УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015р. Справа № 876/333/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Тернопільської міської ради, м.Тернопіль

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2012р. у справі №2а-2944/12/1970

за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, м.Тернопіль

до Тернопільської міської ради, м.Тернопіль

про стягнення виплаченого забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2012р. позивач: Тернопільський міськрайонний центр зайнятості як робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Тепнопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача: Тернопільської міської ради про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 за період 05.05.2011р. – 07.02.2012р. в розмірі 16862,22грн. у зв’язку із поновленням на роботі за рішенням суду.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 09.09.2011р. визнано незаконним розпорядження Тернопільського міського голови від 21.04.2011р. №388К “Про звільнення”, поновлено ОСОБА_1 на посаді, у зв’язку з чим підлягає поверненню сума виплаченого забезпечення по безробіттю ОСОБА_1 у сумі 16862,22грн.

За результатами розгляду справи Тернопільський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що позов слід задоволити, оскільки, із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Тернопільська міська рада оскаржила її в апеляційному порядку. Апелянт (відповідач у справі) в своїй апеляційній скарзі зазначає, що Тернопільська міська рада не є роботодавцем ОСОБА_1, стверджує, що управління квартирного обліку та нерухомого майна, ні посади керівника даного управління в структурі виконавчих органів Тернопільської міської ради немає, а також звертає увагу на те, що фактичного поновлення на посаді не приймалося, допуску до виконання посадових обов’язків не відбулось. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 12.12.2012р. та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, керуючись ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

03.04.2014р. на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду від позивача у справі: Тернопільського міськрайонного центру зайнятості надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини та відповідні їм правовідносини колегією суддів встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що згідно із розпорядженням міського голови м. Тернополя № 388-К від 21.04.2011р. ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління квартирного обліку та нерухомого майна 21.04.2011р., у зв'язку із реорганізацією виконавчих органів ради та скорочення посади з виплатою вихідної допомоги згідно чинного законодавства, п.1 ст.40, ст. 44 КЗпП України.

Як вбачається з персональної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 зареєструвалась 28.04.2011р. у Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості і відповідно до наказу від 05.05.2011р. № НТ110505 їй статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю на підставі п. п. 1,3, 4, 22, п. 1 ст. 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та пп. 2.1 “Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності”, затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000p. № 307.

За період з 05.05.2011p. по 07.02.2012p. виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 16862,22грн., що підтверджується матеріалами справи і, згідно із наказом від 08.02.2012p. № НТ120208 припинено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку із поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду відповідно до пп. 2 п.1 ст. 31 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” з 08.02.2012p. та знято з обліку відповідно до абзацу 3 пп.1 п. 20 “Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних”.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 09.09.2011p. по справі № 2-12164/11, зокрема визнано незаконним розпорядження Тернопільського міського голови від 21.04.2011p. №388-К “Про звільнення”, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління квартирного обліку та нерухомого майна Тернопільської міської ради, стягнуто з Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 13006,94грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись вимогами п.2 ч.1 ст.31 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття”, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч.4 ст.35 Закону України, із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Доводи апелянта стосовно того, що міська рада не є роботодавцем ОСОБА_1, що в них на теперішній час відсутні відповідні відділи та посади, а також твердження щодо відсутності факту поновлення на посаді ОСОБА_1 відповідно до рішення суду не заслуговують на увагу, оскільки утримання суми виплаченого забезпечення та вартості надання соціальних послуг безробітному пов’язане із набранням законної сили рішення суду про поновлення особи на роботі та стягненні в її користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, а не з фактичним поновленням особо на попередній посаді.

Приписами ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ст.9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог, оскільки, допомога по безробіттю в добровільному порядку не повернута, слід стягнути з Тернопільської міської ради виплачену ОСОБА_1 допомогу по безробіттю в розмірі 16862,00грн.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Тернопільської міської ради на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2012р. у справі №2а-2944/12/1970 за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Тернопільської міської ради про стягнення виплаченого забезпечення, - залишити без задоволення.

2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2012р. у справі №2а-2944/12/1970, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга