року у розмірі 11,0 (одинадцять) відсотків річних відповідно до п.1.3 Кредитного договору;» (т.1 а.с. 44-45)

та укладеному одномоментно з Договором № 230414 від 23.04.2014р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 32-33) відповідним договором № 230414 від 23.04.2014р. про зміну договору поруки № 300611-П/1 від 30.06.2011р. (т.1а.с. 46-47) , за яким п.1.1 Договору поруки № 300611 -П/1 від 30.06.2011 викладений в новій наступній редакції:

«Предметом цього Договору є зобов'язання Поручителя перед Кредитором солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов'язань перед Кредитором за Кредитним договором № 300611-К/1 від 30.06.2011року, (надалі «Кредитний договір»), а саме:

- по поверненню кредитних коштів наданих в межах кредитної лінії в сумі 3 400 000,00 доларів США відповідно до п.1.1 Кредитного договору, зі строком повернення наданих кредитних коштів відповідно до п.4.1. Кредитного договору та зі строком дії Кредитного договору відповідно до п.9.1 договору;

- по сплаті відсотків за користування кредитними ресурсами за ставкою, що встановлюється починаючи з 15 квітня 2014 року у розмірі 13,0 (тринадцяти) відсотків річних відповідно до п.1.3 Кредитного договору;» (т.1 а.с. 46-47)

Оскільки предметом доказування в позові є погодження поручителем ПрАТ «ГЕРКУЛЕС» збільшення зобов'язання встановленого Договором № 230414 від 23.04.2014р. про зміну кредитного договору № 300611-к/1 від 30.06.2011р (т.1 а.с. 32-33), а не зобов'язання, встановленого Договором № 060813 від 06.08.2013р. про зміну Кредитного договору № 300611 - К/1 від 30.06.2011року, яким збільшене зобов'язання ТОВ «БАЛТИКА» шляхом доповнення розділом 4 «Позичальник зобов'язується» Договору пунктом 4.14.10 наступної редакції :

« 4.14.10. Договір про зміну Іпотечного договору № 300611-1/1 від 30.06.2011 укласти в строк до 30.11.2013 року.

У разі невиконання цієї додаткової умови Позичальник сплачує в строк до 01.12.2013року штраф в розмірі 60 000,00 (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок та процентна ставка починаючи з 01.12.2013 збільшується на 2 (два) проценти та становить 13 (тринадцять) процентів річних.» ( т.1 а.с. 29-30) , то висновки Вищого господарського суду, викладені в Постанові від 27.05.2015р. ухваленій у справі № 908/4150/14 не носять преюдиційного значення при вирішенні даного спору і враховуються колегією суддів, як правова позиція ВГСУ, викладена при розгляді аналогічної справи з різними обставинами.

24.04.2014 між публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лекс" (поручитель) укладений договір поруки №240414-П/3, відповідно до п.1.1., 1.2. якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Балтика" зобов'язань за кредитним договором №300611-К/1 від 30.06.2011 в межах суми - 23 000,00 доларів США.

За умовами цього договору поручитель зобов'язується, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, на підставі письмової вимоги кредитора, що містить розрахунок заборгованості, перерахувати суми, що підлягають погашенню згідно з р.1 цього договору на рахунки, на яких враховується балансова заборгованість боржника перед кредитором, протягом одного банківського дня з моменту отримання письмової вимоги (п.2.1. договору).

З моменту виконання поручителем в повному обсязі зобов'язань боржника перед кредитором до поручителя переходять усі права кредитора, передбачені в договорі про надання кредитної лінії, вказаному в п.1.1 цього договору, враховуючи ті, що забезпечували його виконання (п.2.4. договору).

Цей договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з моменту настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором, не висуне вимоги до поручителя (п.п.6.1-6.2 договору).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1054 ЦК України).

З огляду на наведені вище умови кредитного договору №300611-К/1 від 30.06.2011, договорів поруки №300611-П/1 від 30.06.2011, №240414-П/3 від 24.04.2014 щодо повернення кредитних ресурсів та нарахованих процентів, строк оплати заборгованості та процентів є таким, що настав.

Відповідач-1 доказів повернення кредитних коштів за спірним договором не надав.

Відповідач-2 також не надав доказів повернення кредитних коштів та нарахованих за період користування кредитними коштами відсотків.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

За частиною 2 статті 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Договір поруки № 240414-П/3 від 24.04.2014 обмежує відповідальність поручителя, товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лекс", перед кредитодавцем сумою 23 000,00 доларів США.

Договір поруки № 300611-П/1 від 30.06.2011 року не обмежує відповідальність відповідача-2 перед позивачем за неналежне виконання боржником (товариством з обмеженою відповідальністю "БАЛТИКА") зобов'язань за спірним кредитним договором.

Також, зобов'язання відповідачів, як поручителів, не є припиненими в силу ч. 4 статті 559 ЦК України.

Позивачем, у зв'язку з порушенням позичальником умов п.7.1. кредитного договору на адресу позичальника (товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТИКА") направлена вимога № 26-567 від 20.06.2014 щодо дострокового повернення кредиту та сплати відсотків (т.1 а.с.49).

Також вимога про дострокове погашення заборгованості у зазначеній у договорі поруки №240414-П/3 від 24.04.2014 сумі, у зв'язку з невиконанням основним боржником грошового зобов'язання, направлена на адресу поручителя, товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лекс" (вимога №26-572 /4 від 20.06.2014 (т1. а.с.51)) та на адресу поручителя ПрАТ "ГЕРКУЛЕС" (вимоги №26-573 від 20.06.2014 та №6/21-5373-Бт від 22.07.2014), (т.1 а.с.50, 52).

Відповіді та направлені вимоги від відповідачів та боржника (позичальника) позивач не отримав.

Доказів виконання зобов'язання за кредитним договором, забезпеченого порукою, у заявленій позивачем до стягнення сумі ані відповідачі, ані третя особа (ТОВ "БАЛТИКА") до матеріалів справи не надали.

Враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, який визнав правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача-1, товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лекс", на користь позивача заборгованості за договором поруки № 240414-П/3 від 24.04.2014 в сумі 23 000,00 доларів США, та з відповідача-2, приватного акціонерного товариства "ГЕРКУЛЕС", заборгованості за договором поруки № 300611-П/1 від 30.06.2011, яка станом на 17.12.2014 складає 3 691 019, 32 доларів США, з яких: несплачена частка кредиту у сумі 3 398 300,00доларів США та несплачені відсотки за користування кредитом у сумі 292 719,32 доларів США

Щодо відсутності у відповідача ліцензії на здійснення валютних операцій, доводи апелянта спростовуються наданими позивачем відповідними ліцензіями (т.2 а.с. 91-98)

Щодо неправомірного об'єднання вимог в одному провадженні доводи апеляційної скарги відхиляються з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Так, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідачів заборгованості за договорами поруки, якими забезпечено виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 300611-К/1 від 30.06.2011. Позовні вимоги є такі, що виникають з одних і тих самих підстав (кредитний договір № 300611-К/1 від 30.06.2011) і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Об'єднання цих вимог не перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднить вирішення спору по суті, сприятиме всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи. Отже, з підстав наведених відповідачем-2, суд не вбачає підстав залишити позовну заяву без розгляду. Крім того, ст. 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав залишення позовної заяви без розгляду після прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі, серед яких відсутня така підстава, як порушення правил об'єднання позовних вимог.

Щодо порушення правил підсудності колегія суддів зазначає наступне: зобов'язання за кредитним договором забезпечені двома договорами поруки: договором поруки № 300611-П/1 від 30.06.2011 року, який укладено між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" (кредитодавець), ПАТ "Геркулес" (поручитель) та ТОВ "БАЛТИКА" (боржник) та договором поруки №240414-П/3 від 24.04.2014 року, який укладено між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" (кредитодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лекс" (поручитель).

За змістом положень ст. 554 ЦК України кредитор має право пред'явити вимоги до кожного із поручителів окремо на підставі відповідного договору поруки, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Оскільки предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором з кожного поручителя окремо, позивач має право звертатися з позовом до суду за місцезнаходженням одного із відповідачів за його вибором. Отже, звернення з позовом до господарського суду Дніпропетровської області за місцезнаходженням відповідача-1, товариства з обме6женою відповідальністю "Альфа-Лекс", є правомірним та не порушує приписів ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України. Суд відхиляє посилання відповідача-2 на постанову Вищого господарського суду України від 18.02.2015 у справі № 910/16157/14, з посиланням на постанову Верховного Суду України від 11.11.2014 № 919/699/13, оскільки предметом розгляду у даних справах є солідарне стягнення з поручителів заборгованості за кредитними договорами, у той час, як предметом розгляду у справі 904/2301/15 є стягнення заборгованості за кредитним договором з кожного поручителя окремо. При цьому, суд погоджується з доводами відповідача-2, що поручителі не несуть солідарної відповідальності один перед одним. За наведеного, суд не вбачає порушень правил територіальної підсудності, та, відповідно, підстав для передачі справи за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. N 14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і такими, що не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, що у відповідності до п.1 ч.1 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України є підставою для його залишення без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Розподіл судових витрат у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ГЕРКУЛЕС" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2015 року по справі № 904/2301/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2015 року по справі № 904/2301/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст виготовлено 12.06.2015р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Суддя О.В.Чус